Бесіда про листопад і народні прикмети, свята, звичаї

1 2 3 4 5 6 7

Дід А ну-мо, парубки, дівчата,

Відгадайте загадку:

Каплі з неба, дахів, стріх,

Дощ холодний, перший сніг:

Почорнів від листя сад.

Що за місяць? (Листопад)

Баба Листопад – жовтню син, зими – рідний брат. Це місяць, у якого на похваті і віз, і сани. А ще його в народі називали: напівзимник, ворота зими, грудкотрус, падолист, братчини.

Дівчина Братчини… Яка незвичайна назва! Вперше чую це слово!

Хлопець А мені бабуся розповідала, що братчини – це оглядин зими і зустріч першого снігу, так звані, «обнови самоткані». До Свята Михайла, 21 листопада, який мав приїхати на «білому коні» і сповістити про зиму, готували медові напої. На свято сходилися всі мешканці, які брали участь у колективних іграх, пов’язаних із зустріччю зими і першого снігу.

Дівчина Так ось чому в народі кажуть: «На Михайла зима саньми приїхала»?

Хлопець Якщо на Михайла ніч ясна, то буде зима сніжна і гарна.

Дівчина А 4-го листопада відзначали свято Казанської Божої Матері. Якщо цього дня небо заплаче, то за дощем прийде зима.

Хлопець 14-го листопада теж урочисте свято Кузьми і Дем’яна, які були ковалями і начебто відкрили секрет вогню, виготовили перший плуг. Саме завдяки їм людина оволоділа землеробством.

Хлопець Святим без грішникам Кузьмі і Дем’яну приписується ще одна висока місія. Вони захисники людей і тварин від укусів змій та інших гадів. На Кузьму і Дем’яна відзначали зустріч зими, так звані курячі іменини. Вважалося, що в цей день, 14-го листопада, обов’язково буде мороз. Із цього приводу казали «Кузьма з Дем’яном ковалі: закують дороги й річки – до весни не розкувати».

Дівчина А від Пилипа – 27 листопада – починається піст. З цього дня жінки пряли кужіль на полотно.

Дівчина В народі про листопад казали: «Якщо листопад дерев не обтрусить, то зима довгою бути мусить».

Хлопець Листопад уриває дня, а накликає ночі.

Дід У листопаді сонця, як у старої баби – чепуріння.

Баба Тю, насмішнику! У тебе ж не жінка, а маків цвіт. Гарна хазяйка не літами, а пирогами. А як дівкою була, я ж тебе причарувала.

Дівчина Дівчата, бабуся Одарка чарувати вміють! Бабуню, ходіть-но сюди, ближче до нас. А ну хлопці, гайда на двір! Не місце вам у хаті.

(Хлопці уходять з хати. Бабуся іде до дівчат)

Баба Ой, дівчата, що вам стару слухать? Ну, та добре вже! Було колись так: «Як зацвіте півонія чи рожа, то її стережуть, щоб ніхто не зрізав і дівочу долю не вкрав. Мати цю першу квітку зриває і миє нею дочці коси, щоб мала добру долю. Дівчата в любистку, чебреці та м’яті голову мили, щоб хлопці любили.».

Дівчина Було колись так: як дівчина вже мала шити сорочку на весілля своєму молодому, то ще й чари до того робила. Знайде десь крильця з кажана, сховає їх на дорозі і чекає, поки її хлопець, три рази через них переступить. Тоді намотає на них червоні нитки, закопає той клубок під порогом або десь там, де худоба пасеться і чекає 9 днів. Через 9 днів викопує і тими нитками вишиває сорочку. То вже означає, що її милий ніколи не зрадить.

Дівчина Мене бабуня вчила, що треба насипати в миску каші і йти на двір, кликати судженого на вечерю, бити ложками по долонях. Звідки пес загавкає, туди заміж підете.

Дівчина Півня принесуть, кинуть перед ним жменю зернят, поставлять дзеркальце, водичку й горнятко. Яким буде майбутній чоловік? Чи господарем, чи п’яницею, чи франтом?

Дід Дівчата! Ви ж такі молоді та гарні, вас і без чарів хлопці полюблять. Як гарну молодицю побачу, все думаю: «Господи, забрав здоров’я, забери грішні думки!».

Баба Ти, Миколо, думай, що кажеш! Не вернеться твоє, не вигадуй. Послухай краще, як дівчата співають.

Пісня «В саду гуляла…»

(співають дівчата)

* * *

В саду гуляла, квіти збирала

Кого любила – причарувала

Причарувала серце і душу

Тепер з тобою ходити мушу

Ой ти дівчина, гарна та пишна

Чом ти до мене гулять не вийшла?

Я виходила – тебе не було

Я постояла та й повернулась