Архів повинен бути організований так, щоб

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ З НАПРЯМУ

«Облік і аудит»

ДИСЦИПЛІНА

" Бухгалтерський облік (загальна теорія)"

Київ

«Агроосвіта»

1. Облік, який являє собою систему суцільного, безперервного, документально обґрунтованого відображення господарських засобів та джерел їх утворення в процесі їх кругообігу, називається:

+ бухгалтерським;

– оперативно-технічним;

– податковим;

– господарським.

2. Облік, який являє собою систему спостережень і контролю за окремими господарськими операціями і процесами з метою управління ними, називається:

– бухгалтерським;

+ оперативно-технічним;

– податковим;

– статистичним.

3. Облік, який являє собою систему вивчення та контролю кількісної сторони масових суспільних явищ в їх нерозривному зв’язку з якісною стороною, називається:

– бухгалтерським;

– оперативно-технічним;

– податковим;

+ статистичним.

4. Облік, що ведеться з метою визначення суми, яку необхідно сплатити до бюджету у вигляді технічних чи інших податків, або обов’язкових платежів, називається:

– бухгалтерським;

– оперативно-технічним;

+ податковим;

– статистичним.

5. Бухгалтерський облік поділяється на:

– податковий і статистичний;

+ фінансовий і управлінський;

– фінансовий і податковий;

– оперативно-технічний і управлінський.

6. Особливостями бухгалтерського обліку є:

– документальне оформлення;

– обов’язкове використання грошового вимірника;

+ суцільне і безперервне відображення всіх дій і подій господарської діяльності;

– всі відповіді правильні.

7. Комерційну таємницю має:

– фінансовий та управлінський облік;

– податковий облік;

– податковий та управлінський облік;

+ управлінський облік.

8. Вимірники що застосовуються в бухгалтерському обліку:

– тільки натуральні;

– тільки трудові;

– тільки вартісні;

+ натуральні, трудові, вартісні.

9. Вимірники, які використовують для визначення кількості затраченої праці в одиницях робочого часу, називаються:

+ трудові;

– матеріальні;

– вартісні;

– натуральні.

10. Кожне підприємство розглядається як юридична особа, відокремлена від її власників, у зв'язку з чим особисте майно та зобов'язання власників не повинні відображатися у фінансовій звітності підприємства – це принцип:

– послідовності;

– обачності;

+ автономності;

– відповідності доходів і витрат.

11. Постійне (з року в рік) застосування підприємством обраної облікової політики – це принцип:

+ послідовності;

– обачності;

– автономності;

– відповідності доходів і витрат.

12. Можливість розподілу діяльності підприємства на певні періоди часу з метою складання фінансової звітності – це принцип:

– послідовності;

– безперервності;

– повного висвітлення;

+ періодичності.

13. Оцінювання активів та зобов'язань підприємства здійснюється виходячи з припущення, що його діяльність буде тривати далі – це принцип:

– послідовності;

+ безперервності;

– повного висвітлення;

– періодичності.

14. Установа, яка займається розробкою і затвердженням національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, інших нормативно-правових актів щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності, –– це:

+ Міністерство фінансів України;

– Національний банк України;

– Державний комітет статистики України;

– Державна казначейська служба України.

15. Установа, яка розробляє порядок ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності про виконання бюджетів та госпрозрахункових операцій бюджетних установ, –– це:

– Міністерство фінансів України;

– Національний банк України;

+ Державна казначейська служба України;

– Державний комітет статистики України.

16. Ведення бухгалтерського обліку підприємствами України має бути:

– бажаним;

+ обов’язковим;

– необов’язковим;

– доречним.

17. Функція, яка не належить до бухгалтерського обліку, –– це:

– інформаційна;

– контрольна;

– науково-пізнавальна;

+ динамічна.

18. Наука про завдання, предмет, метод, техніку, форми та організацію бухгалтерського обліку – це:

– управлінський облік;

+ теорія бухгалтерського обліку;

– фінансовий облік;

– податковий облік.

19. Принцип, за якого пріоритетним є оцінювання активів підприємства, виходячи з витрат на їх виробництво та придбання, –– це:

– послідовності;

– безперервності;

+ історичної собівартості;

– періодичності.

20. Метод бухгалтерського обліку – це:

– економічні процеси, які супроводжуються змінами в структурі господарських засобів та їх джерел в основі співвідношень між підприємствами та в середині їх;

+ сукупність прийомів та способів, які забезпечують суцільне, безперервне, взаємопов'язане та об'єктивне відображення, економічне узагальнення та підрахунок у грошовому виразі об'єктів бухгалтерського обліку;

– матеріальні та грошові цінності, юридичні відносини та господарські операції, які призводять до їх змін;

– господарські процеси.

