Більш доклад, про це див. главу 45 даного підручника

Розділ XI

своє відбиття і у створенні нової речі, і у поліпшенні якості або інших споживчих властивостей вже існуючої речі.

Договір підряду відрізняється від договору купівлі-продажу, по-перше, своєю правовою метою, а, по-друге, тим, що результатом роботи виступає індивідуально визначена річ. Якщо для договору ку­півлі-продажу головна мета - це передача права власності на майно від однієї особи до іншої, то договір підряду регулює не стільки про­цес передачі результату виконаної роботи підрядником замовнику (ч. 2 ст. 837 ЦК), скільки процес створення певного матеріалізовано­го результату (виготовлення нової, обробка, переробка, ремонт існу­ючої речі або виконання іншої роботи) підрядником, надаючи право замовнику здійснювати контроль за його роботою; і вже як наслідок -досягнення кінцевої мети - передачі результату роботи замовнику.

Між тим договір підряду в певних випадках, коли, наприклад, мо­ва йде про створення нової речі, збагачується кінцевою правовою ме­тою - передачею створеної речі у власність замовнику. Зокрема, ст. 876 ЦК передбачає, що власником об'єкта будівництва або ре­зультату інших будівельних робіт до їх здачі замовникові є підряд­ник. Таким чином, тільки після передання та прийняття такого об'єк­та замовником, останній набуває права власності на нього. Саме ця кінцева мета дозволяє у певній мірі уніфікувати правові норми, які закріплюють передачу результатів роботи і майна у власність. Це сто­сується, наприклад, норм, які регулюють якість робіт за договором підряду і якість товару за договором купівлі-продажу (ст. 857 ЦК і ст. 673 ЦК), відповідальність підрядника і відповідальність продавця за неналежну якість виконаної роботи або проданого товару (ст. 858 ЦК і ст. 678 ЦК) тощо. Зокрема, ст. 860 ЦК передбачає, що до обчис­лення гарантійного строку за договором підряду застосовуються по­ложення ст. 676 ЦК, якщо інше не встановлено договором або зако­ном. При цьому, як слушно відмічається у юридичній літературі, дана уніфікація можлива остільки, оскільки їй не заважає спрямованість (мета) підрядного зобов'язання¹. Але, якщо йдеться, наприклад, про ремонт речі, то підрядник лише зобов'язаний повернути останню в оновленому вигляді замовнику, який, як правило, і є її власником.

Відносини, що виникають з договору підряду, мають певні спільні ознаки з відносинами, які виникають з трудового договору. Це пояс­нюється тим, що в обох випадках і підрядник, і працівник здійснюють трудову діяльність, але сама діяльність останніх є принципово різною і регулюється самостійними галузями законодавства.

Трудовим договором² є угода між працівником і роботодавцем (юри­дичною або фізичною особою-підприємцем), за якою працівник зобо-

¹ Див.: Романец Ю. В. Система договоров в гражданском праве России. - М.: Юристь,
2001. -С. 366.

² Особливою формою трудового договору є контракт, який застосовується тільки
у випадках, прямо передбачених трудовим законодавством.

ЗОБОВ 'ЯЗАННЯ, ЩО ВИНИКАЮТЬ У ЗВ ЯЗКУ З ВИКОНАННЯМ РОБІТ 235

в'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, і підпорядко­вується при її виконанні, як правило, внутрішньому трудовому розпо­рядку (такого не існує при укладенні договору з фізичною особою-підприємцем), а роботодавець зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним догово­ром і угодою сторін. При укладенні трудового договору роботи викону­ються утриманням роботодавця, тобто за його рахунок, із його мате­ріалів, з використанням його інструменту та обладнання. Використання працівником своїх матеріалів, обладнання тощо може відбуватися тіль­ки за згодою роботодавця і, як правило, на умовах компенсації робітни­кові. Результат робіт, що виконуються за трудовим договором, є влас­ністю роботодавця, який несе ризик випадкового знищення або випад­кового пошкодження (псування) матеріалу до настання строку здачі ро­біт, а також ризик випадкового знищення предмета договору підряду до здачі його замовникові без вини сторін тощо.

Підрядник у договорі підряду виконує роботу на свій ризик, і якщо інше не встановлено договором, своїм утриманням, тобто із свого ма­теріалу і своїми засобами (ч.І ст. 839 ЦК).

Правова характеристика договору підряду. Договір підряду - консенсуальний договір, він вступає в силу з моменту його укладення, тобто досягнення сторонами домовленості за всіма істотними умова­ми. Це оплатиш договір, бо виконаній роботі підрядника відповідає зустрічне грошове задоволення з боку замовника. Хоча не можна не відмітити, що законодавство знає і винятки з цього правила, а саме безвідплатне виконання робіт, до яких, наприклад, слід віднести об­ов'язок наймача проводити поточний ремонт речі, переданої у найм, або капітальний ремонт речі, переданої у найм наймодавцем, якщо ін­ше не буде встановлено договором або законом (ст. 776 ЦК). Однак на законодавчому рівні договір безоплатного виконання робіт не знай­шов закріплення.

Договір підряду - двосторонньо взаємний договір, бо і на стороні замовника, і на стороні підрядника є права та обов'язки, причому праву однієї сторони кореспондує обов'язок іншої і, навпаки.

Сторонами в даному договорі можуть виступати як фізичні, так і юридичні особи. Відповідно до ч. З ст. 837 ЦК для виконання окре­мих видів робіт у випадках, встановлених законом, підрядник (суб­підрядник) зобов'язаний одержати спеціальний дозвіл, що свідчить, по-перше, про можливість виконання цих робіт лише особисто тим підрядником, який має на це дозвіл. Вказане стосується, наприклад, виконання авіаційно-хімічних робіт, виготовлення, монтажу несучих конструкцій, монтажу конструкцій в будівельній, ремонтно-буді­вельній діяльності тощо; по-друге, що підрядником в окремих видах договорів підряду, зокрема побутовому, будівельному тощо може бу­ти суб'єкт підприємницької діяльності, а, звідси, договір підряду мо-