Сутність права Бельгії

Правова система Бельгії характеризується тим, що з моменту створення самостійної Бельгійської держави (1830 р.) основу її законодавства склали п'ять французьких кодексів: Цивільний, Торговий, Кримінальний, Цивільний процесуальний, Кримінально-процесуальний. Вони мали вирішальний вплив на розвиток бельгійського права, а Цивільний кодекс є чинним і нині. Щоправда, при збереженій загальній структурі, текст його зазнав істотних змін. Торговий кодекс Бельгії, прийнятий у 1872 р., і Кримінально-процесуальний – прийнятий у 1878 р., з моменту їх прийняття і по нині включають запозичені розділи з аналогічних кодексів Франції. І як продовження у 1967 р. був прийнятий Судовий кодекс, який регулює організацію судів і трибуналів, їх компетенцію та процедуру діяльності.

Трудові відносини у Бельгії визначаються пактом „Про соціальну солідарність”, укладеним між представниками профспілок і підприємців у 1944 р. Це країна розвинутої системи соціального забезпечення, охорони природи, податкової справи. До речі, податкова справа, виборче право, сільськогосподарське, лісове і деякі інші галузі права систематизовані у кодекси у вигляді консолідованих актів.

Є розвинута система трудового законодавства, що включає акти, які регулюють загальні умови праці (Закон про працю 1971 р.) та конкретні питання найму та звільнення, техніки безпеки та ін Зокрема, Закон про договори найму 1978 ввів поняття " справедливого звільнення", що застосовується до конкретного працівника. Відповідно до Закону про колективні договори та паритетних комісіях 1968 більшість питань трудових стосунків регулюється в колективних договорах (при їх укладанні представники робочих нерідко беруть зобов'язання не вдаватися до страйків, якщо підприємці не порушать умов договору).

У країні є розвинена система соціального забезпечення. Законодавство у цій галузі в основному являє собою реалізацію постанов Європейського союзу (ЄС) і передбачає умови та порядок призначення пенсій по старості та інвалідності, страхування від безробіття, хвороб та ін.

Законодавство про охорону природи включає і акти загального характеру, і є досить конкретними. У 1988 р. - королівські постанови про заходи проти забруднення повітря автомобільними вихлопами і про заходи щодо збереження рибних запасів.

Чинний Кримінальний кодекс 1867 складений під впливом французького УК 1810, проте істотно відрізняється від нього, у зокрема у трактуванні ряду інститутів Загальної частини (замах, співучасть та ін), в прагненні до більшої індивідуалізації покарання у дусі буржуазно-ліберальних кримінально-правових ідей. З 1976 р. після створення відповідної комісії проводяться роботи з підготовки нового кримінального кодексу. Парламент Бельгії скасував смертну кару за всі злочини.