Шкільне приладдя

Я не гарно написала,

А вона все те злизала.

Олівців моя сусідка.

Ця вертлявка –буквоїдка. (Гумка)

Снігові поля, чорні орачі.

Хочеш розуміти – бери та вчи! (Книга)

Паперовий кораблик щодня

Перевозить у трюмах знання.

Після плавання цей корабель

Повертається в рідний потр Фель.

(Книга, підручники)

Що мовчить, а розуму навчить?

(Книжка)

Я для людини друг чудовий.

Мене завжди беруть в похід.

І я вкажу безпомилково

Де південь, північ, захід, схід. (Компас)

Біла білка плиг та плиг

По чорному полю. (Крейда)

Точні поділки я маю,

Всіх предмктів визначаю

Довжину і ширину,

Висоту і товщину,

Поряд себе олівець

Воджу тільки навпростець

І між крапками йому

Цітко вказую пряму. (Лінійка)

Лежать у порядку дерев’ні малятки,

білі, здорові, всі чорноголові. (Олівці).

Він на білім-білім полі

Залишає чорний слід. (Олівець)

Невеличка деревина,

Із графіту середина,

Всім потрібна, щоб писати,

Щоб картинки малювати. (Олівець)

Засіває біле поле

Довгоносий чародій,

Повертається поволі

То в один бік, то в другий.

Де не ступить, де не стане,

Поле зразу ожива,

На очах усе зростає:

І дерева, і трава,

І хатинки, і будинки.

І стежинки, і струмки…

Сонце, небо і хмаринки –

Все малює залюбки.

Ви вже, мабуть, здогадались,

Хто цей справжній молодець,

Бо не раз з ним зустрічались,

Це – звичайний … (олівець).

Чорний Іван,

Дерев’яний капкан;

Де носом проведе,

Там слід покладе. (олівець).

Довгі палички кругленькі –

Сині, жовті, червоненькі.

На папері походили,

Кольори свої лишили…

Звуться палички оці

Кольорові … (Олівці)

Душа олов’яна,

Шкура дерев’яна.

Доки будеш водити,

Буде говорити. (Олівець)

Кольорового стовпця

Точили ми з кінця,

Як побіг він по сторінці –

Зразу ж кинувся в танок,

І у зошиті в Маринки

Виріс песик і садок. (Олівець)

Довгов’язий Тимішко

Біжить по вузькій доріжці.

Його сліди – твої труди. (Олівець)

Був деревиною,був і рідиною,

Перш ніж утворився стрічкою тонкою.

Його і пиляли, його і дробили,

І в котлах гарячих в розчинах варили.

Його і цідили, його і давили,

І повітрям теплим у печах сушили.

Гладили катками, різали ножами,

А тепер він майже завжди перед вами.

Його всі цінують, люблять і шанують.

На нім і друкують, пишуть і малюють,

І виготовляють різні саморобки:

Килимки, закладки, кошики й коробки.

(Папір)

Разом стіл я і стілець,

Хто вгадає – молодець. (Парта)

Невеличка хатка,

Там живуть малятка.

Ми їх гостроносих,

У портфелях носим. (Пенал)

В мене є чудовий дім!

Все, що треба, є у нім.

І живуть у будинку тому,

Книжки, ручки та альбоми. (Портфель)

Одну ногу маю,

Та журби не знаю.

По паперу ходжу,

Все писати можу,

Та сама ніколи,

Не буду ходити,

Мусять мене діти

По зошиту водити.

Та не ті пустенькі,

Що скачуть по полю,

Але ті чемненькі.

Що вчаться у школі. (Ручка)

Виводить букви і слова

Усім потрібна штучка.

В руці виблискує здаля

Зручна учнівська … (Ручка)

Чули загадку таку?

Двоє друзів у танку,

Обнімаючись, кружляють

На сталевому гвіздку.

Один крутиться на місці,

Навкруги нього – другий.

Так і креслять в спільних рухах

Тільки кола й дуги. (Циркуль)