21. Згідно з класифікацією господарських засобів підприємства основні засоби відносять до:

+ необоротних активів;

– оборотних активів;

– джерел власних засобів;

– предметів сфери обігу.

22. Згідно з класифікацією господарських засобів підприємства нематеріальні активи відносять до:

+ необоротних активів;

– оборотних активів;

– вилучених активів;

– активів невиробничої сфери.

23. Згідно з класифікацією господарських засобів підприємства грошові кошти та їх еквіваленти відносять до:

– необоротних активів;

+ оборотних активів;

– активів невиробничої сфери;

– виробничих запасів.

24. Згідно з класифікацією господарських засобів підприємства за складом і розміщенням дебіторську заборгованість відносять до:

– необоротних активів;

– оборотних активів;

+ засобів у розрахунках;

– грошових коштів та їх еквівалентів.

25. Згідно з класифікацією господарських засобів підприємства за складом і розміщенням виробничі запаси відносять до:

– необоротних активів;

+ оборотних активів;

– активів сфери виробництва;

– предметів сфери обігу.

26. Згідно з класифікацією господарських засобів підприємства за складом і розміщенням готову продукцію відносять до:

– необоротних активів;

– оборотних активів;

– предметів праці;

+ предметів сфери обігу.

27. Згідно з класифікацією джерел формування господарських засобів статутний капітал відносять до:

– кредиторської заборгованості;

+ власного капіталу;

– джерел залучених коштів;

– резервів.

28. Згідно з класифікацією джерел формування господарських засобів цільове фінансування відносять до:

+ забезпечення наступних витрат і платежів;

– джерел залучених коштів;

– довгострокових фінансових зобов'язань;

– зобов'язань за розподілом.

29. Згідно з класифікацією джерел формування господарських засобів резервний капітал відносять до:

+ джерел власних засобів;

– джерел залучених коштів;

– прибутку нерозподіленого;

– зобов'язань за розподілом.

30. Згідно з класифікацією джерел формування господарських засобів кредити відносять до:

– джерел власних засобів;

+ джерел позичених коштів;

– резервів;

– заборгованості бюджету.

31. Згідно з класифікацією джерел формування господарських засобів кредиторську заборгованість за товари (роботи, послуги) відносять до:

– джерел власних засобів;

+ джерел залучених коштів;

– резервного капіталу;

– заборгованості бюджету.

32. Згідно з класифікацією джерел формування господарських засобів заборгованість за податками й платежами відносять до:

– джерел власних засобів;

+ джерел залучених коштів;

– кредиторської заборгованості;

– зобов'язань за розподілом.

33. Згідно з класифікацією джерел формування господарських засобів заборгованість органам страхування відносять до:

– бюджетного фінансування;

+ джерел залучених коштів;

– кредиторської заборгованості;

– власних джерел.

34. До довгострокових біологічних активів у тваринництві належать:

+ робочі і продуктивні тварини;

– тварини на вирощуванні та відгодівлі;

– приплід великої рогатої худоби;

– приплід свиней.

35. До принципів бухгалтерського обліку і фінансової звітності не відносять:

– безперервність;

– превалювання сутності над формою;

+ планова собівартість;

– єдиний грошовий вимірник.

36. До державних органів, які регулюють методологію ведення бухгалтерського обліку на підприємствах і організаціях в Україні, відносять:

+ Міністерство фінансів;

– Національний банк України;

– Державна казначейська служба України;

– галузеві міністерства та відомствами.

37. До необоротних активів не відносять:

– автомашина;

– комп'ютер;

– робочі коні;

+ паливо.

38. До довгострокових біологічних активів у рослинництві належать:

– сади;

– ягідники;

– виноградники;

+ всі відповіді правильні.

39. До власних джерел відносять:

+ статутний капітал;

– короткострокова позика банку;

– кредиторська заборгованість постачальникам за товари;

– кредиторська заборгованість перед Пенсійним фондом.

40. Первинне спостереження в бухгалтерському обліку здійснюється за допомогою:

+ документування;

– оцінювання;

– рахунків;

– подвійного запису.

41. Систематизація інформації в бухгалтерському обліку здійснюється за допомогою:

+ рахунків;

– калькуляції;

– балансу;

– документування.

42. Елемент методу, за допомогою якого здійснюється періодична перевірка даних бухгалтерського обліку з фактичною наявністю засобів підприємства, –– це:

– оцінювання;

– калькуляція;

+ інвентаризація;

– документування.

43. Відображення кожної господарської операції одночасно на двох рахунках – це:

– рахунки;

+ подвійний запис;

– баланс;

– документування.

