Оптимальна допомога може бути надана спеціалізованою бригадою швидкої допомоги. Об’єм допомоги залежить від ступеню важкості шоку

1. Зупинити кровотечу можливим способом (пальцеве притискання, джгут, давлюча пов’язка, накладання гемостатичного затискача).

При щоці –І-ІІ ступеню.

2. Проводити в\в інфузію реополіглюкіну або желатинолю від 400 до 800 мл.

3. Паралельно провести знеболення (аналгетики). Або лікар може виконати футлярну блокаду в ділянці травми 0,25 – 0,5% розчином новокаїну.

4. Паралельно проводити іммобілізацію переломів.

При шоці ІІ-ІІІ ступеню:

2. Проводити в\в інфузію:

· розчин реополіглюкіну 400мл.

· розчин Рінгера або глюкози 5% - 500 мл.

· в розчин додати 125 – 250 мг гідрокортизону.

Якщо систолічний АТ не підвищується вище 60 мм.рт.ст., то проводити в\артеріальну інфузію реополіглюкіну (виконує лікар - спеціаліст, а фельдшер або медична сестра асистує).

3. Знеболення проводити після введення, якщо систолічне АТ піднялося вище 60 мм.рт.ст.

4. Паралельно проводять іммобілізацію перелому.

При шоці ІІІ- ІУ степеню.

2. Проводити в\в інфузії як при ІІ-ІІІ ступеню з додаванням преднізолону.

3. Знеболення проводити після введення, якщо систолічне АТ піднялося вище 60 мм.рт.ст.

4. Паралельно проводять іммобілізацію перелому.

5. Доцільно дати закисно – кисневий наркоз у співвідношенні 1:1 або 2:1.

6. При розладах дихання – ШВЛ з інтубацією трахеї або через маску.

7. Термінове транспортування у реанімаційне, спеціалізоване хірургічне відділення.

Застереження:

1. Не варто намагатися швидко підняти АТ як можна вище.

2. Показане введення пресорних амінів (дофамін, допмін) і протишокової рідини.

3. Не можна вводити наркотичні аналгетики при підозрі на ушкодження внутрішніх органів чи внутрішню кровотечу і при АТ нижче 60мм.рт.ст.

4. Обережно відноситись до потерпілих з психомоторним збудженням, це може бути внаслідок гіпоксії чи травми мозку.

5. Доцільно вводити нейролептики і НЛА. Краще – закисно – кисневий наркоз.

6. Якщо передбачається довготривале транспортування – поспішати з транспортуванням не варто. Краще спочатку поповнити частково крововтрату, знеболити, надійно іммобілізувати, а потім транспортувати.

Але при підозрі на внутрішню кровотечу –ніяких затримок в транспортуванні не повинно бути.