По-друге, сама наявність грошей позитивно впливає на трудову, виробничу чи бізнесову активність. Зокрема, знімаються фізичні межі виробництва, що визначаються особистими потребами самих виробників. Виробляти можна стільки, скільки вдасться реалізувати за гроші, а надлишок виробленої вартості можна зберігати в грошовій формі для задоволення майбутніх потреб (виробничих чи споживчих). Здатність грошей зберігати цінність дає можливість перетворити їх у позичковий капітал, який може приносити економічним агентам додаткову цінність у вигляді процента. Це значно посилило стимулювальний вплив грошей і на виробників (працівників), і на споживачів.
В умовах капіталізму навіть змінилась ціль суспільного виробництва — замість конкретного виду продукції нею стало одержання прибутку.
По-третє, завдяки грошам ринок набуває загального характеру. Механізм ринку стає могутнім важелем економічного прогресу: сприяє поглибленню суспільного поділу праці, спрощує і прискорює реалізацію виробленої вартості, підвищує ефективність використання грошового капіталу та всіх видів матеріальних і трудових ресурсів, прискорює оборот суспільного капіталу.
|
|
На ринку розвивається конкуренція як загальносуспільне явище — конкуренція за покупця, за робоче місце, за вигідне замовлення, за ноу-хау тощо. По суті, у всіх цих випадках ведеться боротьба за отримання більшої суми грошових доходів.
Гроші, стають рушійною силою науково-технічного прогресу, зростання продуктивності суспільної праці, інтенсифікації виробництва, забезпечення високої якості продукції та ін.
Гроші в ринковій економіці стають носієм позичкового капіталу. Через механізм його руху, зокрема через банки та ринок цінних паперів, формування якого зумовлюється перетворенням грошей у капітал, відкриваються можливості узгодити індивідуальні та колективні інтереси виробників, дещо згладити соціальні суперечності, забезпечити більшу рівномірність і збалансованість процесу розширеного відтворення.
Охоплення грошовою формою економічних відносин між країнами, створили сприятливі умови для формування міжнародних ринків і тісних взаємовигідних зв'язків між країнами, міжнародного переливу капіталів у місця найефективнішого їх використання тощо.
Глибоке проникнення грошової форми в усі «клітини» суспільного життя відкриває широкі можливості для регулювання за допомогою грошових інструментів процесу розширеного відтворення. Мова йде передусім про такі інструменти, як податки, митні збори, позичковий процент, ціни, орендна плата, бюджетне фінансування та ін.
Усіх цих ефектів та можливостей суспільство не мало б за організації господарювання на бартерній основі.