44. У сільському господарстві до основного виробництва не відносять:

– рослинництво;

– тваринництво;

+ електропостачання;

– промислове виробництво.

45. До оборотних активів не відносять:

+ комбайни;

– будівельні матеріали;

– халати;

– кошти.

46. Кількість розділів, що входить до активу балансу:

+ 3;

– 5;

– 2;

– 4.

47. Кількість розділів, що входить до пасиву балансу:

+ 4;

– 6;

– 5;

– 3.

48. ІІ–й розділ активу балансу називається:

– поточні зобов'язання і забезпечення;

+ оборотні активи;

– витрати майбутніх періодів;

– грошові кошти.

49. ІІІ–й розділ пасиву балансу називається:

– необоротні активи;

– власний капітал;

– довгострокові зобов'язання;

+ поточні зобов’язання і забезпечення.

50. ІV–й розділ пасиву балансу називається:

– доходи майбутніх періодів;

– забезпечення наступних витрат і платежів;

+ зобов'язання, пов’язанні з необоротними активами, утримуваними для продажу, та групами вибуття;

– оборотні активи.

51. Статтю балансу «Запаси» відносять до:

– І розділу активу;

– ІV розділу пасиву;

+ ІІ розділу активу;

– ІІ розділу пасиву.

52. Статтю балансу «Поточні біологічні активи» відносять до:

– ІV розділу пасиву;

– ІІІ розділу пасиву;

+ ІІ розділу активу;

– ІІ розділу пасиву.

53. Статтю балансу «Цільове фінансування» відносять до:

– І розділу пасиву;

– І розділу активу;

+ ІІ розділу пасиву;

– ІV розділу пасиву.

54. Статтю балансу «Незавершені капітальні інвестиції» відносять до:

– ІІ розділу активу;

– ІV розділу пасиву;

+ І розділу активу;

– ІV розділу активу.

55. Господарська операція "Надійшли кошти з поточного рахунка в касу" відноситься до типу балансових змін:

+ 1: А+х₁=А-х₁;

– 2: П+х₂=П-х₂;

– 3: А+х₃=П+х₃;

– 4: А-х₄=П-х₄.

56. Господарська операція "Виплачено з каси кошти в погашення заборгованості із заробітної плати" відносять до типу балансових змін:

– 1: А+х₁=А-х₁;

– 2: П+х₂=П-х₂;

– 3: А+х₃=П+х₃;

+ 4: А-х₄=П-х₄.

57. Кількість типів балансових змін:

– один;

– два;

– три;

+ чотири.

58. Господарську операцію "Нараховано дохід (виручку) від реалізації будівельних матеріалів" відносять до типу балансових змін:

– 1: А+х₁=А-х₁;

– 2: П+х₂=П-х₂;

+ 3: А+х₃=П+х₃;

– 4: А-х₄=П-х₄.

59. Господарську операцію "Перераховано з поточного рахунка платежі зі страхування" відносять до типу балансових змін:

– 1: А+х₁=А-х₁;

– 2: П+х₂=П-х₂;

– 3: А+х₃=П+х₃;

+ 4: А-х₄=П-х₄.

60. Господарську операцію "Нарахована заборгованість за придбання трактора у агротехсервіс" відносять до типу балансових змін:

– 1: А+х₁=А-х₁;

– 2: П+х₂=П-х₂;

+ 3: А+х₃=П+х₃;

– 4: А-х₄=П-х₄.

61. Господарську операцію "Оприбутковано зерно від урожаю поточного року" відносять до типу балансових змін:

+ 1: А+х₁=А-х₁;

– 2: П+х₂=П-х₂;

– 3: А+х₃=П+х₃;

– 4: А-х₄=П-х₄.

62. Вказати тип балансових змін під впливом господарської операції: "Надійшла і оприбуткована цегла від постачальника":

– 1: А+х₁=А-х₁;

– 2: П+х₂=П-х₂;

+ 3: А+х₃=П+х₃;

– 4: А-х₄=П-х₄.

63. Вказати тип балансових змін під впливом господарської операції: "Оплачено рахунок постачальника":

– 1: А+х₁=А-х₁;

– 2: П+х₂=П-х₂;

– 3: А+х₃=П+х₃;

+ 4: А-х₄=П-х₄.

64. IІI розділ активу балансу називається:

– поточні зобов'язання і забезпечення;

– оборотні активи;

+ необоротні активи, утримувані для продажу, та групи вибуття;

– доходи майбутніх періодів.

65. I розділ пасиву балансу називається:

– необоротні активи;

+ власний капітал;

– довгострокові зобов’язання і забезпечення;

– поточні зобов’язання.

