162_________________________________________________________________ Розділ З
15. Предко Л., Пашуля П. Термочутливі матеріали —
майбутнє офсетних формних процесів у технології СТР //
Палітра друку. — 2001. — № 5. — С. 50—56.
16. Самарин Ю. М., Сапошников Н. П., Синяк М. А. Допе-
чатное оборудование; Учебн. пособ. — М.: МГУП, 2000. —
208 с. — (Печатньїе системьі Heidelberg).
17. Самборук Н. Копіювальні шари // Друкарство. —
1999. — № 4. — С. 34—35.
18. Технологические инструкции на процесе изготовления
офсетньїх печатньїх форм. — М.: ВНИИП, 1998. — 58 с.
19. Технология изготовления печатньїх форм / Васин Г. И.,
Лазаренко З. Т., Полянский Н. Н. и др. / Под общ. ред. докт.
техн. наук, проф. В. И. Шеберстова: Учебник. — М.: Книга,
1990. — 224 с.
20. Технологія формних процесів: Навч. посіб. / Гранда І. Г.,
Лемак С. О., Пашуля П. Л. та ін. / За заг. ред. проф.
Я. Л. Пашулі. — Львів: Афіша, 2002. — 176 с.
21. Розум О. Ф. Управление тиражестойкостью печатньїх
форм. — К.: Техника, 1990. — 128 с.
22. Розум О. Ф. Физико-химические основьі тиражестойкос-
ти печатньїх форм: Учебн. пособие. — К.: УМК ВО, 1989. — 84 с.
|
|
23. Румянцев Ю., Хаджанова С, Мельников О. Джерела
випромінювання в офсетному формному виробництві // Дру
карство. — 2000. — № 1. — С. 60—61.
24. Румянцев K).t Хаджинова С, Мельников О. Порівняльні
характеристики офсетних друкарських форм // Друкарство. —
2000. — № 3. — С. 41—43.
25. Справочник по полиграфии / Станкулов Ж. Т., Качин-
Хрисимова Н. Б.} Камбуров Н. Н. и др. — София: Техника,
1984. — 500 с.
26. Чіхонь X., Чіхонь М. Офсетні пластини з термочутли-
вим шаром для технології «computer-to-plate» // Друкарство. —
2000. — № 3. — С. 44—45.
27. Ярема С. М. Технічне редагування: Навч. посіб. — К.:
Ун-т «Україна», 2003. — 284 с.
28. Czichon #., Czichon M. Technologia form offsetowych. —
Warszawa: OWPW, 2002. — 264 s.
29. Jakucewicz S.f Czichon H., Dudziak H. Cwiczenia
laboratoryine z materiafoznawstwa poiigraficznego. — Warszawa:
WPW, 1991. —214 s.
30. Riedl R.} Neumann D., Teubner J. Technologie der
Offsetdruck. — Leipzig: Fachbuchverl,1989. — 392 s.
31. Walenski W. Der Offsetdruck: Eine Einfuhrung in Theorie
und Praxis. — Koln: DuMond, 1991. — 236 s.
МАТЕРІАЛИ ПЛОСКОГО ОФСЕТНОГО ДРУКУ
4.1. Папір та картон
4.1.1. Загальні відомості
Папір — це пористо-капілярний матеріал, із масою квадратного метра до 250 г, що складається переважно із рослинних волокон, зв'язаних між собою силами поверхневого зчеплення, до складу якого можуть входити про-клеювальні речовини, мінеральні наповнювачі, хімічні й натуральні волокна, пігменти й барвники.
Картон — це багатошаровий матеріал, маса 1 м2 якого перевищує 250 г. Картон відрізняється від паперу більшою товщиною (від 0,5 до 3 мм).
Виробництво паперу — трудомісткий процес, який передбачає виготовлення паперової маси, відлив та обробку паперу. Залежно від вимог готової продукції, вона може бути додатково каландрована на суперкаландрах. Готовий папір розрізають на рулони заданого формату, пакують і направляють на склад готової продукції. Папір можуть відразу розрізати на бобіни чи аркуші. Папір також крейдують, можуть піддавати тисненню чи іншій обробці.
|
|
Відмінності у виготовлені паперу і картону полягають у тому, що картон є багатошаровим композиційним матеріалом і тому для його внутрішніх шарів використовують дешевші волокнисті матеріали, ніж для зовнішніх.
Друкарський папір можна розділити на групи за різними класифікаційними ознаками, а саме: волокнистим складом; призначенням (для високого, офсетного, глибокого способів друку); форматом (рулонний і аркушевий); способом виготовлення (крейдований і не-крейдований); видом друкарської продукції (газетний, книжково-журнальний, афішний, картографічний); за масою квадратного метра тощо.
У відповідності з діючими в нашій країні нормами папір поділяють на:
№ 1 — целюлозний папір, призначений для друкування художніх видань (умовний термін користування близько 50 років);