2015-07-21
771
Для цілей бухгалтерського обліку необоротні матеріальні активи класифікують за однорідними групами. Основні засоби класифікують за такими групами:
1. Основні засоби
2. Інші необоротні матеріальні активи
3. Незавершені капітальні інвестиції
Основні засоби – матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів і послуг, надання в оренду іншим особам, або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довше за рік).
Інші необоротні матеріальні активи – матеріальні активи, які не відносяться ні до основних засобів, ні до нематеріальних активів.
Незавершені капітальні інвестиції - накопичені витрати на придбання основних засобів або інших необоротних матеріальних активів не введених в експлуатацію, або не переданих в роботу.
Необоротні матеріальні активи діляться на виробничі і невиробничі.
|
|
|
Виробничі необоротні матеріальні активи беруть участь у кількох виробничих циклах, зберігають натуральну форму і переносять свою вартість на готову продукцію частинами протягом терміну їх використання, в міру зносу.
Невиробничі необоротні матеріальні активи функціонують у галузях невиробничої сфери і не беруть безпосередньої участі в процесі виробництва та призначені для невиробничого споживання
(наприклад, будівля офісу належить до основних засобів виробничого призначення, а будівля медпункту також відноситься до основних засобів, але невиробничого призначення).
Методологічні засади формування інформації в обліку та фінансовій звітності про основні засоби і інші необоротні матеріальні активи визначені у ПБО 7 “Основні засоби".
В процесі придбання і використання необоротних матеріальних активів важливе значення має визначення їх оцінки. Виділяють такі види їх оцінки:
Первісна вартість – вартість, за якою основний засіб зараховується на баланс. Вона складається із суми грошових коштів або справедливої вартості інших активів, сплачених (переданих), витрачених на придбання (створення) необоротних активів.
Ліквідаційна вартість – сума коштів або вартість інших активів, яку підприємство очікує отримати від ліквідації (реалізації) необоротних активів після закінчення строку їх корисного використання (експлуатації) за вирахуванням витрат, пов’язаних з продажем (ліквідацією).
Переоцінена в артість - вартість необоротних активів після їх переоцінки.
Залишкова вартість – визначається як різниця між первісною вартістю активів і сумою їх зносу на дату балансу (ця вартість підсумовується у валюту активу балансу).
|
|
|
Вартість, що амортизується - первісна або переоцінена вартість активів за вирахуванням їх ліквідаційної вартості
Справедливавартість – сума по якій може бути здійснено обмін актива, або оплата його зобов’язань в результаті операції між (проінформованими) зацікавленими і незалежними сторонами.
Зараховуються на баланс основні засоби і інші необоротні матеріальні активи в резултаті придбання, яке може здійснюватись різними способами:
1. Придбання за оплатою нових і б/у об’єктів;
2. Будівництва, чи виготовлення власними силами;
3. Реконструкції, розширення, технічного оснащення діючих потужностей;
4. Безоплатного одержанная;
5. Отримання до статутного фонду у якості внесків тощо.
Первісна вартість необоротних матеріальних активів формується із витрат в залежності від способу придбання.
Необоротні матеріальні активи надходять на підприємство у порядку капітальних інвестицій, облік яких ведеться на рахунку 15 “Капітальні інвестиції”. По дебету цього рахунку формується їх первісна вартість, за якою вони зараховуються на баланс.
Таблиця 6.2