66. Статтю балансу "Довгострокові кредити банків" відносять до:

– 1 розділу Активу;

– 4 розділу Пасиву;

– 2 розділу Активу;

+ 2 розділу Пасиву.

67. Структура і склад балансу врегульовується П(С)БО:

– П(С)БО 7;

+ НП(С)БО 1;

– П(С)БО 9;

– П(С)БО 26.

68. Статтю балансу «Довгострокова дебіторська заборгованість» відносять до:

+ І розділу активу;

– І розділу пасиву;

– ІІ розділу активу;

– ІV розділу активу.

69. Статті, які не входять до І розділу активу балансу:

+ запаси;

– основні засоби;

– незавершені капітальні інвестиції;

– нематеріальні активи.

70. Статтю балансу «Довгострокові кредити банків» відносять до:

– І розділу активу;

– І розділу пасиву;

+ ІІ розділу пасиву;

– ІV розділу активу.

71. ІІ розділ пасиву балансу називається:

– поточні зобов'язання і забезпечення;

– оборотні активи;

– витрати майбутніх періодів;

+ довгострокові зобов’язання і забезпечення.

72. І розділ активу балансу називається:

– оборотні активи;

+ необоротні активи;

– витрати майбутніх періодів;

– забезпечення наступних витрат і платежів.

73. ІІІ розділ активу балансу називається:

– оборотні активи;

+ необоротні активи, утримувані для продажу, та групи вибуття;

– витрати майбутніх періодів;

– забезпечення наступних витрат і платежів.

74. Тип балансових змін під впливом господарської операції:

"Оприбутковане молоко від корів основного стада" –– це:

+ 1: А+х₁=А-х₁;

– 2: П+х₂=П-х₂;

– 3: А+х₃=П+х₃;

– 4: А-х₄=П-х₄.

75. Тип балансових змін під впливом господарської операції:

"Списане насіння соняшника на посів" –– це:

+ 1: А+х₁=А-х₁;

– 2: П+х₂=П-х₂;

– 3: А+х₃=П+х₃;

– 4: А-х₄=П-х₄.

76. Тип балансових змін під впливом господарської операції:

"Нараховано заробітну плату працівникам рослинництва" –– це:

– 1: А+х₁=А-х₁;

– 2: П+х₂=П-х₂;

+ 3: А+х₃=П+х₃;

– 4: А-х₄=П-х₄.

77. Тип балансових змін під впливом господарської операції: "Надійшли на поточний рахунок кошти від покупців" –– це:

+ 1: А+х₁=А-х₁;

– 2: П+х₂=П-х₂;

– 3: А+х₃=П+х₃;

– 4: А-х₄=П-х₄.

78. Статтю балансу «Поточні біологічні активи» відносять до:

+ ІІ розділу активу;

– ІV розділу пасиву;

– І розділу активу;

– ІV розділу активу.

79. Статтю балансу «Запаси» відносять до:

– І розділу активу;

– І розділу пасиву;

+ ІІ розділу активу;

– ІV розділу активу.

80. Статтю балансу «Довгострокові біологічні активи» відносять до:

– ІІ розділу активу;

– ІV розділу активу;

+ І розділу активу;

– ІV розділу активу.

81. Статтю балансу «Гроші та їх еквіваленти» відносять до:

– ІІІ розділу активу;

– І розділу пасиву;

– І розділу активу;

+ ІІ розділу активу.

82. Статтю балансу «Додатковий капітал» відносять до:

– ІІІ розділу активу;

– ІV розділу пасиву;

+ І розділу пасиву;

– ІV розділу активу.

83. Стаття, що не входить до ІІІ розділу пасиву:

– довгострокові кредити банків;

– відстрочені податкові зобов’язання;

– поточні фінансові інвестиції;

+ всі вище наведені.

84. Стаття, що не входить до І розділу пасиву:

+ довгострокові кредити банків;

– зареєстрований капітал;

– резервний капітал;

– нерозподілений прибуток (непокриті збитки).

85. Тип балансових змін під впливом господарської операції:

"Списані мінеральні добрива на підживлення озимої пшениці":

+ 1: А+х₁=А-х₁;

– 2: П+х₂=П-х₂;

– 3: А+х₃=П+х₃;

– 4: А-х₄=П-х₄.

86. Вимірники, за допомогою яких здійснюють записи на синтетичних рахунках:

– натуральні;

+ грошові;

– трудові;

– комбіновані

87. Оборот по кредиту активних рахунків – це:

– сума господарських засобів на початок звітного періоду;

+ сума господарських операцій, що показують вибуття господарських засобів за звітний період;

– сума господарських операцій, що показують надходження господарських засобів за звітний період;

– це залишок господарських засобів на кінець звітного періоду.

