В Україні діє понад 1,5 тисяч пожежо- і вибухонебезпечних об’єктів, на яких сконцентровано близько 13 млн. тон твердих і рідких небезпечних речовин.
Вибухо- та пожежонебезпечні об’єкти – це об’єкти, на яких виробляються, зберігаються і транспортуються вибухо- і пожежонебезпечні речовини. До них відносяться підприємства, у виробничому процесі яких використовуються вибухо– та пожежонебезпечні речовини, а також залізничний і трубопровідний транспорт.
Медико-санітарні наслідки аварій на вибухо– та пожежонебезпечних об’єктах можуть бути наступні:
ü термічні опіки;
ü механічні травми;
ü баротравма органів дихання;
ü розрив барабанної перетинки;
ü черепно-мозкова травма;
ü баротравма органів шлунково-кишкового тракту.
Основними чинниками ураження на вибухонебезпечних об’єктах є:
§ повітряна ударна хвиля, що супроводжується метальним ефектом – відкиданням людей на декілька метрів, що призводить до виникнення у них закритих ушкоджень внутрішніх органів, черепа та опорно – рухового апарату;
|
|
§ “вторинні снаряди” (уламки скла, будівель, обладнання) із високою кінетичною енергією, що спричиняють множинні поранення за характером близькі до вогнепальних;
§ перекриття будинків, що зруйнувались, призводять до стиснення і закритих ушкоджень внутрішніх органів, черепа та кінцівок;
§ обставини, що супроводжують катастрофу та обумовили її раптовість, масштаби, особливості руйнацій та загибель людей, викликають психічні травми, що проявляються у формі психозу чи депресії.
Серйозне занепокоєння в Україні викликають склади з пальним, широка мережа бензо- і газозаправних станцій, нафто- і газопроводів, аварії на яких важко передбачити і усунути.
Пожежо- і вибухонебезпечними в Україні продовжують залишатися склади з боєприпасами і твердим ракетним паливом, яких нараховується понад 150.