Іван Семенович Нечуй-Левицький

(1838-1918)

Іван Семенович Нечуй-Левицький - український прозаїк і драматург другої половини XIX ст.

Життєвий і творчий шлях письменника.

Розширення у прозі І.Нечуя-Левицького тематичних і жанрових меж української літератури. Творець класичних соціально-психологічних повістей і оповідань, драматург, автор художніх, історичних і етнографічних нарисів, літературно-критичних і мистецтвознавчих статей.

Тема села в ранній творчості І.Нечуя-Левицького. Повісті "Дві московки". "Рибалка Панас Круть". Соціально-психологічний підхід до змалювання образів героїв. Художня типізація образів у творах.

"Микола Джеря" як зразок соціально-побутової повісті. Проблематика, композиція, групування образів у творі.

Образ Миколи Джері - бунтаря-протестанта, правдошукача, гордого й сміливого представника нового, молодого покоління селян, що бореться проти "своїх" і "чужих" гнобителів. Інші образи повісті.

Зображення у творі нових явищ пореформеної епохи - посилення диференціації села, розвитку капіталістичних відносин.

І.Франко про повість "Микола Джеря".

Повість "Бурлачка". Показ пролетаризації села та виникнення капіталістичного виробництва. Трагедія селянської дівчини в повісті. Соціальна характерність і психологічна глибина образу Василини.

Художня майстерність зображення процесу деморалізації людей праці на підприємствах.

Оповідання про бабів Параску та Палажку. Гумористичне розкриття власницької психології, індивідуалістичної обмеженості світосприйма­ння селян. Традиційна форма розповіді від першої особи. Різні форми народної сміхової культури, роль діалогу і монологу, заснованих ні народнорозмовній основі.

Соціально-побутова повість "Кайдашева сім'я".

Реалізм повісті. Майстерність композиції. Засоби гумору, комізм ситуацій, індивідуальна своєрідність характерів.

І.Франко про повість "Кайдашева сім'я".

Сатиричне змалювання сільського начальства в оповіданнях "Сільська старшина бенкетує", "Старі гультяї"; зображення право­славного духовенства в повісті "Старосвітські батюшки та матушки" й оповіданні "Афонський пройдисвіт". Показ соціального розшарування, бездуховності, забобонів, морального розкладу заможної верхівки села. Прийоми "гоголівської школи". Іронія і сарказм автора.

Перші українські реалістичні романи з життя інтелігенції ("Хмари", "Над Чорним морем"). Специфіка і художні особливості творів. Викриття в романах гнобительської національної політики царизму, консерватизму в галузі освіти, культури.

Історична романістика І.Нечуя-Левицького. Прагнення до точності й предметності описів, притаманне реалістичній манері письменника; героїко-романтичне забарвлення образів в історичній прозі (романи "Князь Єремія Вишневецький" і "Гетьман Іван Виговський").

Романтична казка "Скривджені й нескривджені", розкриття в умовно-алегоричній формі суперечностей між народом і самодержавним урядом.

Драматургія І.Нечуя-Левицького. Сатирична комедія "На Кожум'яках", драма "Маруся Богуславка".

Літературознавчі праці Нечуя-Левицького. ("Сьогочасне літературне прямування" і дискусія довкола неї), "Україна на літературних позвах з Московщиною"та ін.

Значення творчості Нечуя-Левицького в розвитку української літератури.