Особливості прозової творчості Г. Хоткевича

Літературну діяльність Хоткевич почав у 1897 році (оповідання «Грузинка» у львівському журналі «Зоря»). Подальші твори його великої літературної спадщини: оповідання «Блудний син» (1898), «Різдвяний вечір» (1899), цикл «Життєві аналогії» (1897-1901), збірка «Гірські акварелі» (1914); протягом 1914-1915 була написана низка оповідань під назвою «Гуцульські образки» (уперше надруковані 1931); повість «Авірон» (1928), роман «Берестечко» та інші. Найвизначнішим досягненням прозової творчості Хоткевича стала романтична повість з гуцульського життя «Камінна душа» (1911), кілька разів перевидавана (у різних редакціях) пізніше. Хоткевич є автором низки драматичних творів, у яких відобразив антифеодальну та національно-визвольну боротьбу українського народу.Багата й тематично різноманітна літературо- й мистецтвознавча спадщина Хоткевича. Серед іншого: «Григорій Савич Сковорода» (1920), низка наукових розвідок про Т. Шевченка, Ю.Федьковича, О. Кобилянську, «Музичні інструменти українського народу» (1930). За радянських часів Хоткевич багато перекладав з світової класики: Шекспіра, Мольєра, Шіллера, ГюґоНалежачи за радянських часів до політично ненадійних і стоячи осторонь тодішніх літературних дискусій, Хоткевич, проте, був одним з найпопулярніших письменників в Україні, про що свідчить поява його «Творів» у 8 томах (1928-32). Але далі знову почалися утиски, внаслідок яких останній його роман «Довбуш» не був надрукований і лишилася незакінчена тетралогія про Т. Шевченка, над якою Хоткевич працював від 1928 «Блудний син» (1898), «Різдвяний вечір» (1899), «Добром усе переможеш» (Х.1899), цикл «Життєві аналогії» (1897-1901), «Дивні пригоди комахи Саґвіна» (Л.1901), «Поезія в прозі» ([Х.1902), «Сагайдачний» (1908), «Гуцульський рік» (1910), «Непросте» (1911) «Камінна душа» (Чернівці 1911) (Ілюстрації автора), зб. «Гірські акварелі» (1914); «Гуцульські образки» 1914-15 (уперше надруковані 1924); «Авірон» (К.1917), «Григорій Савич Сковорода» (Х.1920), повість «Авірон» (1928), «Творів» у 8 тт. (1928-32), «Довбуш» (Л.1965).«Твори в двох томах» (1966), «Тарасик» (2002). Театральна діяльність та творчість Ще бувши студентом, Хоткевич організував в селі Деркачах на Харківщині сільський театр (1895). У студентські роки керував студентським театром в Харкові, що роз'їжджав по окраїнах Слобожанщини.В 1903 році заснував перший в Україні робітничий театр, який протягом 3 років дав понад 50 вистав, переважно української класики, українською мовою. Для неї спеціально написав ряд п'єс між ними.На еміграції в Галичині заснував у с. Красноїля (тепер Івано-Франківської області) Гуцульський театр. Для неї спеціально написав п'єси «Довбуш» (1909), «Гуцульський рік» (1910), «Непросте» (1911) та ін.В 1912 році після повернення в Харків відновив діяльність робітничого театру, який протягом 3 років дав понад 50 вистав, переважно української класики.З інших драматичних творів Хоткевича слід ще назвати «На залізниці» (1925), історичну п'єсу «О полку Ігоревім» (1926) і тетралогію «Богдан Хмельницький» (1929), високо оцінені тодішньою критикою (О. Білецький). Зокрема, в останній частині тетралогії «Переяслав» Хоткевич, супроти офіційної концепції, засудив Переяславську угоду як акт, що призвів до поневолення України Росією.Автор кількох десятків кіносценаріїв. Зіграв у фільмі «Назар Стодоля» роль кобзаря Кирика. (1937)Розвідки - «Народний і середньовічний театр у Галичині» (1924), «Театр 1848 року». (1932)