88. Для складання балансу з активних рахунків необхідно:

– кінцеве сальдо з дебету перенести в пасив балансу;

– кінцеве сальдо з кредиту перенести в пасив балансу;

+ кінцеве сальдо з дебету перенести в актив балансу;

– кінцеве сальдо з кредиту перенести в актив балансу.

89. Активні рахунки призначені для:

– обліку статутного капіталу;

– обліку оплати праці;

+ обліку господарських засобів;

– обліку довгострокових зобов’язань.

90. Пасивні рахунки призначені для:

– обліку незавершеного будівництва;

– обліку виданих векселів;

+ обліку джерел утворення господарських засобів;

– обліку господарських засобів.

91. Рахунок складається з:

+ залишків (сальдо), оборот по дебету, оборот по кредиту;

– активу і пасиву;

– окремих записів і чисел;

– лівої частини – кредиту і правої – дебету.

92. Для складання балансу з пасивних рахунків необхідно:

– кінцеве сальдо з дебету перенести в пасив балансу;

+ кінцеве сальдо з кредиту перенести в пасив балансу;

– кінцеве сальдо з дебету перенести в актив балансу;

– кінцеве сальдо з кредиту перенести в актив балансу.

93. Рахунки, на яких відображають стан і зміну господарських засобів, називають:

+ активні;

– пасивні;

– активно-пасивні;

– калькуляційні.

94. Рахунки, на яких відображають стан і зміни джерел господарських засобів, називають:

– активні;

+ пасивні;

– активно-пасивні;

– калькуляційні.

95. Рахунки, призначені для обліку господарських засобів і джерел їх утворення одночасно, називають:

– активні;

– пасивні;

+ активно-пасивні;

– калькуляційні.

96. Рахунки, одночасно призначені для обліку економічно однорідних груп засобів, їх джерел, господарських процесів і результатів діяльності у грошовому вимірнику, називають:

+ синтетичними;

– аналітичними;

– активними;

– пасивними.

97. Оборот по кредиту пасивних рахунків – це:

– сума джерел формування господарських засобів на початок звітного періоду;

– сума господарських операцій, що призвели до зменшення джерел формування господарських засобів за звітний період;

+ сума господарських операцій, що призвели до збільшення джерел формування господарських засобів за звітний період;

– це залишок джерел формування господарських засобів на кінець звітного періоду.

98. Кінцеве сальдо активних рахунків визначається за формулою:

+ початкове сальдо + оборот по дебету - оборот по кредиту;

– початкове сальдо + оборот по дебету + оборот по кредиту;

– початкове сальдо - оборот по дебету - оборот по кредиту;

– початкове сальдо - оборот по дебету + оборот по кредиту.

99. Залишки синтетичного рахунка повинні:

+ дорівнювати загальній сумі залишків на відповідних субрахунках;

– бути більшими ніж загальна сума залишків на відповідних субрахунках;

– бути меншими ніж загальна сума залишків на відповідних субрахунках;

– бути ніяк не пов’язані з залишками на відповідних субрахунках.

100. Аналітичні рахунки призначені для:

+ конкретизації, розшифрування даних, облічених на синтетичних рахунках;

– узагальнення інформації, відображеної на синтетичних рахунках;

– додаткового групування облікової інформації, обліченої на субрахунках;

– обліку власного капіталу.

101. Субрахунки призначені для:

– узагальнення інформації, обліченої на синтетичних рахунках;

– конкретизації, розшифрування даних, облічених на синтетичних рахунках;

+ додаткового групування даних аналітичного обліку;

– обліку власного капіталу.

102. Кількість пар рівностей в оборотних відомостях по рахунках синтетичного обліку:

– 1;

– 2;

+ 3;

– 4.

103. Відкрити рахунок бухгалтерського обліку означає:

– записати господарську операцію;

– записати сальдо і господарську операцію;

– записати назву рахунка, сальдо і господарську операцію;

+ записати назву рахунка і сальдо початкове.

104. Скласти бухгалтерську проводку означає:

+ вказати дебет і кредит кореспондуючих рахунків і суму господарської операції;

– вказати дебет і кредит рахунків, які вступають в кореспонденцію;

– вказати залишки по кореспондуючих рахунках;

– вказати обороти кореспондуючих рахунків.

105. Облік на аналітичних рахунках може вестися у вимірниках:

+ натуральних, трудових і, обов’язково, в грошових;

– натуральних;

– трудових;

– комбінованих.

