Конфлікт між акторами та директором театру Петром Данчуком тягнеться уже кілька років. Справа кілька разів навіть доходила до судів, міліції та прокуратури. Але недавно чаша терпіння у акторів переповнилася.
За словами Раїси Бортнічук: «29 березня в театрі провели незаконну атестацію для того, щоб викинути неугодних. Уявіть собі,
що заслужений артист України Микола Валівоць, котрий зараз вчиться на режисера, не пройшов цю атестацію! І диригент Леонід Деркач, і Олександр Топоринський, і я. Представників профспілок, до яких ми звернулися, директор у театр не пустив.
Тоді ми, а саме Степан Бортнічук, Олена Пшенична, Анатолій Остапенко, Микола Валівоць, Лариса Власенко, Лариса Курманова, Віра Рєзнік, Олександр Топоринський, Катерина Власенко
оголосили безстрокове голосування.
Скажу чесно, я не знаю, що нам далі робити: ймовірно, вийдемо на майдан, бо не може стільки часу тривати цей бєзпрєдєл, моральне приниження і деморалізація колективу! І щоб усі про це знали, але робили вигляд, що нічого не відбувається!
|
|
Лариса Курманова і Степан Бортнічук одні з тих, хто голодує:
Наш кореспондент звернулася в обласне управління культури, аби там прокоментували ситуацію. Але заступник начальника управління Марина Алєксєєва відповіла, що нічого не чула ні про яке голодування. З директором театру зв'язатися ми не змогли. Додамо лише, що 2 травня в одній з обласних газет вийшов бравурний матеріал про успіхи музично-драматичного театру. Зокрема, в ньому директор Петро Данчук заявив: «За натурою я холєрик і трудоголік. Тому хронічно не терплю поруч з собою людей, котрі лишень те уміють, що критикувати і байдикувати».
Нелюбов Данчука до критики, до речі, особливо яскраво проявилась не тільки щодо працівників театру, а й щодо газети «Проскурів» та письменника Броніслава Грищука, котрий надрукував у часописі статтю про те, що відбувається у творчому колективі. Директор театру подав на видання та письменника до суду, й вже відбулися два його засідання.
Автори Тетяна Гречана та Северина Ропек. Газета Є
П.С. Звісно,що деяким ситим придуркам при владі незрозуміти,що голодному і виснаженому актору доводиться ходити на роботу,відмічатись у концтаборних списках присутніх на роботі,вигаданих Данчуком,грати вистави і триматись,щоб не осоромитись перед глядачами...
У дебілів при керівних посадах це викликає посмішки.
Їм цього не зрозуміти,залишками своєї останньої ізвіліни...