Сикативи та антиоксиданти
Сикативи (від латин, siccativys — той, що висушує) відіграють роль каталізатора (прискорювача) окиснюваль-ної полімеризації в'яжучої речовини. Сикативами є солі різних металів, які залежно від активності їх дії на процес плівкоутворення можна розмістити так:
Co > Mn > Pb > Zn > Са.
Кобальтові сикативи сприяють швидкому утворенню поверхневої тонкої плівки, під якою деякий час зберігається рідкий шар в'яжучої речовини або фарби. Марганцевий і свинцевий сикативи, хоч і менш активні, але забезпечують рівномірне плівкоутворення по всій товщині шару. Тому застосування сикативів, що містять декілька металів, не тільки прискорює процес утворення плівки, але й сприяє отриманню плівки вищої якості. Наприклад, плівка льняної олії з подвійним свинцево-марганцевим сикативом
222
Розділ 4
утворюється за 7—8 год., а з потрійним марганцево-свин-цево-кальцієвим — за 6—6,5 год.
Швидкість висихання фарб збільшується пропорційно кількості введеного до них сикативного металу лише до певної межі, після якої вона не тільки не збільшується, а навпаки, зменшується. Тому не бажано вводити до фарб надлишкову кількість сикативу (рис. 4.21).
|
|
і;
'f :
4.2/.
Залежність
тривалості
закріплення офсетної
фарби від
концентрації
сикативу
t, хв.20 | |||||||||||
— | |||||||||||
1" | |||||||||||
р | |||||||||||
Е | |||||||||||
t | t | ||||||||||
л | |||||||||||
и | 123456789 ЮС, | % |
Л ■
На практиці концентрацію сикативу визначають дослідним шляхом. Сикативи бувають рідкі та пастоподібні.
Рідкі слаборозчинні сикативи — це розчини сполук вказаних металів у льняній олії або уайт-спіриті. їх застосовують, в основному, для глянцевих фарб, бо вони сприяють утворенню глянцевої плівки. Окрім цього, рідкі сикативи можна використовувати і в інших фарбах, що містять складники, які окислюються. Застосування рідких сикативів може інколи спричинити небажане зменшення в'язкості фарби, тому в таких випадках рекомендується використовувати сикативи у вигляді паст.
|
|
Сикативну пасту вводять у фарбу для високого та офсетного друку, при цьому вона не тільки прискорює процес плівкоутворення, але і зменшує липкість фарби, що запобігає висмикуванню волокон з поверхні паперу. Вона також перешкоджає обсипанню фарбового шару й утворює еластичу плівку.
Нафтенатно-кобальтовий сикатив найбільш активний, але має темний колір. Тому його не можна вводити до світлих фарб.
Нафтенатно-свинцевий сикатив менш активний, він діє повільно і процес висихання відбувається за всією товщиною фарбового шару.
? '
МАТЕРІАЛИ ПЛОСКОГО ОФСЕТНОГО ДРУКУ_____________________________ 223
Рекомендується використовувати суміш двох сикативів у різних співвідношеннях. Це дає змогу поліпшити колір, прискорити час висихання фарби й регулювати активність сикативів. Доцільно вводити 2 % сикативів від маси фарби, надлишок сикативу може спричинити засихання фарби на робочих частинах друкарських машин. При багатофарбовому друці сикатив вводять в останню фарбу, введення його в попередні зумовлює утворення склоподібної поверхні, погіршує сприймання наступних фарб.
Сушка — це суміш добре перетертих сухих нерозчинних у мастил і солей сикативних металів у льняній полімеризованій олії.
Пастоподібні сикативи (сикативні пасти та сушка) при добавленні до фарб не зменшують їх в'язкість. У цьому й полягає основна перевага сушки перед масляними рідкими сикативами, застосування яких спричинює розрідження фарб.
Антиоксиданти — це речовини, які протидіють процесу окислювальної полімеризації в'яжучих речовин, сповільнюючи таким чином процес висихання фарби. їх найчастіше використовують тоді, коли фарба міститься на фарбових валиках при довготривалих зупинках процесу друкування (перезмінці, ремонті). Як антиоксидант використовують, розчин гідрохенону (водяного аерозолю), ним обприскують валики у випадку необхідності. При відновленні процесу друкування змивати фарбу не треба, достатньо пропустити 10—20 аркушів макулатури через друкарський апарат машини.
Друкарські пасти
Паста типу «Гело» — однорідна, м'яка маса жовтуватого кольору, прозора в тонкому шарі. За складом — це суспензія стеарату алюмінію, парафіну в мінеральному маслі. Вона надає фарбі пластичності, тому дає змогу готувати кольорові фарби для високого та офсетного друку без наповнювача. Окрім цього зменшує небажану липкість фарби, що усуває висмикування волокон паперу
3 недостатньо міцної поверхні. Паста запобігає пилоут
воренню при друкуванні. Рекомендується вводити 2—
4 % від маси фарби.
Пом'якшувальна паста — однорідна, м'яка прозора маса світло-жовтого кольору, що складається з парафіну та мінерального мастила. Легко змішується з фарбою, зменшує її липкість. Паста запобігає висмикуванню волокон паперу,
I; 224 Розділ 4
і поліпшує розкочувально-накочувальні властивості, прак-
' тично не змінює інтенсивність і глянець фарб. Пасту ви-
і користовують при друкуванні на крейдованому папері. її
І: можна замінити звичайним технічним вазеліном.
| Офсетна паста — однорідна маса світло-жовтого
І кольору, суміш вазеліну та парафіну в розчиннику для
] j друкарських фарб. Вона легко змішується з фарбою, поліп-
шує її розкочувально-накочувальні властивості та перехід
1 f і офсетної фарби з форми на гумове полотно та папір, зни-
у жує надмірну липкість фарби, запобігає висмикуванню
| волокон паперу з неміцного поверхневого шару, дещо спо-
\\ вільнює швидкість висихання фарб на валиках друкар-
j і ської машини. Вводять до 6 % від маси фарби.
j І Паста, що запобігає щільному приляганню відбитків —
і І це однорідна в'язка маса коричневого кольору, прозора
■'\ї'. в тонкому шарі. Паста запобігає змазуванню відбитків,
|
|
і; утворенню чорнишів, склеюванню аркушів у стопі, поліп-
шує закріплення фарб, зменшує їх розпливання при друкуванні на крейдованому папері. Паста містить частинки аеросилу або зернята крохмалю. Нанесені на поверхню
|! відбитка вони дещо підняті над поверхнею шару фарби
й запобігають щільному приляганню відбитків. Додають до фарб для офсетного та високого друку до 6 % від маси фарби.
У f1 H Поліетиленова паста підвищує міцність відбитків до
і 11 стирання і є суспензією кристалів поліетиленового воску
,;| 1 І '■ в мінеральному мастилі. Паста значно зменшує коефіцієнт
р: тертя відбитка на папері. При терті кристалики воску
плавляться й забезпечують ковзання відбитків. Паста при-
| значена для введення у фарби для високого та офсетного
ijj ДРУКУ- Вводять до 5 % від маси фарби.
І; Ослаблювачі та білила
Ослаблювачі — це суспензії наповнювачів у мінеральному мастилі або емульсії води в полімеризованій льняній олії. Ослаблювачі зменшують насиченість фарб і надають їм прозорості, не змінюючи їх кольорового тону. їх дію можна порівняти з дією води при малюванні аквареллю. При друкуванні тріадними фарбами переважно ви-
I; користовують ослаблювач з гідроксиду алюмінію як більш
■\ прозорий.
Емульсійні ослаблювачі — це емульсії типу «вода у мастилі», в яких маленькі краплинки води рівномірно розподілені у в'яжучому. Маленькі краплинки води діють у середовищі в'яжучої речовини, як наповнювач (подібно
МАТЕРІАЛИ ПЛОСКОГО ОФСЕТНОГО ДРУКУ_____________________________ 225
до напівтвердих кульок) і надають в'яжучому в'язкоплас-тичних властивостей.
Білила. Цинкові та титанові білила при додаванні до друкарських фарб знижують їх насиченість і помітно змінюють кольоровий фон, фарби стають більш непрозорими.
Противідмарювальні порошки
Один з шляхів запобігання недостатньо швидкому закріпленню фарби на задруковуваній поверхні — застосування противідмарювальних порошків. У плоскому офсетному друці застосовують противідмарювальні порошки на різних основах: на основі крохмалю, карбонату кальцію та сахарози.
|
|
Частки порошку на основі крохмалю мають рівномірну округлу форму, що дозволяє отримувати більш стабільні результати при друкуванні продукції. Округла форма порошку дозволяє запобігати змазуванню фарби та подряпуванню віддрукованих відбитків. Частинки порошку на основі крохмалю не проникають у фарбовий шар, а лишаються на поверхні тим самим запобігаючи відмарюванню та змазуванню фарби.
Частинки порошку на основі карбонату кальцію мають нерівну поверхню з гострими гранями, це утруднює подавання та є причиною деяких проблем, що виникають у процесі друкування. Частинки мінеральних порошків тверді та часто ведуть себе як абразивний матеріал, залишаючи подряпини на віддрукованих відбитках. Частинки противідмарювального порошку проникають у фарбовий шар відбитка і викликають при будь-якому зміщенні стосу пошкодження поверхні фарбового шару. Порошки на основі карбонату кальцію не рекомендується використовувати при друкуванні в декілька прогонів та при друкуванні продукції, що пізніше проходить додаткове оброблення поверхні (лакування, припресовування плівки, тиснення).