106. Кореспонденцією називають взаємозв’язок рахунків, який виник внаслідок:

– двосторонньої будови рахунка;

– перенесення залишків з одних рахунків на інші;

– рівності активу і пасиву балансу;

+ відображення на рахунках господарської операції подвійним записом.

107. План рахунків –– це:

+ систематизований перелік рахунків згрупованих за економічно однорідними ознаками

– групування рахунків за певними однорідними ознаками

– групування рахунків за економічним змістом

– групування рахунків за призначенням і структурою

108. Перший клас плану рахунків призначений для відображення наявності та руху:

+ необоротних активів;

– запасів;

– коштів розрахунків та інших активів;

– власного капіталу та забезпечення зобов'язань.

109. Другий клас рахунків призначений для відображення наявності та руху:

– необоротних активів;

+ запасів;

– коштів розрахунків та інших активів;

– власного капіталу та забезпечення зобов'язань.

110. Третій клас рахунків призначений для відображення наявності та руху:

– необоротних активів;

– запасів;

+ коштів, розрахунків та інших активів;

– власного капіталу та забезпечення зобов'язань.

111. Четвертий клас рахунків призначений для відображення наявності та руху:

– необоротних активів;

– запасів;

– коштів розрахунків та інших активів;

+ власного капіталу та забезпечення зобов'язань.

112. П'ятий клас рахунків призначений для відображення наявності та руху:

+ довгострокових зобов'язань;

– поточних зобов'язань;

– доходів і результатів діяльності;

– витрат за елементами.

113. Шостий клас рахунків призначений для відображення наявності та руху:

– доходів і результатів діяльності;

+ поточних зобов'язань;

– довгострокових зобов'язань;

– витрат за елементами.

114. Сьомий клас рахунків призначений для відображення наявності та руху:

+ доходів і результатів діяльності;

– поточних зобов'язань;

– довгострокових зобов'язань;

– збитків.

115. Восьмий клас рахунків призначений для відображення наявності та руху:

– доходів і результатів діяльності;

– поточних зобов'язань;

– довгострокових зобов'язань;

+ витрат за елементами.

116. Дев'ятий клас рахунків призначений для відображення наявності та руху:

– позабалансових рахунків;

+ витрат діяльності;

– довгострокових зобов'язань;

– витрат за елементами.

117. Установа, що розробляє робочий план рахунків підприємства, –– це:

– Міністерство фінансів України;

– Державна казначейська служба України;

– Правління Національного банку України;

+ саме підприємство.

118.Рахунки бухгалтерського обліку за економічним змістом класифікуються на:

+ рахунки господарських засобів і процесів, рахунки джерел утворення засобів;

– основні регулюючі;

– регулюючі операційні;

– операційні, фінансово-результативні, бюджетно-розподільчі.

119. До рахунків з обліку власних джерел відносять:

+ власний капітал;

– довгострокові зобов’язання;

– рахунки з обліку оборотних активів;

– необоротні активи, запаси.

120. До рахунків фінансових результатів відносять:

+ нерозподілений прибуток;

– капітальні інвестиції;

– виробництво;

– загальновиробничі витрати.

121. До операційних рахунків відносять:

+ збірно-розподільчі, номінальні, бюджетно-розподільчі, порівняльні,

калькуляційні;

– матеріальні, власного капіталу;

– грошові кошти;

– додаткові, контрактні.

122. Контрарні рахунки поділяються на:

+ контрактивні, контрпасивні;

– порівняльні, бюджетно-розподільчі;

– розрахункові і власного капіталу;

– збірно-розподільчі, калькуляційні.

123. Рахунок «Основні засоби» відносять до:

+ рахунка обліку активів;

– рахунка обліку джерел власних засобів;

– рахунка джерел залучених засобів;

– рахунка по обліку витрат, доходів і результатів діяльності.

124. Рахунок «Знос необоротних активів» відносять до:

– основних рахунків;

+ регулюючих;

– операційних;

– позабалансових.

125. Оборот – це:

– залишок на початок звітного періоду;

+ сума господарських операцій за звітний періоду;

– залишок на кінець звітного періоду;

– початкове сальдо плюс кінцеве сальдо.

126. Відносно балансу рахунки 5 класу «Довгострокові зобов’язання» належать до:

– активних;

+ пасивних;

– активно-пасивних;

– позабалансових.

127. Рахунок 40 відносно балансу –– це:

– активний;

– активно-пасивний;

+ пасивний;

– за балансовий.

128. Рахунок 40 в балансі відображається:

+ в першому розділі пасиву;

– в першому розділі активу;

– в четвертому розділі активу;

– в третьому розділі пасиву.

129. Сьомий клас плану рахунків стосовно балансу:

– активний;

+ пасивний;

– активно-пасивний;

– позабалансовий.

