2015-08-13
625
Набуття права на землю громадянами
та юридичними особами
Стаття 116. Підстави набуття права на землю із земель
державної та комунальної власності { Назва статті 116 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 5245-VI (5245-17) від 06.09.2012 }
1. Громадяни та юридичні особи набувають права власності та
права користування земельними ділянками із земель державної або
комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або
органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень,
визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. { Абзац
перший частини першої статті 116 із змінами, внесеними згідно із
Законом N 509-VI (509-17) від 16.09.2008 }
Набуття права власності громадянами та юридичними особами на
земельні ділянки, на яких розташовані об'єкти, які підлягають
приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою
статті 128 цього Кодексу. { Частина перша статті 116 із змінами, внесеними згідно із
Законами N 3235-IV (3235-15) від 20.12.2005, N 489-V (489-16)
від 19.12.2006, N 107-VI (107-17) від 28.12.2007 - зміну визнано
неконституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду
N 10-рп/2008 (v010p710-08) від 22.05.2008; в редакції Закону
N 309-VI (309-17) від 03.06.2008 }
|
|
|
2. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами
здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або
надання їх у користування.
3. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян
провадиться у разі:
а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у
користуванні громадян;
б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації
державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ
та організацій;
в) одержання земельних ділянок із земель державної і
комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації,
визначених цим Кодексом.
4. Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян
у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по
кожному виду використання.
5. Земельні ділянки, які перебувають у власності чи
користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність
чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів
місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи
користування ними в порядку, визначеному законом. { Частина п'ята статті 116 в редакції Закону N 5245-VI (5245-17)
від 06.09.2012 }
Стаття 117. Передача земельних ділянок державної власності у
комунальну власність чи земельних ділянок
комунальної власності у державну власність
1. Передача земельних ділянок державної власності у
комунальну власність чи навпаки здійснюється за рішеннями
відповідних органів виконавчої влади чи органів місцевого
самоврядування, які здійснюють розпорядження землями державної чи
комунальної власності відповідно до повноважень, визначених цим
Кодексом.
|
|
|
У рішенні органів виконавчої влади чи органів місцевого
самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи
комунальну власність зазначаються кадастровий номер земельної
ділянки, її місце розташування, площа, цільове призначення,
відомості про обтяження речових прав на земельну ділянку,
обмеження у її використанні.
На підставі рішення органів виконавчої влади чи органів
місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну
чи комунальну власність складається акт приймання-передачі такої
земельної ділянки.
Рішення органів виконавчої влади чи органів місцевого
самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи
комунальну власність разом з актом приймання-передачі такої
земельної ділянки є підставою для державної реєстрації права
власності держави, територіальної громади на неї.
2. До земель державної власності, які не можуть передаватися
у комунальну власність, належать земельні ділянки, що
використовуються Чорноморським флотом Російської Федерації на
території України на підставі міжнародних договорів, згода на
обов'язковість яких надана Верховною Радою України, земельні
ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти
нерухомого майна державної власності, а також земельні ділянки,
які перебувають у постійному користуванні органів державної влади,
державних підприємств, установ, організацій, крім випадків
передачі таких об’єктів у комунальну власність.
3. До земель комунальної власності, які не можуть
передаватися у державну власність, належать земельні ділянки, на
яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна
комунальної власності, а також земельні ділянки, які перебувають у
постійному користуванні органів місцевого самоврядування,
комунальних підприємств, установ, організацій, крім випадків
передачі таких об'єктів у державну власність. { Стаття 117 в редакції Закону N 5245-VI (5245-17) від
06.09.2012 }
Стаття 118. Порядок безоплатної приватизації земельних
ділянок громадянами
1. Громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки,
яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного
органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який
передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у
власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього
Кодексу. У разі якщо земельна ділянка державної власності
розташована за межами населених пунктів і не входить до складу
певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної
Республіки Крим. { Частина перша статті 118 в редакції Закону N 3123-VI (3123-17)
від 03.03.2011; із змінами, внесеними згідно із Законом N 5245-VI
(5245-17) від 06.09.2012 }
2. Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого
самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у
місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що
підтверджують розмір земельної ділянки.
3. Громадяни - працівники державних та комунальних
сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, а також
пенсіонери з їх числа, зацікавлені в одержанні безоплатно у
власність земельних ділянок, які перебувають у постійному
користуванні цих підприємств, установ та організацій, звертаються
з клопотанням про приватизацію цих земель до відповідного органу
виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає
земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність
відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.
{ Частина третя статті 118 із змінами, внесеними згідно із
Законами N 3123-VI (3123-17) від 03.03.2011, N 5245-VI
(5245-17) від 06.09.2012 }
|
|
|
4. Відповідний орган місцевого самоврядування або орган
виконавчої влади в місячний термін розглядає клопотання і надає
дозвіл підприємствам, установам та організаціям на розробку
проекту приватизації земель.
5. Передача земельних ділянок у власність громадянам -
працівникам державних та комунальних сільськогосподарських
підприємств, установ та організацій, а також пенсіонерам з їх
числа провадиться після затвердження проекту приватизації земель у
порядку, встановленому цим Кодексом.
6. Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність
земельної ділянки із земель державної або комунальної власності
для ведення фермерського господарства, ведення особистого
селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та
обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд
(присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва,
будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної
приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої
влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні
ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно
до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні
зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її
орієнтовні розміри. До клопотання додаються викопіювання з
кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких
зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження
землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває
у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід
роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в
аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки
для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна
ділянка державної власності розташована за межами населених
пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до
Ради міністрів Автономної Республіки Крим. { Частина шоста статті
118 із змінами, внесеними згідно із Законом N 509-VI (509-17)
від 16.09.2008; в редакції Законів N 1702-VI (1702-17) від
05.11.2009, N 3123-VI (3123-17) від 03.03.2011; із змінами,
внесеними згідно із Законами N 3523-VI (3523-17) від 16.06.2011,
N 5245-VI (5245-17) від 06.09.2012, N 5395-VI (5395-17) від
02.10.2012 }
|
|
|
7. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого
самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи
комунальної власності у власність відповідно до повноважень,
визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у
місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою
щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у
його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути
лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів,
прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних
планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем
землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та
охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів
землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів,
затверджених у встановленому законом порядку. { Абзац перший
частини сьомої статті 118 із змінами, внесеними згідно із Законами
N 3123-VI (3123-17) від 03.03.2011, N 5245-VI (5245-17) від
06.09.2012 }
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки
розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання,
що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки,
що обумовлюються угодою сторін. { Абзац другий частини сьомої
статті 118 із змінами, внесеними згідно із Законом N 5394-VI
(5394-17) від 02.10.2012 } { Частина сьома статті 118 в редакції Законів N 509-VI (509-17)
від 16.09.2008, N 1702-VI (1702-17) від 05.11.2009 }
8. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки
погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.
