1. Метод ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів | Передбачає особливе маркування кожної одиниці запасів, що дозволяє в будь-який момент часу визначити вартість, а також встановити дату витрачання кожної одиниці запасів і вартість запасів, що залишилися. |
2. Метод середньозваженої собівартості одиниці запасів При постійному і періодичному обліку запасів) | Проводиться по кожній одиниці запасів діленням сумарної вартості залишків таких запасів на початок звітного місяця і вартості отриманих у звітному місяці запасів на сумарну кількість запасів на початок звітного місяця і одержаних у звітному місяця. |
3 Метод ФІФО (при постійному і періодичному обліку запасів) | Базується на припущенні, що запаси використовуються у тій послідовності, у якій вони надходять (тобто запаси, які першими вибувають, оцінюються за вартістю перших за часом надходження запасів. |
4. Метод оцінки за цінами продажу | Застосовується у роздрібній торгівлі із розрахунком середнього відсотку реалізованих товарів |
5. Метод нормативних витрат | Базується на застосуванні норм витрат на одиницю продукції, які встановлюються підприємством із врахуванням нормальних рівнів використання запасів |
В практиці підприємств часто використовується порядок при якому ТЗВ зразу включаються до первісної вартості запасів, а при списанні запасів застосовують метод середньозваженої собівартості, який передбачає розрахунок вартості списаних запасів виходячи із середніх цін:
|
|
Вартість залишку запасов + Вартість запасів
Собівартість на початок місяця придбаних за місяць
кожної одиниці = Кількість залишку + Кількість запасів, що
Запасів запасів на початок надійшли за місяць
Місяця
Приклад.
Таблиця 7.6