Порошки на основі сахарози зустрічаються все рідше. Частки порошку на основі сахарози вступають у реакцію із зволожувальним розчином, що знаходиться у фарбі, та під дією води з часом розчиняються. Противідмарювальні порошки на основі сахарози поки не знайшли широкого застосування через свою високу собівартість та проблеми пов'язані з їх використанням. Наприклад, ці порошки не рекомендується застосовувати при друкуванні на невбир-них поверхнях та при застосуванні ІЧ-сушіння відбитків, у той же час при ламінуванні чи лакуванні УФ-лаком
15 Мельников
||,' 226 _____________________________________________________ Розділ 4
і І
І 1 відбитків рекомендується застосовувати водорозчинні по-
рошки на основі сахарози.
Існують також спеціальні порошки для друкаських машин, що не мають спеціальних пристроїв для розпилювання противідмарювального порошка. Такий порошок (2—
,, 3 %) вводиться у фарбу та створює захисний прошарок
ji. між свіжевіддрукованими аркушами. Також застосовують
•! : І І при роботі з офсетним та крейдованим папером щільністю
'' 60—120 г/м2.
'і ft Усі противідмарювальні порошки запобігають відма-
і ;- рюванню. Шар противідмарювального порошку відокрем-
1 лює один від другого аркуші в стосі паперу. Це дозволяє
І повітрю проходити між аркушами та сприяє більш швидко-
;І- |
му висиханню фарби. Ці функції порошки можуть виконувати у випадку, коли правильно підібрано співвідношення між розміром та кількістю порошка, що розпилюється.
Вибір розміру зерна противідмарювального порошку залежить від маси та геометрії поверхні паперу. Так порошок
.'\']\. І з розміром зерна 15—25 мкм застосовується при друкуван-
IIЦі ні на папері щільністю 60—150 г/м2; порошок з розміром
зерна 25—35 мкм — при друкуванні на папері щільністю 130—250 г/м2; порошок з розміром зерна 55—65 мкм — при друкуванні на папері щільністю понад 250 г/м2.
При використанні противідмарювального порошку в друкарському процесі потрібно звертати увагу на точність регулювання його витрат. Регулювання повинно забезпе-
|і; чити мінімальні витрати порошку при яких досягається
у) повна відсутність відмарювання. Витрати порошку скла-
1 **\\:- дають 8—10 г на 1000 фарбопрогонів.
і ■- Надлишок противідмарювального порошку на друкарських
і|| відбитках,може викликати складності при подальшому об-
;ї|» робленні відбитків, окрім того, підвищені витрати порошку
і і?.-> призводять до невиправдано високої концентрації пиловид-
них часток у повітрі робочої зони. При мінімальному подаванні противідмарювального порошку менша його кількість
І., ч осідає на різних поверхнях у виробничому приміщенні, у тому
Y І || числі й на механічних вузлах друкарського обладнання.
4.3. Офсетні гумотканинні полотна (декель офсетного циліндра)
4.3.1. Склад і призначення декеля
Декель офсетного циліндра одночасно виконує дві функції — передає фарбове зображення з форми на за-
МАТЕРІАЛИ ПЛОСКОГО ОФСЕТНОГО ДРУКУ
друковувану поверхню і забезпечує більш повний контакт з нею. Декель офсетного циліндра компенсує нерівномірність за товщиною та шорсткість матеріалу, що задруковується і дає змогу отримати якісне зображення.
Декель офсетного циліндра складається з гумотканин-ного полотна та піддекельних матеріалів (каліброваних за товщиною аркушів паперу та картону). Саме гумотканин-не полотно — багатошаровий матеріал, що складається з прогумованої тканинної основи (неробочої) та верхнього гумового фарбопередавального шару (робочого).
Для того, щоб процес друкування був ефективним, впродовж всього часу експлуатації офсетних гумотканин-них полотен, останні повинні відповідати наступним вимогам: мати матову рівну поверхню; добре сприймати фарбу з друкарської форми та передавати її на відбиток у достатній кількості; мати достатні пружно-еластичні властивості для забезпечення більш повного контакту при друкуванні на різних типах матеріалів; верхній шар полотна не повинен набрякати під впливом розчинників фарби, зволожувальних та змивальних засобів; не мати механічних пошкоджень; мати рівномірну товщину, твердість та компресійність, достатню механічну міцність; забезпечувати легке відокремлення аркуша після задру-ковування.