{ Частина восьма статті 118 в редакції Законів N 1702-VI
(1702-17) від 05.11.2009, N 5395-VI (5395-17) від 02.10.2012 }
{ Зміни до частини восьмої статті 118 див. в Законі N 5462-VI
(5462-17) від 16.10.2012 }
9. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого
самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи
комунальної власності у власність відповідно до повноважень,
визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня
отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення
земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової
державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом
- після отримання позитивного висновку такої експертизи
(974-2006-п)) приймає рішення про затвердження проекту
землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у
власність. { Частина дев'ята статті 118 в редакції Законів N 1626-IV
(1626-15) від 18.03.2004, N 1702-VI (1702-17) від 05.11.2009;
із змінами, внесеними згідно із Законами N 3123-VI (3123-17) від
03.03.2011, N 5245-VI (5245-17) від 06.09.2012 }
10. Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого
самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або
залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.
{ Частина десята статті 118 в редакції Закону N 1702-VI
(1702-17) від 05.11.2009 }
11. У разі відмови органу виконавчої влади чи органу
місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність
або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому
порядку.
Стаття 119. Набуття права на земельну ділянку за давністю
користування (набувальна давність)
1. Громадяни, які добросовісно, відкрито і безперервно
користуються земельною ділянкою протягом 15 років, але не мають
документів, які б свідчили про наявність у них прав на цю земельну
ділянку, можуть звернутися до органу державної влади, Ради
міністрів Автономної Республіки Крим або органу місцевого
самоврядування з клопотанням про передачу її у власність або
надання у користування. Розмір цієї земельної ділянки
встановлюється у межах норм, визначених цим Кодексом. { Частина перша статті 119 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 3123-VI (3123-17) від 03.03.2011 }
2. Передача земельної ділянки у власність або у користування
громадян на підставі набувальної давності здійснюється в порядку,
встановленому цим Кодексом.
Стаття 120. Перехід права на земельну ділянку у разі набуття
права на жилий будинок, будівлю або споруду
1. У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю
або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи,
припиняється право власності, право користування земельною
ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула
право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені
на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи,
переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на
якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.
2. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на
земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття
права власності на ці об'єкти до набувача переходить право
користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих
самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього
землекористувача.
3. У разі переходу права власності на будинок або його
частину від однієї особи до іншої за договором довічного утримання
право на земельну ділянку переходить на умовах, на яких ця
земельна ділянка належала попередньому землевласнику
(землекористувачу).
4. У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю
або споруду кількома особами право на земельну ділянку
визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого
будинку, будівлі або споруди.
5. У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю
або споруду фізичними або юридичними особами, які не можуть мати у
власності земельних ділянок, до них переходить право користування
земельною ділянкою, на якій розташований жилий будинок, будівля
або споруда, на умовах оренди.
6. Істотною умовою договору, який передбачає набуття права
власності на жилий будинок, будівлю або споруду, є кадастровий
номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з
набуттям права власності на ці об'єкти.
Укладення договору, який передбачає набуття права власності
на жилий будинок, будівлю або споруду, що пов'язане з переходом
права на частину земельної ділянки, здійснюється після виділення
цієї частини в окрему земельну ділянку та присвоєння їй окремого
кадастрового номера.
У разі набуття права власності на жилий будинок (крім
багатоквартирного), який розташований на землях державної або
комунальної власності, що перебувають у користуванні іншої особи,
та необхідності поділу земельної ділянки площа земельної ділянки,
що формується, не може бути меншою, ніж максимальний розмір
земельних ділянок відповідного цільового призначення, визначених
статтею 121 Земельного кодексу України (крім випадків, коли
формування земельної ділянки в такому розмірі є неможливим). { Стаття 120 із змінами, внесеними згідно із Законом N 997-V
(997-16) від 27.04.2007; в редакції Закону N 1702-VI (1702-17)
від 05.11.2009 }
Стаття 121. Норми безоплатної передачі земельних ділянок
громадянам
1. Громадяни України мають право на безоплатну передачу їм
земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в
таких розмірах:
а) для ведення фермерського господарства - в розмірі
земельної частки (паю), визначеної для членів
сільськогосподарських підприємств, розташованих на території
сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське
господарство. Якщо на території сільської, селищної, міської ради
розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмір
земельної частки (паю) визначається як середній по цих
підприємствах. У разі відсутності сільськогосподарських
підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки
(паю) визначається як середній по району;
б) для ведення особистого селянського господарства - не
більше 2,0 гектара;
в) для ведення садівництва - не більше 0,12 гектара;
г) для будівництва і обслуговування жилого будинку,
господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не
більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в
містах - не більше 0,10 гектара;
ґ) для індивідуального дачного будівництва - не більше
0,10 гектара;
д) для будівництва індивідуальних гаражів - не більше
0,01 гектара.
2. Розмір земельних ділянок, що передаються безоплатно
громадянину для ведення особистого селянського господарства, може
бути збільшено у разі отримання в натурі (на місцевості) земельної
частки (паю).
