Уривки із листа начальника поліції та СД Гайдріха до найвищих керівників СС і поліції (2 липня 1941 р.)

... Найближча мета цілости дій — політичне, тобто фактично поліційне успокоєння новоокупованих територій.

Кінцева мета — економічне успокоєння.

Хоча всі прийняті необхідні заходи розраховані властиво на кінцеву мету..., то все ж таки, зважаючи на десятками років триваюче більшовицьке формування країни, ці заходи повинні бути застосовані на всій території з безпощадною суворістю.

При тому треба, очевидно, покласти в основу різниці окремих племен (особливо балтійців, білорусинів, українців, грузинів, вірмен, азербайджанців і т. д.) і всюди, де можна, використовувати ці різниці для досягнення мети... 4. Страчення (екзекуції).

Треба страчувати:

— всіх діячів Комінтерну (як, зрештою, просто всіх комуністичних професійних політиків);

— всіх вищих, середніх і радикальних нижчих функціонерів партії, центрального комітету, обласних і районних комітетів;

— народних комісарів;

— євреїв, членів партії чи приналежних до державного апарату;

— всіх інших радикальних елементів (саботажників, пропагандистів, вільних стрільців, учасників замахів, провокаторів і т. ін.).

... 8. Церква

Не чинити ніяких дій проти прагнень Православної Церкви до поширення свого впливу на маси. Навпаки — слід це заохочувати, наполягаючи з цієї нагоди на відділенні церкви від держави, але треба уникнути створення уніфікованої церкви.

Також нічого не слід чинити проти створення релігійних сект.

9. Порядок вживання мов.

Слід звертатися до військ Червоної армії тільки по-російськи, а до цивільного населення його власною мовою. Говорити треба не „російська”, а „Червона армія”.

Треба говорити „росіяни” (а не „великороси”), „українці” (а не „малороси”), „білорутени” (а не „білоруси”), „Радянський Союз” (а не просто Росія), Росія — це тільки територія проживання росіян.

Психологічно хибним є все існуюче прямо заперечувати. Не треба говорити, що соціалізм має бути зруйнований у СРСР, але тільки що справжній, дійсний соціалізм, тобто соціальну справедливість для усіх працюючих, гарантовану державою, щойно буде створено.

Національне питання слід трактувати з особливою обережністю (з огляду на пізніше загальне врегулювання). Зруйнування колгоспів не береться поки що до уваги зекономічних причин. Ось чому, враховуючи те, що тепер неможливо задовольнити надію селян бачити себе власниками, до них має бути особливо вмілий пропагандистський підхід.

Косик В. Україна і Німеччина у Другій світовій війні. – Париж-Нью-Йорк-Львів, 1993. – С.506-507.


Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями:  



double arrow
Сейчас читают про: