У разі закладання розсадника на площі з недостатньо або зовсім не окультуреними ґрунтами виникає необхідність її освоєння. Під розсадник можуть відводитись різні категорії земельних площ – землі, що вийшли з під сільськогосподарського користування, перелогові, цілинні, лісові землі та ін. Відповідно до категорії земель визначають способи їх освоєння та первинного обробітку грунту.
Рис. 3.9. Системи основного обробітку грунту в розсаднику
При освоєнні дуже засмічених бур’янами земель застосовують обробіток грунту за системою чорного пару з внесенням гербіцидів. Влітку або восени лущать дернину в двох напрямках на глибину 7-10 см. З появою бур’янів проводять культурну оранку на глибину до 30 см, а наступного року утримують поле під чорним паром. Для знищення багаторічних злакових і дводольних бур’янів у полі чорного пару вносять гербіциди. Проти однодольних застосовують трихлорацетат натрію (ТХА), далапон, а проти дводольних – 2,4 Д у вигляді водних розчинів з розрахунку 500-600 л/га.
|
|
Обробіток грунту на не засмічених бур’янами старих перелогових та цілинних землях проводять, як правило, за системою чорного пару, або за іншою, придатною для конкретних грунтово-кліматичних умов системою основного обробітку грунту.
На землях, що вийшли з-під сільськогосподарського користування, з окультуреним верхнім шаром, грунт обробляють за зяблевою системою або системою зайнятого пара.
Освоєння лісових земель починають з очищення площі від пеньків і лісосічних залишків та планування їх поверхні. Формування орного шару розпочинають з оранки грунту чагарниковими плугами і вичісування коренів корчувальними боронами. Весною наступного року грунт обробляють у двох напрямках дисковими культиваторами з наступним боронуванням. В залежності від прийнятої системи основного обробітку грунту поле залишають під чорним паром або засівають зернобобовими (система зайнятого пару). На бідних ґрунтах з достатнім зволоженням бажаним є обробіток грунту за системою сидерального пару з вирощуванням на зелене добриво люпину однорічного у суміші з фацелією.
Для вирівнювання агрофону на площах з опідзоленими ґрунтами та вигорнутим на поверхню підзолистим горизонтом внаслідок розкорчовування пнів, перед оранкою вносять низинний торф з розрахунку 120-160 т/га і проводять так званий „вирівнюючий” посів невибагливих сільськогосподарських культур. Первинну оранку на цих ґрунтах проводять на глибину гумусового горизонту, збільшуючи її під час заорювання сидератів і основного обробітку грунту в полях сівозмін на 3-5 см до тих пір поки орний шар не досягне 25-27 см. Завершальною метою первинного освоєння площ ділянок, відведених під розсадник є сформований орний окультурений шар грунту з вмістом гумусу понад 3%.