У цьому зв'язку цікавим є досвід колишнього СРСР

По-друге, сама наявність грошей пози­тивно впливає на трудову, виробничу чи бізнесову активність. Зокрема, знімаються фі­зичні межі виробництва, що визначаються особистими потребами самих виробників. Виробляти можна стільки, скільки вдасться реалізувати за гроші, а надлишок виробленої вартості можна збе­рігати в грошовій формі для задоволення майбутніх потреб (ви­робничих чи споживчих). Здатність грошей зберігати цінність дає можливість перетворити їх у позичковий капітал, який може приносити економічним агентам додаткову цінність у вигляді процента. Це значно посилило стимулювальний вплив грошей і на виробників (працівників), і на споживачів.

В умовах капіталізму навіть змінилась ціль су­спільного виробництва — замість конкретного виду продукції нею стало одержання прибутку.

По-третє, завдяки грошам ринок набуває загального характе­ру. Механізм ринку стає могутнім важелем економічного прогресу: сприяє поглибленню суспільного поділу праці, спрощує і прискорює реалізацію виробленої вартості, під­вищує ефективність використання грошового капіталу та всіх ви­дів матеріальних і трудових ресурсів, прискорює оборот суспіль­ного капіталу.

На ринку розвивається конкуренція як загальносуспільне явище — конкуренція за покупця, за робоче місце, за вигідне за­мовлення, за ноу-хау тощо. По суті, у всіх цих випадках ведеться боротьба за отримання більшої суми грошових доходів.

Гроші, стають рушій­ною силою науково-технічного прогресу, зростання продуктив­ності суспільної праці, інтенсифікації виробництва, забезпечення високої якості продукції та ін.

Гроші в ринковій економіці стають носієм позичкового капі­талу. Через механізм його руху, зокрема через банки та ринок цінних паперів, формування якого зумовлюється перетворенням грошей у капітал, відкриваються можливості узгодити індивідуа­льні та колективні інтереси виробників, дещо згладити соціальні суперечності, забезпечити більшу рівномірність і збалансованість процесу розширеного відтворення.

Охоплення грошовою формою економічних відносин між країнами, створили сприятливі умо­ви для формування міжнародних ринків і тісних взаємовигідних зв'язків між країнами, міжнародного переливу капіталів у місця найефективнішого їх використання тощо.

Глибоке проникнення грошової форми в усі «клітини» суспі­льного життя відкриває широкі можливості для регулювання за допомогою грошових інструментів процесу розширеного відтво­рення. Мова йде передусім про такі інструменти, як податки, ми­тні збори, позичковий процент, ціни, орендна плата, бюджетне фінансування та ін.

Усіх цих ефектів та можливостей суспільство не мало б за ор­ганізації господарювання на бартерній основі.