3. Розмір земельної ділянки, що передається безоплатно
громадянину у власність у зв'язку з набуттям ним права власності
на жилий будинок, не може бути меншим, ніж максимальний розмір
земельної ділянки відповідного цільового призначення, встановлений
частиною першою цієї статті (крім випадків, якщо розмір земельної
ділянки, на якій розташований будинок, є меншим). { Статтю 121 доповнено частиною третьою згідно із Законом
N 1702-VI (1702-17) від 05.11.2009 }
Стаття 122. Повноваження органів виконавчої влади, Верховної
Ради Автономної Республіки Крим, органів
місцевого самоврядування щодо передачі земельних
ділянок у власність або у користування
1. Сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки
у власність або у користування із земель комунальної власності
відповідних територіальних громад для всіх потреб.
2. Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, районні
ради передають земельні ділянки у власність або у користування з
відповідних земель спільної власності територіальних громад для
всіх потреб.
3. Районні державні адміністрації на їхній території
передають земельні ділянки із земель державної власності, крім
випадків, визначених частинами четвертою і восьмою цієї статті, у
власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного
значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для:
а) ведення водного господарства;
б) будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів
територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень,
підприємств торгівлі тощо), з урахуванням вимог частини сьомої
цієї статті;
в) індивідуального дачного будівництва.
4. Центральний орган виконавчої влади з питань земельних
ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи
передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення
державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою
цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
5. Обласні державні адміністрації на їхній території
передають земельні ділянки із земель державної власності, крім
випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї
статті, у власність або у користування у межах міст обласного
значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки,
що не входять до складу певного району, або у випадках, коли
районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.
6. Київська та Севастопольська міські державні адміністрації
у межах їхніх територій передають земельні ділянки із земель
державної власності, крім випадків, визначених частинами четвертою
і восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх
потреб.
7. Рада міністрів Автономної Республіки Крим на території
Автономної Республіки Крим передає земельні ділянки із земель
державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою,
четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у
межах сіл, селищ, міст, що не входять до складу певного району, та
за межами населених пунктів для всіх потреб, а також погоджує
передачу таких земель у власність або у користування районними
державними адміністраціями на їхній території для будівництва
об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної
громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств
торгівлі тощо).
8. Кабінет Міністрів України передає земельні ділянки із
земель державної власності у власність або у користування у
випадках, визначених статтею 149 цього Кодексу, та земельні
ділянки дна територіального моря, а також передає земельні ділянки
сільськогосподарського призначення державної власності до
статутного капіталу державного земельного банку, який
стовідсотково належить державі та не підлягає приватизації.
9. Державні органи приватизації здійснюють продаж земельних
ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають
приватизації. { Стаття 122 із змінами, внесеними згідно із Законами N 3404-IV
(3404-15) від 08.02.2006, N 509-VI (509-17) від 16.09.2008,
N 3123-VI (3123-17) від 03.03.2011, N 4539-VI (4539-17) від
15.03.2012, N 5070-VI (5070-17) від 05.07.2012; в редакції
Закону N 5245-VI (5245-17) від 06.09.2012 }
Стаття 123. Порядок надання земельних ділянок державної або
комунальної власності у користування
1. Надання земельних ділянок державної або комунальної
власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної
Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим,
органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.
Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів
землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі:
надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення;
формування нових земельних ділянок.
Надання у користування земельної ділянки в інших випадках
здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою
щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки. В такому
випадку розроблення такої документації здійснюється на підставі
дозволу, наданого органом виконавчої влади, органом місцевого
самоврядування, уповноваженим здійснювати розпорядження цією
земельною ділянкою. { Абзац п'ятий частини першої статті 123 із
змінами, внесеними згідно із Законом N 3613-VI (3613-17) від
07.07.2011 }
Земельні ділянки державної та комунальної власності, на яких
розташовані будівлі, споруди, інші об’єкти нерухомого майна, що
перебувають у державній та комунальній власності, передаються
особам, зазначеним у пункті "а" частини другої статті 92 цього
Кодексу, лише на праві постійного користування. { Частину першу
статті 123 доповнено абзацом шостим згідно із Законом N 5245-VI
(5245-17) від 06.09.2012 } { Частина перша статті 123 в редакції Закону N 5395-VI (5395-17)
від 02.10.2012 }
2. Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної
ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом
землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про
надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої
влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до
повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у
власність або користування такі земельні ділянки. { Абзац перший
частини другої статті 123 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 5245-VI (5245-17) від 06.09.2012 }
У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної
ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються
викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні
матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір
земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена
нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). { Абзац другий
частини другої статті 123 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 5395-VI (5395-17) від 02.10.2012 }
3. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого
самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає
клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо
відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його
наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише
невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам
законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а
також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної
документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань
використання та охорони земель адміністративно-територіальних
одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території
населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Забороняється відмова у наданні дозволу на розробку проекту
землеустрою щодо відведення земельних ділянок, місце розташування
об'єктів на яких погоджено відповідним органом виконавчої влади
або органом місцевого самоврядування згідно із статтею 151 цього
Кодексу.
Умови і строки розроблення проектів землеустрою щодо
відведення земельних ділянок визначаються договором, укладеним
замовником з виконавцем цих робіт відповідно до типового договору.
Типовий договір на розроблення проекту землеустрою щодо відведення
земельної ділянки затверджується Кабінетом Міністрів України.
4. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки
погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.
{ Частина четверта статті 123 в редакції Закону N 5395-VI
(5395-17) від 02.10.2012 } { Зміни до частини четвертої статті 123 див. в Законі N 5462-VI
(5462-17) від 16.10.2012 }
5. У разі якщо місце розташування об'єкта, розміри і межі
земельної ділянки, що пропонується до вилучення (викупу), та умови
вилучення (викупу) цієї ділянки погоджені згідно з вимогами
статті 151 цього Кодексу, які під час розроблення проекту
землеустрою щодо відведення земельної ділянки не змінилися, проект
погодженню не підлягає.
6. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого
самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту
землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а в разі
необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи
землевпорядної документації згідно із законом - після отримання
позитивного висновку такої експертизи приймає рішення про надання
земельної ділянки у користування.
7. Якщо земельна ділянка надається у користування за
погодженням з Верховною Радою України, погоджений проект
землеустрою щодо відведення земельної ділянки подається до Ради
міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та
Севастопольської міських державних адміністрацій, які із своїми
пропозиціями та позитивним висновком державної експертизи
землевпорядної документації подають зазначений проект до Кабінету
Міністрів України, який розглядає ці матеріали та подає їх до
Верховної Ради України для прийняття відповідного рішення. { Частина сьома статті 123 в редакції Закону N 5245-VI (5245-17)
від 06.09.2012 }
8. Якщо земельна ділянка надається у користування за рішенням
Кабінету Міністрів України або за погодженням з Кабінетом
Міністрів України, погоджений проект землеустрою щодо відведення
земельної ділянки подається відповідно до Ради міністрів
Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та
Севастопольської міських державних адміністрацій, які розглядають
його і в місячний строк подають зазначений проект із своїми
пропозиціями та позитивним висновком державної експертизи
землевпорядної документації до Кабінету Міністрів України для
прийняття відповідного рішення. { Частина восьма статті 123 в редакції Закону N 5245-VI
(5245-17) від 06.09.2012 }
9. Якщо земельна ділянка надається у користування Верховною
Радою Автономної Республіки Крим, погоджений проект землеустрою
щодо відведення земельної ділянки (а у разі необхідності
здійснення обов’язкової державної експертизи землевпорядної
документації згідно із законом - після отримання позитивного
висновку державної експертизи) подається до Ради міністрів
Автономної Республіки Крим, яка розглядає його і в місячний строк
подає зазначений проект із своїми пропозиціями до Верховної Ради
Автономної Республіки Крим. { Частина статті 123 в редакції Закону N 5245-VI (5245-17) від
06.09.2012 }
10. Рішенням про надання земельної ділянки у користування за
проектом землеустрою щодо її відведення здійснюються:
затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної
ділянки;
вилучення земельних ділянок у землекористувачів із
затвердженням умов вилучення земельних ділянок (у разі
необхідності);
надання земельної ділянки особі у користування з визначенням
умов її використання і затвердженням умов надання, у тому числі (у
разі необхідності) вимог щодо відшкодування втрат
сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.
11. У разі надання земельних ділянок державної власності у
постійне користування підприємствам, установам, організаціям
комунальної власності одночасно здійснюється передача земельних
ділянок державної власності у комунальну власність і навпаки. { Статтю 123 доповнено новою частиною згідно із Законом N 5245-VI
(5245-17) від 06.09.2012 }
12. На підставі рішення про передачу будівлі, споруди, іншого
об'єкта нерухомого майна державної власності у комунальну
власність приймається рішення про передачу у комунальну власність
земельної ділянки, на якій розміщений об'єкт передачі.
На підставі рішення про передачу будівлі, споруди, іншого
об'єкта нерухомого майна комунальної власності у державну
власність, також передається у державну власність земельна
ділянка, на якій розміщений об'єкт передачі. { Статтю 123 доповнено новою частиною згідно із Законом N 5245-VI
(5245-17) від 06.09.2012 }
13. Підставою відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо
відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність
вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових
актів.
14. Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого
самоврядування у наданні земельної ділянки у користування або
залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.
{ Стаття 123 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1119-IV
(1119-15) від 11.07.2003; в редакції Законів N 509-VI (509-17)
від 16.09.2008, N 1702-VI (1702-17) від 05.11.2009 }
Стаття 124. Порядок передачі земельних ділянок в оренду
1. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у
державній або комунальній власності, здійснюється на підставі
рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого
самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122
цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної
ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору
оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди
земельної ділянки. { Частина перша статті 124 із змінами, внесеними згідно із
Законами N 3123-VI (3123-17) від 03.03.2011, N 5059-VI
(5059-17) від 05.07.2012 }
2. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у
державній або комунальній власності, здійснюється за результатами
проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами
другою, третьою статті 134 цього Кодексу.
3. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у
державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам,
визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу,
здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.
4. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у
власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором
оренди між власником земельної ділянки і орендарем. Підставою для
укладення договору оренди може бути цивільно-правовий договір про
відчуження права оренди. { Стаття 124 із змінами, внесеними згідно із Законами N 107-VI
(107-17) від 28.12.2007 - зміну визнано неконституційною згідно
з Рішенням Конституційного Суду N 10-рп/2008 (v010p710-08) від
22.05.2008, N 309-VI (309-17) від 03.06.2008; в редакції Закону
N 509-VI (509-17) від 16.09.2008 }
Стаття 125. Виникнення права на земельну ділянку
Право власності на земельну ділянку, а також право постійного
користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту
державної реєстрації цих прав. { Стаття 125 в редакції Закону N 1066-VI (1066-17) від
05.03.2009 }
Стаття 126. Оформлення речових прав на земельну ділянку
Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється
відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав
на нерухоме майно та їх обтяжень" (1952-15). { Стаття 126 в редакції Закону N 1066-VI (1066-17) від
05.03.2009; із змінами, внесеними згідно із Законами N 3521-VI
(3521-17) від 16.06.2011, N 5059-VI (5059-17) від 05.07.2012;
в редакції Закону N 3613-VI (3613-17) від 07.07.2011 }
Глава 20
Продаж земельних ділянок або прав на них
на підставі цивільно-правових договорів
{ Назва глави 20 в редакції Закону N 509-VI (509-17) від
16.09.2008 }
Стаття 127. Продаж земельних ділянок державної чи комунальної
власності або прав на них
1. Органи державної влади, Рада міністрів Автономної
Республіки Крим та органи місцевого самоврядування відповідно до
їх повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, здійснюють
продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або
прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) громадянам,
юридичним особам та іноземним державам на підставах та в порядку,
встановлених цим Кодексом. { Частина перша статті 127 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 3123-VI (3123-17) від 03.03.2011 }
2. Продаж земельних ділянок державної та комунальної
власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) на
конкурентних засадах у формі аукціону здійснюється у випадках та
порядку, встановлених главою 21 цього Кодексу. { Стаття 127 із змінами, внесеними згідно із Законами N 3235-IV
(3235-15) від 20.12.2005, N 489-V (489-16) від 19.12.2006,
N 107-VI (107-17) від 28.12.2007 - зміну визнано
неконституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду
N 10-рп/2008 (v010p710-08) від 22.05.2008; текст статті 127 в
редакції Закону N 309-VI (309-17) від 03.06.2008; в редакції
Закону N 509-VI (509-17) від 16.09.2008 }
Стаття 128. Порядок продажу земельних ділянок державної
та комунальної власності громадянам
та юридичним особам
1. Продаж громадянам і юридичним особам земельних ділянок
державної (крім земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти,
які підлягають приватизації) та комунальної власності для потреб,
визначених цим Кодексом, провадиться місцевими державними
адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим або
органами місцевого самоврядування в межах їх повноважень.
