Англіканська церква

Виникнення цього напряму протестантизму зумовлено особливостями формування буржуазного суспільства у феодальній Англії. Реформація в Англії, на відміну від Німеччини, розпочалася з ініціативи правлячої верхівки. У 1534 р. англійський парламент прийняв “Акт про верховенство”, яким було встановлено підпорядкування церкви державній владі.

Англійська реформація здійснювалася з політичних мотивів. Короля Генріха VIII було оголошено главою церкви, зв’язки з Римом були повністю розірвані. Монастирі закрили, а землі та майно церкви конфіскували на користь короля та лордів. Реформа спочатку зумовила докорінні зміни в організаційній структурі церкви, її догматах і обрядах, які залишалися католицькими. Лише в другій половині XVI ст., при королеві Єлизаветі І, була завершена розробка догматичних принципів і культу англіканської церкви.

Основу англіканського віровчення становить Біблія, котру було перекладено англійською мовою, доповнення до неї, викладені в “Книзі спільних молитов” (1549 р.), і Символ віри, що містить 39 статей (1571 р.). Віровчення англіканської церкви є конгломератом католицизму, лютеранства та кальвінізму. Концепція спасіння поєднує лютеранський принцип спасіння через особисту віру та католицьке вчення про рятівну силу церкви. Зберігаються такі католицькі догмати, як віра в Святу трійцю, спокутування гріхів, боговтілення, друге пришестя, воскресіння, пишне богослужіння. Прийняті також лютеранські догмати: заперечення верховенства Папи Римського, целібату, поклоніння іконам і мощам, відмова від індульгенцій тощо.

До догматів англіканської церкви належать: визнання короля главою церкви без права здійснення релігійних культів, збереження церковної ієрархії та єпископату, визнання за духовенством права дарувати віруючим святу благодать.

Релігійна Англія поділяється на дві провінції – Кентерберійську та Йоркську, на чолі яких стоять архієпископи, котрих призначає монарх за рекомендацією уряду. Архієпископи мають постійні місця в Палаті лордів.

Нині англіканство нараховує 25 автономних церков і 6 церковних організацій, що входили раніше до Британської імперії. Англіканські церкви, окрім Великої Британії, існують, насамперед, у її колишніх колоніях, зокрема, в Канаді, США, Новій Зеландії, Австралії, Індії та Пакистані. Зберігаючи самостійність, ці церкви утворюють Англіканську спілку церков.

Всесвітнім консультативним центром цієї спілки є Ламбетська конференція, що скликається один раз на десять років від середини XIX ст. Прихильників англіканської церкви у світі сьогодні налічується близько 70 млн. чоловік.

В Україні наприкінці 2004 р. було зареєстровано дві англіканські релігійні громади.