Порівняльне правознавство як напрям сучасної юридичної думки

Різноманітні правові явища почали порівнювати майже одночасно з виникненням права. Однак, впродовж тривалого часу правопорівняння не було пов'язано з потребами розвитку і вдосконалення існуючого позитивного права. Справжнім правом, що заслуговувало на увагу з боку вчених і підлягало вивченню у навчальних закладах, було римське та канонічне право. Саме їх розглядали як основні складові частини загального права цивілізованого світу. Тому реально існуюче право, правові системи конкретних країн порівнювали і оцінювали тільки з погляду їх відповідності римському і канонічному праву.

На думку проф. В.В. Копєйчикова значення порівняльного правознавства для розвитку юридичної науки та вирішення актуальних проблем суспільного розвитку вбачається, також у тому, що воно:

1) допомагає глибокому вивченню вітчизняного й зарубіжного права, філософському усвідомленню його змісту та шляхів розвитку;

2) сприяє взаєморозумінню між народами і створенню найефективніших правових форм відносин у міжнародному спілкуванні;

3) дає можливість, шляхом вивчення різних явищ правової дійсності, вийти за межі національної правової системи і встановити конкретні правові проблеми інших країн на різних етапах їх розвитку з метою врахування як позитивного, так і негативного правового досвіду;

4) забезпечує галузеві юридичні науки матеріалами, що сприяють формулюванню узагальнень та висновків із ширших позицій, ніж це можна зробити, спираючись лише на національну правову систему.

На думку Рене Давида, порівняльне правознавство покликане відіграти велику роль в оновленні правової науки і в створенні сучасного міжнародного права. Для компаративістів важливим є не тільки визначення істинної ролі порівняльного правознавства, а головним чином підготовка юристів, здатних виконати, кожен у своїй галузі, покладені на них завдання. Сучасний процес державотворення в Україні базується на проведенні радикальних реформ у політичній, економічній та правовій сферах, потребує збільшення порівняльно-правових досліджень з метою забезпечення подальшого розвитку нашого суспільства. У першу чергу це стосується державно-правової практики, успішне дослідження якої доступне порівняльному правознавству і насамперед - це вивчення та узагальнення історичного й міжнародного досвіду правового будівництва для створення оптимальної системи правового забезпечення реформ в Україні.

Отже, за переконанням багатьох вчених, порівняльне правознавство як напрямок сучасної юридичної науки - це ефективний засіб забезпечення вдосконалення національного права. Всебічне розуміння всіх переваг і недоліків власної системи права можливе лише за умови знання того, чим вона відрізняється і що є спільного з правом інших країн. Саме тому вивчення і порівняння досвіду інших держав дає багатий матеріал для розуміння сутності і пошуку шляхів вирішення правових проблем своєї країни.