Продаж громадянам і юридичним особам земельних ділянок, на
яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації,
здійснюється державними органами приватизації у порядку, що
затверджує Кабінет Міністрів України.
Особливості продажу земельних ділянок, на яких розташовані
об'єкти нерухомого військового майна, що підлягають реалізації, та
земельних ділянок, які вивільняються у процесі реформування
Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту,
встановлюються законом. { Частину першу статті 128 доповнено
абзацом третім згідно із Законом N 4226-VI (4226-17) від
22.12.2011 } { Частина перша статті 128 із змінами, внесеними згідно із
Законами N 3235-IV (3235-15) від 20.12.2005, N 489-V (489-16)
від 19.12.2006, N 107-VI (107-17) від 28.12.2007 - зміну визнано
неконституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду
N 10-рп/2008 (v010p710-08) від 22.05.2008; в редакції Закону
N 309-VI (309-17) від 03.06.2008 }
2. Громадяни та юридичні особи, зацікавлені у придбанні
земельних ділянок у власність, подають заяву (клопотання) до
відповідного органу виконавчої влади або сільської, селищної,
міської ради чи державного органу приватизації. У заяві
(клопотанні) зазначаються місце розташування земельної ділянки, її
цільове призначення, розміри та площа, а також згода на укладення
договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни
земельної ділянки.
До заяви (клопотання) додаються: { Частину другу статті 128
доповнено абзацом другим згідно із Законом N 509-VI (509-17) від
16.09.2008 }
а) документ, що посвідчує право користування земельною
ділянкою (у разі його наявності), та документи, що посвідчують
право власності на нерухоме майно (будівлі та споруди),
розташоване на цій земельній ділянці (у разі наявності на
земельній ділянці будівель, споруд); { Частину другу статті 128
доповнено абзацом третім згідно із Законом N 509-VI (509-17) від
16.09.2008; із змінами, внесеними згідно із Законом N 1702-VI
(1702-17) від 05.11.2009 }
б) копія установчих документів для юридичної особи, а для
громадянина - копія документа, що посвідчує особу. { Частину другу
статті 128 доповнено абзацом четвертим згідно із Законом N 509-VI
(509-17) від 16.09.2008 }
{ Пункт "в" частини другої статті 128 виключено на підставі
Закону N 3205-VI (3205-17) від 07.04.2011 }
{ Частина друга статті 128 із змінами, внесеними згідно із
Законами N 3235-IV (3235-15) від 20.12.2005, N 489-V (489-16)
від 19.12.2006, N 107-VI (107-17) від 28.12.2007 - зміну визнано
неконституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду
N 10-рп/2008 (v010p710-08) від 22.05.2008; в редакції Закону
N 309-VI (309-17) від 03.06.2008; із змінами, внесеними згідно
із Законом N 509-VI (509-17) від 16.09.2008 }
3. Орган державної влади, Рада міністрів Автономної
Республіки Крим або орган місцевого самоврядування у місячний
строк розглядає заяву (клопотання) і приймає рішення про надання
дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення
земельної ділянки (якщо такий проект відсутній) та/або про
проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки (крім
земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення
відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд) чи про
відмову в продажу із зазначенням обґрунтованих причин відмови. { Частина третя статті 128 із змінами, внесеними згідно із
Законами N 3235-IV (3235-15) від 20.12.2005, N 489-V (489-16)
від 19.12.2006, N 107-VI (107-17) від 28.12.2007 - зміну визнано
неконституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду
N 10-рп/2008 (v010p710-08) від 22.05.2008; в редакції Законів
N 309-VI (309-17) від 03.06.2008, N 509-VI (509-17) від
16.09.2008; із змінами, внесеними згідно із Законами N 3123-VI
(3123-17) від 03.03.2011, N 5059-VI (5059-17) від 05.07.2012 }
{ Частину четверту статті 128 виключено на підставі Закону
N 509-VI (509-17) від 16.09.2008 }
5. Підставою для відмови в продажу земельної ділянки є:
а) неподання документів, необхідних для прийняття рішення
щодо продажу такої земельної ділянки;
б) виявлення недостовірних відомостей у поданих документах;
в) якщо щодо суб'єкта підприємницької діяльності порушена
справа про банкрутство або припинення його діяльності;
г) встановлена цим Кодексом заборона на передачу земельної
ділянки у приватну власність; { Частину п'яту статті 128 доповнено
пунктом "г" згідно із Законом N 509-VI (509-17) від 16.09.2008 }
ґ) відмова від укладення договору про оплату авансового
внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки. { Частину п'яту
статті 128 доповнено пунктом "ґ" згідно із Законом N 509-VI
(509-17) від 16.09.2008 }
6. Рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим,
місцевої державної адміністрації, сільської, селищної, міської
ради про продаж земельної ділянки є підставою для укладання
договору купівлі-продажу земельної ділянки.
