Б.Місце та роль форм (джерел) права у різних правових системах

Джерела права - зовнішня форма вираження норм права.

Система права — сукупність норм, інститутів і галузей права в їх взаємозв'язку.

Правова система — сукупний зв'язок права (тобто системи права), правосвідомості (або правової культури як загальнішого поняття) і правореалізації. Правову систему не слід плутати з поняттям системи права, яка є лише частиною правової системи. Поняття правової системи часто використовується для того, щоб охарактеризувати історико-правові й етнокультурні відмінності права різних держав і народів.

Правова сім'я – термін, що використовується для позначення групи національних правових систем, що мають схожі юридичні ознаки.

Виокремлюють такі види джерел права: правовий звичай – санкціоноване (забезпечуване) державою звичаєве правило поведінки загального характеру; правовий прецедент – об’єктивоване (виражене зовні) рішення органу держави у конкретній справі, обов’язкове під час розв’язання всіх наступних аналогічних справ; нормативно-правовий договір (в т.ч. міжнародний договір) – об’єктивоване, формально обов’язкове правило поведінки загального характеру, встановлене за взаємною домовленістю кількох суб’єктів і забезпечуване державою; нормативно-правовий акт – письмовий документ компетентного органу – держави (а також органу місцевого самоврядування), в якому закріплено забезпечуване нею формально обов’язкове правило поведінки загального характеру. загальні принципи права, доктрини у відповідності з якими повинна будуватися діяльність судових та інших державних органів;

Головними джерелами права в кожній країні є національні нормативно-правові акти (закони, постанови, рішення тощо)

На сучасному етапі спостерігається зближення національних і міжнародних правових систем, їхнє взаємозбагачення.

У країнах, чия правова система належить до континентально-європейськї (романо-германської) правової сім’ї, основними джерелами права є нормативно-правові акти, існує формальне невизнання судового прецеденту як джерела права.

У країнах, чия правова система належить до англосаксонської (англо-американської) правової сім’ї, поряд із нормативно-правовими актами важливе місце серед джерел права посідають судові прецеденти, не характерні для держав континентальної Європи й тих країн, що наслідували їхні правові системи.

Англосаксонська правова сім’я - система англійського права, яка діє в Англії, США, Австралії, Ірландії, Канаді та багатьох інших колишніх англійських колоніях. Для англосаксонського права характерним є поділ права на статутне, джерелом якого є парламентські акти, й загальне право, що склалося на базі місцевих звичаїв і узагальнення практики судів, рішення яких – судові практики – визнаються одним із основних джерел права.