Запровадження

Однією із перших проблем XX століття стояла проблема війни і миру.Заставив людство впродовж одного століття здригнутися від двох світових війн, історія регулярно посилала йому випробування, у вигляді регіональних конфліктів. Саме XX столітті їм у повною мірою стала властива така межа, як "втручання в конфлікт безпосередньо чи опосередковано третіх наснаги в реалізації підтримку воюючих сторін.

Серед конфлікти виділяється Громадянська війна хто в Іспанії 1936-1939 рр. З одного боку, громадянської війни стала результатом складних політичних, економічних пріоритетів і культурних різниці між «двомаИспаниями» (за словами іспанського письменника АнтоніоМачадо).

З іншого боку, у Європі другої половини 30-х рр. XX в., за умов гострої політичної й ідеологічної поляризації, локальний конфлікт (тим паче, із яскраво вираженим анти- чипрофашистским контекстом) було зберегти тільки внутрішній наповнення.

Зверненняпротивоборствовавших іспанських сторін у липні-серпні 1936 р. по допомогу до країнам, що стояв з різних боків міжнародного бар'єра, лягло основою інтернаціоналізації конфлікту.

Різні міжнародних аспектів громадянської війни хто в Іспанії визначали на початковому етапі знають політику кожного з його прямих чи непрямих учасників, при єдиної мети - не дати їй трансформуватися на загальноєвропейську. Вихід знайшли у проголошення політики «невтручання». Але Іспанська війна перетворилася на загальноєвропейський конфлікт. Не буде перебільшенням сказати, що бікфордів шнур Другої світової війни у Європі тягнувся з Іспанії.

Глобалізація іспанської проблеми (в масштабах Європейського континенту) торкнулася по-різному і малої форми провідні держави й виявилася однією з істотних системоутворюючих чинників відносин між ними.Разноплановая боротьба навколо громадянської війни хто в Іспанії не сприяла ні рішенню іспанського питання, ні пом'якшенню загальноєвропейських проблем.

Вивчення регіональних конфліктів XX в. має лише наукову значимість. Багато тенденції і явища на той час у різних формах виявляютьсяспроецированними в сучасність, розгляд то, можливо важливим у плані і за аналізі та прогнозуванні динаміки розвитку міжнародних взаємин у початку XXI століття (наприклад, форми регіональних конфліктів, методи їхньої організації погашення, роль і у цьому відділу міжнародних організацій). Усе це й визначає актуальність дослідження.

Об'єктом дослідження є Громадянська війна хто в Іспанії в 1936-1939 рр.

Предметом дослідження є соціально-економічні і внутрішньополітичні особливості розвиткуІспанії 30-ті рр. XX століття, і навітьміжнародних аспектів й ролі європейських держав в Громадянської війні хто в Іспанії 1936-1939 рр.

>Хронологические рамки дослідження визначаються тимчасовими межами громадянської війни хто в Іспанії: 1936-1939 рр.

Мета цієї роботи: - показати сутність, причини, склад керівництв; вивчити ступінь впливу третіх наснаги в реалізації підтримці воюючих сторін; показати основні події війни.

Завдання роботи:

- виявити і Польщу вивчити джерельну базу з проблематики теми;

- відновити перебіг подій хто в Іспанії 1936-1939 рр.;

- порівняти геостратегічні мети може проведеної політиці провідних європейських країн Громадянської війні хто в Іспанії;

- розглянути воєнно-стратегічну складову міжнародним аспектам іспанського конфлікту.

>Методологической основою роботи є підставою принцип історизму, який передбачає розгляд всіх процесів і явищ, як і розвитку, і у взаємній і тимчасової зв'язку, об'єктивне вивчення фактів, визначили характер досліджуваних процесів та його динаміку. Як методів використовуютьсяпроблемно-хронологический, компаративний і комплексний аналіз використовуваної літератури та джерел, встановлення причинно-наслідкових зв'язків та його конкретно-історична інтерпретація.

Вітчизняна історіографія громадянської війни хто в Іспанії досить велика. У ньому виділяють кілька етапів. Так, 30-40-ві рр., відзначені виданням, переважно, мемуарної, публіцистичної,военно-аналитической літератури.

У 50-70 рр. було видано роботи X. Гарсіа, І.М.Майского,К.Л.Майданника, С.П.Пожарской, Д.П.Прицкера,М.Т. Мещерякова та інших. Закономірним представляється інтерес авторів цього періоду переважно до внутрішніх проблем іспанського конфлікту. Його міжнародних аспектів, зазвичай, розглядалися підлеглому контексті, служачи ілюстрацією тих чи інших положень.

Фактично котра першою вітчизняної історіографії проблему міжнародним аспектам громадянської війни хто в Іспанії поставивР.С.Овинников. Автор проаналізував економічні та військові мотиви політики провідних світових держав у питаннях іспанської війни. У монографії, написаної розпал «холодної громадянської війни» багато уваги приділялося політиці США, Англії та Франції хто в Іспанії; інформація, що стосується німецького і італійського втручання, носила другорядний характері і служила частіше додатковим доказом тези про економічні причинах інтернаціоналізації іспанського конфлікту. На думкуР.С.Овинникова, політика «невтручання», відповідальність при проведенні якої лежить Англії, навіть Франції, зіграла поразку Республіки майже великій ролі, ніж іноземна інтервенція.

Вагомий внесок у вивчення іспанської війни вніс кандидат історичних наук, старший науковий співробітник інституту військової історії МО РФ РибалкінЮ.Е., який підготував, роботу «Операція «Х». Діяльність наголошувати зроблено за вивченні досвіду громадянської війни Іспанії командним складом РСЧА, яке здійснювалось у рамках надання військово-технічній допомоги іспанської Республіці. Наприкінці 1936 р. із метою в Наркоматі оборони СРСР було створено особливий механізм. Своєрідним його центром стало відділення «X»Разведивательного управління, яке застосовувало різноманітні методи збору інформації та форми її вивчення.

Необхідно також відзначити роботу відомого російського історика, доктора історичних наук У.Телицина «Піренеї загинув у вогні» у якій зроблено спробу описати історію громадянської війни Іспанії без ідеологічного забарвлення. На думку В.Л.Телициа Громадянська війна хто в Іспанії це перше зіткнення радянською та німецькою військових машин, і навіть пряме відбиток закулісних маневрів політиків, прихованих за трагедією іспанського народу. В.Л.Телицин зазначає: «Якщо судити зотложившимся в архівах радянського зовнішньополітичного відомствадокументам…Сталин, побоюючись дедалі більший вплив Берліна на міжнародній арені, посилення її Збройних Сил прагнув чужими руками вимотати потенційний суперник (щедро на поставку озброєння), та був завдати нищівного удару. Тож до Іспанії нескінченним потоком йшли «ешелони» з військовою технікою». Натомість, Гітлер хотів, щоб вермахт придбав з полів боїв бойового досвіду, що він потім у повною мірою використовував у ході проведення т.зв. «бліцкригу».

Слід зазначити, що у своїй роботі автор як і спробував об'єктивно дати раду питанні «наскільки застосуємо термін «>добровольчество» до радянським військовим і цивільним фахівцям, котрі побували хто в Іспанії.