Особливості формування надземної частини чагарників

Формування чагарників проводять з метою одержання розвинено­го, з великою кількістю пагонів, компактного куща. Формування на­земної частини у штамбових чагарників (бузку, троянд, глоду та ін.) спрямоване на одержання гладкого, рівного стовбура (штамба або напівштамба) і крони певної форми з визначеною кількістю ске­летних гілок.

Формування чагарників особливо важливе для рослин з моноподіальним характером росту і слабо розгалуженою кроною. Лідируючий пагін їх розвивається інтенсивно, за рахунок бокових гілок. До таких порід відносять глід, бузок, калину, дерен та ін. До формування їх наземної частини при­ступають на другий рік після садіння чагарників у школу (перший рік їм дають рости вільно та добре вкоренитися). Його почи­нають рано весною у березні–квітні, до початку сокоруху, з обрізки пагонів куща на висоті 4–8 см ("садять на пень"). За вегетаційний період з сплячих бруньок розвиваються пагони, які навесні наступного року знову обрізають, лишаючи шипики з 3–4 бруньками, яких достатньо для формування кондиційного саджанця. На третій рік при формуванні крони пагони відрізають на зовнішню щодо осі рослини бруньку (рис. 7.49). Це дозволяє одержати рослини з добре розгалуженою кондиційною кроною, придатною для надання їй певних архітектурних форм.


Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями:  



double arrow
Сейчас читают про: