Основні визначення та класифікація систем масового обслуговування

Системи GPSS World використовуються для дослідження дискретних і неперервних систем. Моделювання дискретних систем із стохастичним характером функціонування здійснюється у рамках теорії масового обслу­говування (ТМО) і теорії випадкових процесів. Багато моделей реальних систем будується на основі моделей масового обслуговування, які поділяються на моделі систем масового обслуговування (СМО) і моделі мереж систем масового обслуговування. Перші дослідження СМО виконані у 20-х роках минулого століття датським ученим A. Ерлангом для підвищен­ня якості обслуговування телефонних ліній.

Для пояснення одного і того ж питання у багато чисельних літератур­них джерелах теорії СМО використовуються різні терміни. Це пов’язано з прикладною областю застосування моделей СМО. Наприклад, поряд з терміном “обслуговуючий пристрій” використовуються терміни “пристрій”, “канал”, “лінія”. Сама “теорія масового обслуговування” часто називається теорією черг (в англомовній літературі – Queue Theory). Особливо важливе значення СМО посідають в інформатиці. Передусім для моделювання комп’ютерних систем, мереж передавання інформації, баз і банків даних.

Дослідження СМО поділяються на задачі синтезу і задачі аналізу. Задачі аналізу передбачають оцінку ефективності СМО за умов незмінних, наперед заданих характеристик системи. Задачі синтезу спрямовані на пошук оптимальних параметрів СМО.

Найчастіше ефективність функціонування будь-якої СМО визначається за такими показниками:

· середня кількість вимог, які система може обслужити за одиницю часу;

· середній відсоток вимог, які не були обслужені;

· ймовірність того, що вимогу буде прийнято для обслуговування;

· середній час очікування вимоги у черзі;

· закон розподілу часу очікування;

· середня кількість вимог у черзі;

· коефіцієнт завантаження пристрою для обслуговування;

· середня кількість пристроїв, зайнятих обслуговуванням.

Для визначення цих параметрів необхідно описати та задати такі харак­теристики СМО:

· вхідний потік вимог;

· дисципліни поставки вимог у чергу та вибору вимог із неї;

· правила, за якими здійснюється обслуговування;

· вихідний потік вимог;

· режими роботи системи.