Укладання договорів купівлі-продажу земельних ділянок, на
яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації,
здійснюється відповідно до порядку, визначеного частиною першою
цієї статті. { Частина шоста статті 128 із змінами, внесеними згідно із
Законами N 3235-IV (3235-15) від 20.12.2005, N 489-V (489-16)
від 19.12.2006, N 107-VI (107-17) від 28.12.2007 - зміну визнано
неконституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду
N 10-рп/2008 (v010p710-08) від 22.05.2008; в редакції Закону
N 309-VI (309-17) від 03.06.2008 }
7. Договір купівлі-продажу земельної ділянки підлягає
нотаріальному посвідченню. Документ про оплату або про сплату
першого платежу (у разі продажу земельної ділянки з розстроченням
платежу) є підставою для видачі державного акта на право власності
на земельну ділянку та її державної реєстрації. { Частина сьома статті 128 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 509-VI (509-17) від 16.09.2008 }
8. Ціна земельної ділянки визначається за експертною
грошовою оцінкою, що проводиться організаціями, які мають
відповідну ліцензію на виконання цього виду робіт, на замовлення
органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим
або органів місцевого самоврядування. Ціна земельної ділянки
площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і
фізкультурно-оздоровчих споруд визначається за нормативною
грошовою оцінкою, вказаною в технічній документації. Фінансування
робіт з проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки
здійснюється за рахунок внесеного покупцем авансу, що не може бути
більшим ніж 20 відсотків вартості земельної ділянки, визначеної за
нормативною грошовою оцінкою земельної ділянки. { Абзац перший
частини восьмої статті 128 із змінами, внесеними згідно із
Законами N 3123-VI (3123-17) від 03.03.2011, N 5059-VI
(5059-17) від 05.07.2012 }
Сума авансового внеску зараховується до ціни продажу
земельної ділянки. У разі відмови покупця від укладення договору
купівлі-продажу земельної ділянки сума авансового внеску не
повертається. { Частина восьма статті 128 в редакції Закону N 509-VI (509-17)
від 16.09.2008 }
9. Розрахунки за придбання земельної ділянки можуть
здійснюватися з розстроченням платежу за згодою сторін, але не
більше ніж на п'ять років. Порядок здійснення розрахунків з
розстроченням платежу (381-2009-п) визначається Кабінетом
Міністрів України. { Частина дев'ята статті 128 в редакції Закону N 509-VI (509-17)
від 16.09.2008 }
10. Рішення про відмову продажу земельної ділянки може бути
оскаржено в суді.
11. Кошти, отримані від продажу земельних ділянок державної
або комунальної власності, зараховуються органами державної влади,
Радою міністрів Автономної Республіки Крим або органами місцевого
самоврядування відповідно до державного та/або місцевих бюджетів у
порядку, визначеному законом. { Статтю 128 доповнено частиною одинадцятою згідно із Законами
N 3235-IV (3235-15) від 20.12.2005, N 489-V (489-16) від
19.12.2006, N 107-VI (107-17) від 28.12.2007 - зміну визнано
неконституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду
N 10-рп/2008 (v010p710-08) від 22.05.2008; в редакції Закону
N 309-VI (309-17) від 03.06.2008, N 509-VI (509-17) від
16.09.2008; із змінами, внесеними згідно із Законом N 3123-VI
(3123-17) від 03.03.2011 }
Стаття 129. Особливості продажу земельних ділянок державної
або комунальної власності іноземним державам,
іноземним юридичним особам { Назва статті 129 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 509-VI (509-17) від 16.09.2008 }
1. Продаж земельних ділянок, що перебувають у власності
держави, крім земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які
підлягають приватизації, іноземним державам та іноземним юридичним
особам здійснюється Кабінетом Міністрів України за погодженням з
Верховною Радою України.
Продаж земельних ділянок, що перебувають у державній
власності, на яких розташовані об'єкти, які підлягають
приватизації, іноземним державам та іноземним юридичним особам
здійснюється державними органами приватизації за погодженням з
Кабінетом Міністрів України. { Частина перша статті 129 із змінами, внесеними згідно із
Законами N 3235-IV (3235-15) від 20.12.2005, N 489-V (489-16)
від 19.12.2006, N 107-VI (107-17) від 28.12.2007 - зміну визнано
неконституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду
N 10-рп/2008 (v010p710-08) від 22.05.2008; в редакції Закону
N 309-VI (309-17) від 03.06.2008 }
2. Продаж земельних ділянок, що перебувають у власності
територіальних громад, іноземним державам та іноземним юридичним
особам здійснюється відповідними радами за погодженням з Кабінетом
Міністрів України.
3. Продаж земельних ділянок, що перебувають у власності
держави та територіальних громад, іноземним юридичним особам
допускається за умови реєстрації іноземною юридичною особою
постійного представництва з правом ведення господарської
діяльності на території України.
4. Іноземні держави, зацікавлені у придбанні земельних
ділянок у власність із земель державної або комунальної власності,
подають клопотання до Кабінету Міністрів України.
5. Іноземні юридичні особи, зацікавлені у придбанні
земельних ділянок, подають клопотання до Ради міністрів Автономної
Республіки Крим, обласної, Київської чи Севастопольської міської
державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради і
державного органу приватизації. До клопотання додається документ,
що посвідчує право власності на нерухоме майно (будівлі та
споруди), розташоване на цій земельній ділянці, копія свідоцтва
про реєстрацію іноземною юридичною особою постійного
представництва з правом ведення господарської діяльності на
території України. { Частина п'ята статті 129 із змінами, внесеними згідно із
Законами N 3235-IV (3235-15) від 20.12.2005, N 489-V (489-16)
від 19.12.2006, N 107-VI (107-17) від 28.12.2007 - зміну визнано
неконституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду
N 10-рп/2008 (v010p710-08) від 22.05.2008; в редакції Закону
N 309-VI (309-17) від 03.06.2008; із змінами, внесеними згідно
із Законом N 509-VI (509-17) від 16.09.2008 }
6. Розгляд клопотання і продаж земельних ділянок здійснюються
сільськими, селищними, міськими радами після отримання погодження
Кабінету Міністрів України.
Розгляд клопотання і продаж земельних ділянок, що перебувають
у державній власності, на яких розташовані об'єкти, які підлягають
приватизації, здійснюються державними органами приватизації після
отримання погодження Кабінету Міністрів України. { Частину шосту
статті 129 доповнено абзацом другим згідно із Законами N 3235-IV
(3235-15) від 20.12.2005, N 489-V (489-16) від 19.12.2006,
N 107-VI (107-17) від 28.12.2007 - зміну визнано
неконституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду
N 10-рп/2008 (v010p710-08) від 22.05.2008; в редакції Закону
N 309-VI (309-17) від 03.06.2008 }
Стаття 130. Покупці земель сільськогосподарського призначення
1. Покупцями земельних ділянок сільськогосподарського
призначення для ведення товарного сільськогосподарського
виробництва можуть бути:
а) громадяни України, які мають сільськогосподарську освіту
або досвід роботи у сільському господарстві чи займаються веденням
товарного сільськогосподарського виробництва;
б) юридичні особи України, установчими документами яких
передбачено ведення сільськогосподарського виробництва.
