Розділ XIV Припинення договору комерційної концесії

ЗОБ ОВ'ЯЗАННЯ ЩОДО РОЗПОРЯДЖАННЯ ПРАВАМИ... ___________________ 441_

ючи специфіку предмета договору комерційної концесії, у цьому випадку досить велика ймовірність виникнення множинності осіб на боці правовласника.

Заміна сторони договору може мати місце в силу об'єктивних при­чин незалежно від волевиявлення осіб. Зокрема, у разі смерті право-володільця¹ його права та обов'язки за договором комерційної конце­сії переходять до спадкоємця за умови, що він зареєстрований або протягом шести місяців від дня відкриття спадщини зареєструється як суб'єкт підприємницької діяльності або передасть свої права і обо­в'язки особі, яка має право займатися підприємницькою діяльністю. Наявність цього правила обумовлена тим, що сторонами договору комерційної концесії можуть бути лише суб'єкти підприємницької діяльності. Здійснення прав і виконання обов'язків особи, яка помер­ла, до переходу їх до спадкоємця чи іншої особи здійснюється осо­бою, яка управляє спадщиною.

Припинення договору комерційної концесії відбувається на під­ставах, передбачених загальними положеннями про зобов'язання (гл. 50 ЦК), нормами про договір комерційної концесії (ст. 1126 ЦК) чи самим договором комерційної концесії. Оскільки останній підля­гає реєстрації, то щоб реєстр відображав дійсний стан речей, законо­давством введена вимога державної реєстрації припинення договору.

Оскільки строк не є істотною умовою, то договір комерційної кон­цесії може бути укладений на певний строк чи на невизначений строк. Якщо строк дії договору не встановлений; то кожна із сторін у договорі комерційної концесії має право у будь-який час відмовити­ся від договору, повідомивши про це другу сторону не менш як за шість місяців. Зазначений строк надається сторонам, щоб підшукати інші можливі варіанти діяльності. Так, правоволоділець зможе ство­рити іншу ланку замість користувача, уклавши аналогічний договір, а користувач — підготуватися до налагодження власного бізнесу або підшукати іншого правоволодільця. Враховуючи специфіку право­відносин, сторони в договорі можуть змінити передбачений законо­давством строк, але лише у бік збільшення.

Законодавством про договір комерційної концесії передбачено дві додаткові підстави його припинення.

По-перше, договір припиняється у разі оголошення правоволо­дільця або користувача неплатоспроможним (банкрутом).

Вважаємо, що стосовно правоволодільця зазначена підстава є не­доцільною у зв язку з тим, що оголошення банкрутом не завжди тяг-

1 Оскільки до правоволодільця висуваються спеціальні вимоги (наявність прав на об'єкти інтелектуальної власності, комерційного досвіду та ділової репутації), то віро­гідність того, що на практиці фізична особа буде правоволодільцем за договором комерційної концесії досить низька. У зв'язку з цим у юридичній літературі існує точка зору, що правоволодільцем може бути лише комерційна юридична особа (за законодав­ством України відповідно - підприємницьке товариство) {Брагинский М. И., Витрян-ский В. В. Вказ праця. - С 983).

не ліквідацію суб'єкта, а налагоджена мережа значно підвищує вар­тість його бізнесу.

По-друге, договір припиняється у разі припинення права правово­лодільця на торговельну марку чи інше позначення, визначене в дого­ворі, без його заміни аналогічним правом. Ця обставина ще раз під­креслює значення засобу індивідуалізації (комерційного наймену­вання чи торговельної марки) для договору комерційної концесії, без якого він об'єктивно не може існувати.

У той же час припинення права на інший об'єкт інтелектуальної влас­ності не є безумовною підставою припинення чинності договору. Якщо в період дії договору комерційної концесії припинилося право, користу­вання яким надано за цим договором, дія договору не припиняється, крім тих його положень, що стосуються права, яке припинилося, а ко­ристувач має право вимагати відповідного зменшення належної право-володільцеві плати, якщо інше не встановлено договором.