130. Дев’ятий клас плану рахунків стосовно балансу:

+ активний;

– пасивний;

– активно-пасивний;

– позабалансовий.

131. В основу оцінювання придбаних засобів підприємств України покладено:

+ їх фактичну собівартість;

– норму використання;

– ціну реалізації;

– покупну вартість.

132. Основні засоби та інші необоротні матеріальні активи обліковують:

+ за фактичною вартістю їх спорудження або придбання;

– за зносом;

– не обліковуються;

– за покупною вартістю.

133. Фактична собівартість придбаної сировини і матеріалів складається із:

+ купівельної вартості і транспортно-заготівельних витрат;

– купівельної вартості за виключенням транспортно-заготівельних витрат;

– транспортних витрат;

– купівельної вартості.

134. Калькулювання – це:

+ спосіб групування витрат і визначення собівартості придбаних матеріальних цінностей, виготовленої продукції та виконаних робіт;

– спосіб вираження за допомогою гро­шового вимірника наявності та руху господарських засобів;

– витрати, пов'язані з придбанням надходження виробничих запасів;

– спосіб вираження наявності та руху господарських засобів.

135. Оцінювання та калькуляція є елементами:

– системи рахунків;

– балансу;

– подвійного запису;

+ методу бухгалтерського обліку.

136. Застосування вартісного оцінювання дає можливість:

– порівняти витрати підприємства з доходом;

+ зіставити та узагальнити різнорідні засоби та економічні явища, порівняти витрати підприємства з виручкою, виявити результати його роботи;

– визначити результат;

– визначити рух господарських засобів.

137. Купівельна вартість – це:

– вартість, за якою підприємство реалізовує (продає) товар;

+ вартість, за якою підприємство придбало товарно-матеріальні та інші цінності;

– сума виробничих та інших витрат на виготовлення конкретної продукції на конкретному підприємстві;

– первісна вартість.

138. Продажна вартість – це:

+ вартість, за якою підприємство реалізовує (продає) товар;

– вартість, за якою підприємство придбало товарно-матеріальні та інші цінності;

– сума виробничих та інших витрат на виготовлення конкретної продукції на конкретному підприємстві;

– первісна вартість.

139. Собівартість готової продукції або послуг – це:

– вартість, за якою підприємство реалізовує (продає) товар;

–вартість, за якою підприємство придбало товарно-матеріальні та інші цінності;

+ сума виробничих та інших витрат на виготовлення конкретної продукції на конкретному підприємстві;

– первісна вартість.

140. Основні засоби, нематеріальні активи та малоцінні і швидкозношувані предмети під час придбання оцінюють:

+ за фактичними витратами на їх придбання, доставку і встановлення, відображаючи окремо суму їх зносу;

– за цінами продажу;

– за первісною вартістю;

– за чистою вартістю реалізації.

141. Сировина і матеріали, паливо, запасні частини та інші виробничі запаси, а також вироблена готова продукція під час придбання оцінюються:

– за первісною вартістю;

– за цінами реалізації;

– за їх фактичною собівартістю;

+ за фактичними витратами на їх придбання, доставку і встановлення.

142. Під об'єктом калькуляції слід розуміти:

+ окремий вид чи групу однорідної продукції, певну роботу або вид послуг, за якими розраховується собівартість їх виробництва;

– спосіб вираження наявності та руху господарських засобів;

– витрати, пов'язані з придбанням надходження виробничих запасів;

– спосіб вираження наявності та руху джерел утворення господарських засобів.

143. Для визначення величини фактичної собівартості використовують:

– інвентаризацію;

+ калькуляцію;

– баланс;

– подвійний запис.

144. Інвентаризація – це:

– перевірка і документальне оформлення господарських операцій за поточний місяць;

+ перевірка і документальне підтвердження наявності та стану матеріальних та інших цінностей, основних засобів та вкладень підприємства, розрахунків і зобов’язань, звірка фактичної наявності з даними бухгалтерського обліку;

– перевірка наявності працюючих на підприємстві;

– систематична перевірка фінансового стану підприємства

145. Інвентаризації підлягають:

+ все майно підприємства, включаючи об’єкти невиробничого призначення, діючі об’єкти, об’єкти та предмети, що передані в оренду або перебувають на реконструкції, модернізації, консервації, у ремонті, запасі чи резерві незалежно від технічного стану;

– тільки виробничі запаси підприємства, які є в наявності;

– основні засоби підприємства;

– трудовий колектив підприємства.

146. Види інвентаризації, які залежно від повноти охоплення перевіркою об’єктів поділяються на:

– планові та несподівані;

+ повна та часткова;

– повторні та додаткові;

– вибіркова та суцільна.