2. Переважне право купівлі земельних ділянок
сільськогосподарського призначення мають громадяни України, які
постійно проживають на території відповідної місцевої ради, де
здійснюється продаж земельної ділянки, а також відповідні органи
місцевого самоврядування.
Стаття 131. Набуття права власності на земельні ділянки
на підставі інших цивільно-правових угод
1. Громадяни та юридичні особи України, а також територіальні
громади та держава мають право набувати у власність земельні
ділянки на підставі міни, ренти, дарування, успадкування та інших
цивільно-правових угод. { Частина перша статті 131 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 997-V (997-16) від 27.04.2007 }
2. Укладення таких угод здійснюється відповідно до Цивільного
кодексу України (435-15) з урахуванням вимог цього Кодексу.
Стаття 132. Зміст угод про перехід права власності
на земельні ділянки
1. Угоди про перехід права власності на земельні ділянки
укладаються в письмовій формі та нотаріально посвідчуються.
2. Угоди повинні містити:
а) назву сторін (прізвище, ім'я та по батькові громадянина,
назва юридичної особи);
б) вид угоди;
в) предмет угоди (земельна ділянка з визначенням місця
розташування, площі, цільового призначення, складу угідь,
правового режиму тощо);
г) документ, що підтверджує право власності на земельну
ділянку;
ґ) відомості про відсутність заборон на відчуження земельної
ділянки;
д) відомості про відсутність або наявність обмежень щодо
використання земельної ділянки за цільовим призначенням (застава,
оренда, сервітути тощо);
е) договірну ціну;
є) права та обов'язки сторін; { Пункт "є" частини другої
статті 132 в редакції Закону N 1066-VI (1066-17) від
05.03.2009 }
ж) кадастровий номер земельної ділянки; { Частину другу
статті 132 доповнено пунктом "ж" згідно із Законом N 1066-VI
(1066-17) від 05.03.2009 }
з) момент переходу права власності на земельну ділянку.
{ Частину другу статті 132 доповнено пунктом "з" згідно із Законом
N 1066-VI (1066-17) від 05.03.2009 }
3. Додатком до угоди, за якою здійснюється відчуження
земельної ділянки приватної власності, є державний акт на право
власності на земельну ділянку, що відчужується (або
відчужувалась). { Статтю 132 доповнено частиною згідно із Законом N 1066-VI
(1066-17) від 05.03.2009 }
4. Угоди про перехід права власності на земельну ділянку
підлягають нотаріальному посвідченню та державній реєстрації. { Частина четверта статті 132 в редакції Закону N 1066-VI
(1066-17) від 05.03.2009 }
Стаття 133. Застава земельних ділянок або прав на них
1. У заставу можуть передаватися земельні ділянки державної,
комунальної та приватної власності, якщо інше не встановлено
законом, а також права на них - право оренди земельної ділянки,
право користування чужою земельною ділянкою для
сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право користування
чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), якщо інше не
передбачено законом. { Абзац перший частини першої статті 133 із
змінами, внесеними згідно із Законом N 5245-VI (5245-17) від
06.09.2012 }
Земельна ділянка або право на неї може бути передано у
заставу лише за умови присвоєння земельній ділянці кадастрового
номера в порядку, визначеному законом. { Частину першу статті 133
доповнено абзацом другим згідно із Законом N 4188-VI (4188-17)
від 20.12.2011 }
2. Земельна ділянка, що перебуває у спільній власності (або
право спільної оренди земельної ділянки), може бути передана
(передано) у заставу за згодою всіх співвласників (співорендарів).
3. Передача в заставу частини земельної ділянки (або права на
частину земельної ділянки) здійснюється після виділення її в
натурі (на місцевості) відповідно до документації із землеустрою.
4. Заставодержателем земельних ділянок сільськогосподарського
призначення та прав на них (оренди, емфітевзису) можуть бути лише
банки.
5. Порядок застави земельних ділянок та прав на них (оренди,
суперфіцію, емфітевзису) визначається законом. { Стаття 133 із змінами, внесеними згідно із Законом N 898-IV
(898-15) від 05.06.2003; в редакції Закону N 509-VI (509-17)
від 16.09.2008 }
Глава 21
Продаж земельних ділянок або прав на них
на конкурентних засадах
{ Назва глави 21 в редакції Закону N 509-VI (509-17) від
16.09.2008 }
Стаття 134. Обов'язковість продажу земельних ділянок
державної чи комунальної власності або прав на
них на конкурентних засадах (земельних торгах)
1. Земельні ділянки державної чи комунальної власності або
права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з
розташованими на них об'єктами нерухомого майна державної або
комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на
конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків,
встановлених частиною другою цієї статті.
