Термін “бюджет” походить від старонормандського bougette (шкіряний мішок). Поняття “бюджет” сформувалося завдяки тривалому історичному процесу еволюції суспільства: трансформації натурального господарства у товарно-грошове, становлення держави, розвитку фінансової науки. У 1781 р. вперше був оприлюднений офіційний документ, який вміщував усереднені звітні дані за декілька років про державні доходи і видатки Франції. За своїм змістом цей звіт максимально був схожим на документ, який пізніше назвали бюджетом. Отже, 1781 р. прийнято вважати роком появи першого бюджету. Термін “бюджет” поширився у офіційних документах лише на початку XІX ст. Найбільш характерними у другій половині XІX ст. були визначення категорії “бюджету:
Жан Б. Сей Рівновага між потребами і коштами держави
Іванов В.М Офіційний звіт про громадські доходи й видатки.
Словник Літ тре Щорічно обумовлена відомість державних доходів і витрат.
Сутність бюджету відображають економічні відносини між державою, суб’єктами господарювання різних форм власності та населенням: держава має потребу у фінансових ресурсах для виконання своїх функцій; суб’єкти господарювання постачають грошові ресурси державі у вигляді податків та можуть отримувати їх від неї у вигляді дотацій, субсидій; населення є платником податків і отримувачем грошових коштів (допомога дітям, матерям, інвалідам, пенсіонерам, тощо). Бюджет є основною ланкою державних фінансів.
|
|
Згідно з Бюджетним кодексом бюджет -це план формування і використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань та функцій, які здійснюються органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим та місцевого самоврядування протягом бюджетного періоду.
Державний бюджет України – це закон, який затверджує повноваження органів державної влади здійснювати виконання Державного бюджету України.
Сутність бюджету як економічної категорії реалізується через його функції:
- розподільна – держава концентрує грошові кошти і використовує їх з метою задоволення загальносуспільних потреб;
- контрольна – дозволяє своєчасно і повно оцінити фінансові ресурси, які надходять у розпорядження держави, а також яким чином складаються пропозиції з їх розподілом та на скільки ефективно вони використовуються;
- забезпечення існування держави – створення фінансової бази існування держави: для утримання президентської, законодавчої і виконавчої влади, правоохоронних і митних органів, податкової служби, здійснення зовнішньоекономічної діяльності;
- стимулююча – справедливий і неупереджений розподіл державних коштів між суб’єктами господарювання з метою стимулювання їх економічної діяльності.