147. Часткову інвентаризацію проводять у разі:

+ зміни матеріально відповідальної особи, підозри зловживань;

– перед складанням річного звіту станом на 1 січня;

– кожного року перед 1 вересня;

– кожного місяця.

148. Перевірка фактичної наявності всіх ТМЦ, що перебувають у місцях зберігання, –– це:

– вибіркова інвентаризація;

+ суцільна інвентаризація;

– повторна;

– додаткова.

149. Перевірка окремих видів цінностей –– це:

+ вибіркова інвентаризація;

– суцільна інвентаризація;

– повторна;

– додаткова.

150. За своїм характером інвентаризацію поділяють на:

– вибіркові та повні;

– суцільні та вибіркові;

+ планові і позапланові (раптові);

– додаткова та повторні.

151. Планові інвентаризації проводять у разі:

– зміни керівництва;

+ згідно з раніше складеного і затвердженого графіка;

– зміни матеріально відповідальної особи;

– завжди перед 1 вересня.

152. Склад інвентаризаційної комісії затверджує:

– фінансовий директор;

– головний бухгалтер;

+ керівник підприємства;

– головний економіст.

153. До складу інвентаризаційної комісії обов’язково входять:

– фінансовий директор;

+ головний бухгалтер;

– керівник підприємства;

– головний економіст.

154. Під час проведення інвентаризації ТМЦ обов’язково повинен бути присутній:

– фінансовий директор;

+ матеріально-відповідальна особа;

– керівник підприємства;

– головний економіст

155. Інвентаризаційний опис підписують:

– всі працівники бухгалтерії;

– всі керівники підрозділів підприємства;

+ всі члени комісії.

– тільки матеріально відповідальна особа

156. Висновки, пропозиції і рішення інвентаризаційних комісій фіксуються у:

+ протоколі;

– інвентаризаційному описі;

– статуті;

– накладній.

157. Нестача грошових коштів в касі в бухгалтерському обліку відображається за:

+ Дт 947 Кт 30;

– Дт 30 Кт 947;

– Дт 974 Кт 30;

– Дт 31 Кт 974.

158. Нестачі ТМЦ в межах норм природних втрат списуються на:

– на фінансові результати;

– на збитки підприємства;

+ на витрати виробництва пропорційно сум використаних на це виробництво таких самих ТМЦ;

– на винуватців і стягненню з них відповідної суми.

159. Списання нестачі ТМЦ за межами норм природних втрат списуються на:

– на фінансові результати;

– на збитки підприємства;

– на витрати виробництва пропорційно сум використаних на це виробництво таких самих ТМЦ;

+ на винуватців і стягнення з них відповідної суми.

160. Протокол засідання інвентаризаційної комісії затверджується не пізніше:

+ 10 днів після закінчення проведення інвентаризації;

– 15 днів після закінчення проведення інвентаризації;

– 20 днів після закінчення проведення інвентаризації;

– 10 днів після закінчення проведення інвентаризації.

161. Документ є:

– сумою заборгованості дебіторів підприємству на певну дату;

+ письмовим доказом фактичного здійснення господарської операції або письмовим розпорядженням на право її здійснення;

– зобов'язанням;

– узагальненням інформації про діяльність підприємства.

162. Обов'язковим реквізитом кожного документа є:

+ назва підприємства, назва документа, номер, код форми, дата складання, зміст господарської операції, підписи посадових осіб;

– назва документа;

– підписи посадових осіб;

– дата складання.

163. До виправдних (виконавчих) документів належать:

+ бухгалтерські довідки;

– лімітно-забірні картки;

– виписки банку з поточного або інших рахунків підприємства;

– прибутковий касовий ордер.

164. До документів бухгалтерського оформлення належать:

– авансові звіти, акти;

+ бухгалтерські довідки, відомості нарахування амортизації основних засобів;

– наряди на виконання робіт;

– табель обліку робочого часу.

165. Первинні документи складають:

+ в момент здійснення господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення;

– до здійснення господарської операції;

– за день до операції;

– на наступний день.

166. Графік документообігу на підприємстві розробляється:

– керівником;

– спеціалістом відділу економіки;

+ головним бухгалтером;

– заступником керівника підприємства.

Архів повинен бути організований так, щоб...

– не було забезпечено зберігання документів;

– було забезпечено зберігання лише первинних документів;

+ було забезпечено зберігання документів і можливість швидкого їх знаходження;

– однорідні за змістом і за певний період документи були згруповані.

168. Поточний архів організовується безпосередньо:

– на місці постійного архіву;

+ в бухгалтерії;

– його ніде не організовують;

– у спеціально обладнаному приміщенні.