Способи під’єднання в Інтернет

Найбільш відомими провайдерами в Україні є: Relcom, Elvisti, IPTelecom, Global Ukraine, LacyNet і інші. В залежності від масштабу і рівня провайдера, його спеціалізації і інших факторів, набори і кошторис (а також якість) послуг різних компаній можуть відрізнятися.

Важливо, що для підключення комп’ютера до глобальної мережі Інтернет необхідно мати: спеціальне комунікаційне обладнання і канал зв’язку, та спеціальні комунікаційні програми.

На малюнку відображено схему класифікації апаратного та програмного забезпечення глобальної мережі (Рис. 6).

Рис.6. Класифікація апаратного забезпечення глобальної мережі Інтернет.

В залежності від бажань та фінансових можливостей користувач вибирає один із двох існуючих способів доступу в Інтернет:

– прямий доступ через виділений (спеціальний) канал зв’язку;

– доступ за викликом з використанням модему і комутованої телефонної мережі (Рис.7).

Рис. 7. Способи підключення до мережі Інтернет.

Перший спосіб (постійне з’єднання) ефективний, але дорогий, тому використовується він, в основному, колективними користувачами – організаціями.

Підключення комп’ютера 24 години на добу до світової мережі називають з’єднанням через виділену лінію (виділений канал), який може бути, наприклад, лінією звичайних телефонних проводів, однак сигнали по ним передаються не в аналоговому вигляді, а в цифровому. Такі лінії називають ISDN лініями (Integrated Services Digital Network – цифрова мережа інтегрального обслуговування).

Тимчасове з’єднання (доступ за викликом або віддалений доступ) значно дешевший, однак в цьому випадку для роботи в Інтернет потрібно попередньо підключитися до вузла провайдера. Крім того, цей спосіб має і інші недоліки: порівняно невисоку швидкість обміну інформацією і незадовільну якість зв’язку.

Стандартним пристроєм, за допомогою якого комп’ютер може бути під’єнаним до вузла провайдера, є модем, через який комп’ютер під’єднується до телефонної мережі через звичайну телефонну розетку. Функціїї модему – перетворювати цифрові (дискретні) сигнали, з яким працює комп’ютер, в аналогові (неперервні) сигнали, при їх передаванні через телефонні лінії, і навпаки, перетворювати аналогові (неперервні) сигнали у цифрові при прийманні неперервних сигналів з телефонної мережі та передавати їх після перетворення до запам’ятовуючих пристроїв комп’ютера. Таким чином модем може розглядатися і як пристрій введення повідомлень до оперативного запам’ятовуючого простору комп’ютера від інших комп’ютерів, так і як пристрій виведення повідомлень із оперативного запам’ятовуючого простору даного комп’ютера до оперативних запам’ятовуючих пристроїв інших комп’ютерів (Рис.8).

Рис. 8. Функції модему.

Для роботи з модемом застосовується спеціальне програмне забезпечення. За канал зв’язку між комп’ютером і вузлом фірми-провайдера може використовуватися або звичайна (комутована, коли зв’язок встановлюється через спеціальні комутатори на телефонних станціях – АТС), або спеціально виділена телефона лінія.

Розрізняють пакетний та канальний способи передавання повідомлень, які використовуються в мережі Інтернет. Для розуміння таких понять порівняємо дві служби: телефонну і залізничну, виділимо їх спільні та відмінні ознаки.

Телефонні лінії являють собою канальний спосіб комунікацій. Для кожного клієнта телефонними станціями у користування виділяється певний канал для з’єднання з абонентом. Причому цей канал тимчасово стає недоступним для інших клієнтів. Таким чином телефонні станції обслуговують обмежену кількість користувачів.

Служба по перевезенню багажу навпаки може перевозити одночасно по одному каналу речі багатьох клієнтів. Причому всі клієнти мають рівні права. Речі жодного клієнта не потраплять до місця призначення раніше ніж речі іншого клієнта, що перевозяться одним електропотягом в одного і того ж місця призначення.

Мережа Інтернет використовує пакетний спосіб передавання інформації, завдяки якому всі клієнти мережі Інтернет мають рівні права на використання комунікаційного середовища, як при користуванні залізницею. При чому при збільшенні кількості клієнтів мережі Інтернет швидкість обміну інформацією зменшується, але всі клієнти обслуговуються одночасно, на відміну від телефонної служби.

При тимчасовому підключенні до Інтернет через провайдера часто користуються телефонними лініями з комутацією каналів, які можуть бути недоступні одночасно всім клієнтам, тому що провайдер орендує обмежену кількість телефонних номерів у телефонної компанії. Тому необхідно при виборі постачальника послуг Інтернет враховувати як ширину зовнішніх каналів так і кількість доступних телефонних номерів.

Таким чином для підключення звичайного користувача до Інтернет необхідно:

- придбати і підключити до комп’ютера модем (вважається, що телефон існує);

- заключити договір з провайдером і встановити з ним зв’язок за допомогою постійного з’єднання (виділеної лінії) або тимчасового з’єднання (доступ за викликом).

Програмне забезпечення для роботи в Інтернет ділиться на два класи (Рис. 9):

- програми-сервери, які знаходяться на вузлових комп’ютерах мережі і обслуговують комп’ютер користувача;

- програми-клієнти, які знаходяться на комп’ютері користувача і направляють свої запити до сервера.

Рис. 9. Програмне забезпечення глобальної мережі Інтернет.

Інформація в мережі Інтернет зберігається на комп’ютерах-серверах у вигляді файлів. Користувачі, що мають доступ до мережі, отримують цю інформацію за допомогою програм-клієнтів. При цьому програма-клієнт посилає по комп’ютерній мережі запит до сервера. У відповідь на запит сервер надсилає до комп’ютера, де знаходиться програма-клієнт, необхідний файл або повідомлення про відмову, якщо файл з тих чи інших причин недоступний. Взаємодія клієнт-сервер відбувається за певними правилами – протоколами (рис. 10).

Рис. 10. Інформаційна система клієнт-сервер.

Програми-сервери і програми-клієнти в загальному випадку не є універсальними: для кожної мережевої послуги використовується свій сервер і свій клієнт.