(за Г. Крюссманом,1998)
Елемент мінерального живлення | Вміст в грунті, в % від маси сухої речовини або в мг/кг грунту |
Азот /N/ | 0,02-0,4%, з них 95% в органічних з’єднаннях |
Калій /К/ | 0,2-3,5% |
Фосфор /Р/ | 0,02-0,5% |
Магній /Мg/ | 0.05% в піщаних і до 0,5 % в глинистих грунтах |
Залізо /Fe/ | 0,5-5% |
Бор /В/ | 0,1-0,2% |
Марганець /Мn/ | 0,2-0,3% |
Мідь /Cu/ | 5-50 мг/кг |
Цинк /Zn/ | 5-15 мг/кг |
Молібден /Мо/ | 0,5-10 мг/кг |
Елементи мінерального живлення поступають в рослини у вигляді катіонів та аніонів і відіграють важливу роль у їх життєдіяльності.
Так, азот є складовою частиною амінокислот, білків, нуклеїнових кислот, хлорофілу, ліпоїдів, алкалоїдів, ферментів та інших органічних сполук рослин.
Фосфор входить до складу нуклеопротеїдів, нуклеїнових кислот, АТФ, фосфатидів, фітину.
Сірка міститься в деяких амінокислотах, які входять до складу білків (цистін, метіонін), бере участь в окислювально-відновних реакціях рослин.
Калій сприяє нагромадженню та переміщенню вуглеводів з листків в інші органи рослини. Він перебуває в організмі рослин у мінеральній іонній формі, не входячи до складу органічних сполук. Фізіологічна роль калію у житті рослин насамперед полягає у підтриманні оптимальних фізико-хімічних властивостей протоплазми. Калій сприяє підвищенню морозостійкості рослин та стійкості їх до засухи. Нестача калію веде до зниження стійкості рослин проти грибкових захворювань.
|
|
Магній – обов’язковий компонент молекули хлорофілу, без якого неможливий процес фотосинтезу.
Залізо хоч і не входить до складу хлорофілу, але без нього неможливе його утворення. При нестачі його у поживній суміші, так само як і за нестачі магнію, на листках рослин з’являються безбарвні плями (хлороз). Залізо або входить до складу ферментів, або активізує їх діяльність.
Кальцій сприяє утворенню білків, є нейтралізатором органічних кислот, послаблює шкідливий вплив надлишку катіонів водню, амонію, разом з магнієм входить до складу фітатів (солей фітину).
Більшість мікроелементів у рослинах або входять до складу ферментів, або сприяють їх утворенню. Вони є каталізаторами хімічних реакцій, що проходять у клітинах, впливають на фізико-хімічні властивості колоїдів клітини, підвищують стійкість рослин до несприятливих умов навколишнього середовища. Як нестача, так і надлишок мікроелементів викликає порушення нормальної життєдіяльності рослин.
Бор утворює комплексні сполуки з вуглеводами та поліатомними спиртами і дуже впливає на вуглеводний, білковий та нуклеїновий обмін рослин. Важливу роль він відіграє в заплідненні рослин і посилює розвиток їх генеративних органів.
|
|
Марганець бере активну участь у процесах фотосинтезу, входить до складу багатьох окисно – відновлювальних ферментів, впливає на синтез амінокислот, білків і вітамінів. Важливу роль він відіграє в засвоєнні рослинами амонійного та нітратного азоту і перетвореннях нітратів.
Мідь входить до складу ферментних систем поліфенолксидази, аскорбіноксидази та цитохромоксидази і є каталізатором синтезу вітамінів групи В. Нестача її характерна переважно для болотних грантів і торфовищ. Останнє слід мати на увазі при використанні торфу для приготування субстратів для закритого ґрунту або вирощування садивного матеріалу із закритою кореневою системою.
Молібден є складовою частиною ферменту нітратредуктази, бере участь в утворенні аскорбінової кислоти, каротину та синтезу вуглеводів. Особливо важливий він для бобових культур (значна частина концентрується в бульбочках). Нестача його частіше всього проявляється на кислих ґрунтах.
Цинк входить до складу цілого ряду ферментів і регулює головну фотохімічну реакцію темнової стадії фотосинтезу та процеси дихання рослин.
Нестачу основних елементів мінерального живлення можна визначити за зовнішнім виглядом садивного матеріалу – ступенем його розвитку, забарвленням і розміром асиміляційного апарату. При нестачі азоту листя у рослин невеликих розмірів, блідо-зеленого кольору з жовтуватим відтінком, швидко опадає. Про нестачу в грунті фосфору свідчить темно-блакитне з пурпуровим відтінком забарвлення листків та блакитно-червоний колір шпильок сосни. Нестача калію викликає побуріння, пожовтіння, а згодом і відмирання рослинних тканин по краю листків, закручення їх країв донизу, а шпильки сосни набувають світло-жовтого кольору. Ознакою нестачі в грунті заліза є блідо-зелене забарвлення листків без ознак відмиранні тканин. Нестача кальцію на підзолистих ґрунтах є причиною зменшення довжини шпильок, ураження та відмирання бруньок і коріння.
Виключення того або іншого життєво важливого, функціонального елемента з поживної суміші може призвести до загибелі рослини. Через це ефективність вирощування садивного матеріалу у декоративних розсадниках багато в чому залежить від рівня забезпеченості рослини елементами мінерального живлення (табл. 4.9).
Таблиця 4.9.