2. Не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних
торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або
права на них у разі:
розташування на земельних ділянках об'єктів нерухомого майна
(будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або
юридичних осіб;
використання земельних ділянок для потреб, пов'язаних з
користуванням надрами, та спеціального водокористування відповідно
до отриманих спеціальних дозволів (ліцензій);
використання релігійними організаціями, які легалізовані в
Україні, земельних ділянок під культовими будівлями;
будівництва об'єктів, що в повному обсязі здійснюється за
кошти державного та місцевих бюджетів;
надання земельних ділянок державним та комунальним
підприємствам, бюджетним установам, а також господарським
товариствам, у статутному капіталі яких державна або комунальна
частка акцій (часток, паїв) перевищує 60 відсотків; { Абзац шостий
частини другої статті 134 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 5059-VI (5059-17) від 05.07.2012 }
надання земельних ділянок підприємствам, установам і
громадським організаціям у сфері культури і мистецтв (у тому числі
національним творчим спілкам та їх членам) під творчі майстерні;
надання земельних ділянок в оренду для реконструкції
кварталів застарілої забудови, для будівництва соціального та
доступного житла, якщо конкурс на його будівництво вже проведено;
розміщення іноземних дипломатичних представництв та
консульських установ, представництв міжнародних організацій згідно
з міжнародними договорами України;
надання земельної ділянки, викупленої для суспільних потреб
чи примусово відчуженої з мотивів суспільної необхідності для
забезпечення таких потреб; { Частину другу статті 134 доповнено
абзацом десятим згідно із Законом N 1559-VI (1559-17) від
17.11.2009 }
надання земельних ділянок державної або комунальної власності
для потреб приватного партнера в рамках державно-приватного
партнерства відповідно до закону; { Частину другу статті 134
доповнено новим абзацом згідно із Законом N 2404-VI (2404-17)
від 01.07.2010 }
надання земельної ділянки замість викупленої для суспільних
потреб чи примусово відчуженої з мотивів суспільної необхідності
та повернення такої земельної ділянки колишньому власнику чи його
спадкоємцю (правонаступнику), у разі якщо така потреба відпала;
{ Частину другу статті 134 доповнено абзацом згідно із Законом
N 1559-VI (1559-17) від 17.11.2009 }
будівництва, обслуговування та ремонту об'єктів інженерної,
транспортної, енергетичної інфраструктури, об'єктів зв'язку та
дорожнього господарства (крім об'єктів дорожнього сервісу);
створення озеленених територій загального користування;
будівництва об'єктів забезпечення життєдіяльності населених
пунктів (сміттєпереробних об'єктів, очисних споруд, котелень,
кладовищ, протиерозійних, протизсувних і протиселевих споруд);
передачі громадянам земельних ділянок для ведення
фермерського господарства, ведення особистого селянського
господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування
жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна
ділянка), індивідуального дачного будівництва, будівництва
індивідуальних гаражів, для сінокосіння і випасання худоби, для
городництва;
надання земельних ділянок особам взамін тих, що були
викуплені (примусово відчужені) для суспільних потреб чи з мотивів
суспільної необхідності за рішенням органів державної влади, Ради
міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого
самоврядування; { Абзац сімнадцятий частини другої статті 134 із
змінами, внесеними згідно із Законом N 3123-VI (3123-17) від
03.03.2011 }
розміщення інфраструктури оптових ринків
сільськогосподарської продукції;
надання земельної ділянки, викупленої для суспільних потреб
чи примусово відчуженої з мотивів суспільної необхідності для
забезпечення таких потреб;
надання земельної ділянки взамін викупленої для суспільних
потреб чи примусово відчуженої з мотивів суспільної необхідності
та повернення такої земельної ділянки колишньому власнику або його
спадкоємцю (правонаступнику) у разі, якщо така потреба відпала;
поновлення договорів оренди землі;
використання земельних ділянок для здійснення концесійної
діяльності; { Частину другу статті 134 доповнено новим абзацом
згідно із Законом N 2880-VI (2880-17) від 23.12.2010 }
передачі в оренду, концесію майнових комплексів або
нерухомого майна, розташованого на земельних ділянках державної,
комунальної власності; { Частину другу статті 134 доповнено новим
абзацом згідно із Законом N 3687-VI (3687-17) від 08.07.2011 }
надання в оренду земельних ділянок індустріальних парків
керуючим компаніям цих індустріальних парків; { Частину другу
статті 134 доповнено новим абзацом згідно із Законом N 5018-VI
(5018-17) від 21.06.2012 }
надання земельних ділянок в інших випадках, визначених
законом. { Частина друга статті 134 із змінами, внесеними згідно із
Законами N 800-VI (800-17) від 25.12.2008, N 1474-VI (1474-17)
від 05.06.2009; в редакції Закону N 1702-VI (1702-17) від
05.11.2009 }
3. Земельні торги не проводяться при наданні (передачі)
земельних ділянок громадянам у випадках, передбачених статтями 34,
36 та 121 цього Кодексу, а також передачі земель загального
користування садівницькому товариству та дачному кооперативу. { Частина третя статті 134 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 2949-VI (2949-17) від 14.01.2011 }
{ Текст статті 134 в редакції Законів N 107-VI (107-17) від
28.12.2007 - зміну визнано неконституційною згідно з Рішенням
Конституційного Суду N 10-рп/2008 (v010p710-08) від 22.05.2008,
N 309-VI (309-17) від 03.06.2008; в редакції Закону N 509-VI
(509-17) від 16.09.2008 }
Стаття 135. Земельні торги
1. Земельні торги проводяться у формі аукціону, за
результатами проведення якого укладається договір купівлі-продажу,
оренди, суперфіцію, емфітевзису земельної ділянки з учасником
(переможцем) земельних торгів, який запропонував найвищу ціну за
земельну ділянку, що продається, або найвищу плату за користування
нею, зафіксовану в ході проведення земельних торгів.
2. Продаж земельних ділянок державної чи комунальної
власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису)
здійснюється виключно на земельних торгах, крім випадків,
встановлених частинами другою і третьою статті 134 цього Кодексу.
На земельних торгах не може бути використане переважне право
купівлі.
Продаж земельних ділянок державної власності разом з
розташованими на них об'єктами, що підлягають приватизації, на
земельних торгах здійснюється державними органами приватизації у
порядку, встановленому цим Кодексом, з урахуванням вимог
законодавства з питань приватизації.
Продаж земельних ділянок, що перебувають у приватній
власності, або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) може
здійснюватися на земельних торгах виключно з ініціативи власників
земельної ділянки. У такому разі земельні торги регулюються
положеннями цього Кодексу, якщо інше не передбачено законом чи
договором з виконавцем земельних торгів.
Звернення стягнення на земельні ділянки або прав на них
(оренди, суперфіцію, емфітевзису) здійснюється державним
виконавцем під час виконання рішень, що підлягають примусовому
виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче
провадження" (606-14), з урахуванням особливостей підготовки до
проведення та проведення земельних торгів, визначених цим
Кодексом.
3. Організатором земельних торгів є фізична або юридична
особа - власник земельної ділянки, Верховна Рада Автономної
Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, орган
виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, що здійснює
реалізацію права державної чи комунальної власності на земельні
ділянки, або державний виконавець у разі виконання рішень, що
підлягають примусовому виконанню в порядку, передбаченому Законом
України "Про виконавче провадження" (606-14), які уклали з
виконавцем земельних торгів договір про проведення земельних
торгів.
Виконавцем земельних торгів є суб'єкт господарювання, який
має ліцензію на
