Нещасні випадки поділяють на невиробничого і виробничого характеру.
Травма характеризується наявністю короткочасного зовнішнього впливу на організм людини. За відсутності чинника зовнішнього впливу цю подію класифікують як пригоду (випадок).
Професійне захворювання – це поступове погіршання здоров'я людини, спричинене несприятливими чинниками трудового процесу.
Нещасний випадок характеризується такими ознаками:
- наявністю випадку;
- короткочасним і зовнішнім впливом шкідливого чинника;
- настанням непрацездатності.
За тякістю наслідків ушкодження здоров'я на виробництві встановлено такі категорії потерпілих від нещасних випадків (професійних захворювань):
- з тимчасовою непрацездатністю (від 1 до 10 календарних днів; від 10 календарних днів до 1 міс; від 1 до 2 міс; від 2 до 4 міс);
- зі стійкою втратою працездатності (без встановлення інвалідності);
- зі стійкою втратою працездатності (із встановленням інвалідності);
- з летальним наслідком.
Основні причини виробничого травматизму:
|
|
- організаційні – незадовільна і небезпечна для працівника організація праці, відсутність чи неякісне
проведення інструктажів;
- технічні – недоліки в стані та експлуатації техніки та технології, конструктивні недоліки устаткування;
- санітарно-гігієнічні – нераціональне освітлення,шум, вібрація, загазованість та ін. чинники;
- психофізіологічні:
- невідповідність можливостей людини, індивідуальних особливостей її організму характеру роботи, яку вона
виконує;
- неадекватність швидкості і точності реакцій, відсутність концентрації уваги, об’єктивності,
зацікавленості, обережності (чи нехтування небезпекою), професійної підготовки, незадовільність стану
здоров'я та інше.
Ці чинники значною мірою визначають поведінку людини у сфері виробництва й іноді спричинюють порушення добре відомих працівникові правил безпеки.
Професійна захворюваність – є актуальним питанням сучасності. По роду діяльності на медичних працівників впливає комплекс факторів фізичної, хімічної і біологічної природи. Праця медичних працівників характеризується значним інтелектуальним навантаженням. Вона вимагає від медичного працівника підвищені вимоги: оперативної і довгострокової пам'яті, уваги, високої працездатності в екстремальних умовах. Крім того, медичний працівник підвергається функціональному перенапруженню окремих органів і систем (від функціонального перенапруження опорно-рухового апарату до перенапруження органу зору).
Несприятливим фактором виробничого середовища є забруднення повітря робочої зони аерозолями лікарських речовин, дезінфектантами, наркотичними речовинами. Забруднення повітря антибіотиками, протипухлинними препаратами, які є високо небезпечними речовинами, і викликають імуносупресивну, цитотоксичну, сенсибілізуючу дію, може бути причиною виникнення у медичних працівників алергічних захворювань, професіональних дерматозів, дисбактеріозу. Нерідко у медичних працівників виявляють парентеральні гепатити, не застраховані вони і від ВІЛ-інфекції.
|
|
Вивчення історій хвороби медичних працівників Самарського обласного центру професійної патології (Росія) дозволило виявити наступну етіологічну структуру професіональних захворювань:
- вплив біологічних факторів – 63,6% пацієнтів;
- алергози (антибіотики, вітаміни, хлорамін, латекс) – 22,6%
- захворювання токсико-хімічної етіології – 10%
- перенапруження окремих органів і систем організму – 3%
- вплив фізичних факторів (шум, ультразвук, рентген опромінення) – 0,5%
- новоутворення – 0,5%.
Основними причинами профзахворювань є: порушення протиепідемічного режиму, особистої гігієни.