Державний бюджет, як централізований фонд грошових коштів держави

Державний бюджет - це централізований фонд грошових ресурсів, що знаходиться в розпорядженні уряду для фінансування державного апарату, збройних сил, виконання соціально-економічних функцій. Бюджет служить також одним з найсуттєвіший важелів державного регулювання економіки, впливу на господарську кон'юнктуру, вжиття антикризових заходів.

Бюджет сучасної держави - це складний, багатоплановий документ, який відображає всю різноманітність її (держави) функцій. Це річний план державних видатків і джерел їх фінансового покриття. Проект бюджету щорічно обговорюється і приймається законодавчим органом - парламентом країни, радами всіх рівнів (обласна, міська, районна). Після завершення фінансового року повноважні представники виконавчої влади звітують про свою діяльність з мобілізації доходів і здійснення витрат згідно з прийнятим у попередньому році правовим актом про бюджет.

Державний бюджет - це завжди певний компроміс, який відображає співвідношення сил основних груп - носіїв різних соціально-економічних інтересів у країні. Це компроміс між власниками і працюючими по найму з питань оподаткування власності, доходів, заробітної плати, з приводу напрямків і розмірів бюджетних витрат. Це також і компроміс між інтересами держави в цілому і регіональними, місцевими інтересами в розподілі податків і бюджетних дотацій. Кожен такий компроміс супроводжується лобіюванням чиїхось інтересів, гострою політичною боротьбою.

Між бюджетом центрального уряду і місцевими бюджетами існують достатньо складні відносини, пов'язані з розподілом джерел бюджетних доходів, фінансуванням місцевих бюджетів з боку центрального уряду шляхом перерозподілу коштів в масштабі країни тощо. Державний бюджет, таким чином, - це не тільки бюджет уряду, але і сукупність бюджетів усіх рівнів державних адміністративно-територіальних владних структур.

До бюджету тісно примикають позабюджетні фонди - грошові засоби держави, що мають цільове призначення і не включені безпосередньо в державний бюджет. Позабюджетні кошти знаходяться в розпорядженні центральних і місцевих органів влади і концентруються у спеціальних фондах, кожен з яких призначений для певних потреб.

Таким прикладом в Україні можуть служити Пенсійний фонд, Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, Фонд національного захисту інвалідів. Позабюджетні фонди створюються за рахунок спеціальних (цільових) податків, позик, субсидій з бюджету. Позабюджетні фонди розширюють можливість втручання уряду в економіку, обминувши бюджет, і отже, парламентський контроль. Крім того, створюється уявлення зменшення дефіцитності бюджету. Число позабюджетних фондів постійно зростає. Прикладом може бути федеральний бюджет США, в рамках якого налічується більше 800 подібних фондів.

5. Місце і роль д.б. в системі фінансових планів держави

З позиції фінансового плану бюджет держави розглядається як сукупність Державного бюджету України та місцевих бюджетів. Державний бюджет України є фінансовим планом центральних органів влади й управління. Він відображає загальнодержавні потреби в грошових коштах, джерела їх формування, розподіл і перерозподіл. Саме Державний бюджет насамперед характеризує економічну й соціальну політику держави.

Бюджетни період для для усіх б, що складають Бюджетну с-му У-ни становить 1 рік (1.01.-31.12). Особливими обставинами коли може бути затверджений на інший період є:

1. ведення воєного стану.

2. оголошення надзвичайного стану У-ни.

Бюджет як фінансовий план характеризується складом доходів і видатків, які відбивають фінансову діяльність держави, їх структуризація може мати офіційний і науковий характер. Офіційна бюджетна класифікація, що являє собою систематизоване згрупування доходів і видатків та фінансування бюджету, затверджується відповідними уповноваженими органами. В її основу кладуться ті ознаки, що мають визначальну роль у бюджетному процесі. У класифікації видатків основним є їх суспільне призначення, а в класифікації доходів — методи мобілізації.

За суспільним призначенням видатки об'єднуються в такі групи: соціальний захист населення і соціальне забезпечення; фінансування соціальної сфери; фінансування фундаментальних досліджень; економічна діяльність держави; національна оборона; державне управління та зовнішньополітична діяльність; обслуговування державного боргу; інші видатки.

Доходи бюджету за методами їх мобілізації поділяються на дві основні групи: податкові надходження; неподаткові надходження, доходи від операцій з капіталом, міжбюджетні трансферти.

Як фінансовий план бюджет не є чимось відокремленим. Він входить як складова до єдиної системи фінансового планування в країні. Взаємозв'язок бюджету з фінансовими планами підприємств, організацій і установ має переважно однобічний характер.

Бюджет як фінансовий план також тісно взаємозв'язаний з іншими ланками державних фінансів — фондами цільового призначення. Частина з них, як уже зазначалося, може безпосередньо зараховуватись до бюджету при його затвердженні, хоча і виконуються вони відособлено. Інші, наприклад Пенсійний фонд, складаються і виконуються окремо. Однак вони теж взаємозв'язані з бюджетом, оскільки можуть мати як цільові надходження коштів з бюджету, так і перерахування до бюджету.

Таким чином, бюджет як фінансовий план відіграє дуже важливу роль у діяльності держави. Він визначає її можливості і пріоритети, її роль і форми реалізації закріплених за нею функцій. Це документ, що спрямовує діяльність держави, робить її конкретною і фінансове забезпеченою.

За рівнем централізації ВВП в б. умовно виділяють 3 моделі:

1. американська 25-30%.

2. західноєвропейська 30-40%.

3. скандинавська 50-60%.