Розділ і Теоретичні засади суїцидальної поведінкі

Зміст

Вступ

Розділ І. Теоретичні засади суїцидальної поведінки у підлітків……

1.1 Особливості суїцидальноі поведінки у працях вітчизняняній і зарубіжній літературі………………..

1.2 Вікові особливості підлітків……

1.3 Загальні риси та теорії суїциду……

1.4. Характеристика та кризи підліткового віку за Еріксоном……

1.5 Схильність до суїцидальної поведінки підлітків та суїцидальна мотивація…

Висновки до І розділу

Розділ ІІ Емпіричне дослідження схильності підлітків до суїцидальної поведінки

Методи та організація емпіричного дослідження

Аналіз та інтрепритація дослідження

Висновки до ІІ розділу

Розділ ІІІ Шляхи щодо подолання схильності підлітків до суїцидальної поведінки

Рекомендації вчителям та батькам

Рекомендації спеціалістам

Висновки до ІІІ розділу

Висновки

Список використаних джерел

Додатки

ВСТУП

Актуальність дослідження. Актуальність дослідження. У педагогічної психології розглядаються різні питання, пов'язані з поведінкою, що відхиляється розвивається особистості: виявлення теоретичних аспектів проблеми деви-антн поведінки; формування особистісних диспозицій, обумовлених попереднім негативним досвідом; пошук причин відхилень у поведінці, що включають індивідуальні та соціальні аспекти; визначення підходів до діагностики відхилень у поведінці; організація профілактики та корекції поведінкових відхилень; виявлення організаційних, моральних, правових шляхів вирішення проблеми девіантної поведінки і т.д.

У контексті поставлених питань, особливої актуальності для освітньої практики набуває проблема своєчасного попередження можливих відхилень у поведінці особистості.

Найбільшу значущість організація систематичної роботи з попередження та корекції відхилень у поведінці людини має в складні періоди життєдіяльності. Зокрема, дані, представлені в науковій літературі, показують, що найбільш часто відхилення в поведінці від загальноприйнятих норм спостерігаються у підлітків.

Дійсно, у вітчизняних та зарубіжних психолого-педагогічних дослідженнях питання, присвячені девіантної поведінки, пов'язані саме з важкими дітьми та підлітками, які представляють собою групу підвищеного соціального ризику. І тут, як показує практика, необхідно інтегрувати зусилля всіх соціальних інститутів, медико-психолого-педагогічних служб щодо запобігання відхилень у поведінці дітей цієї вікової групи, формування у них здатності до саморегуляції і самоврядуванню, активізації не тільки інтелектуального, але й морального потенціалу кожного суб'єкта освітнього простору.

Ступінь розробленості проблеми дослідження. У вітчизняній і зарубіжній літературі, поведінка, що відхиляється особистості розглядається, з точки зору: причин, форм, динаміки поведінки, пошуку більш ефективних превентивних, профілактичних, корекційних, реабілітаційних та інших заходів соціального контролю [Беличева С.А., 1994; Дюркгейм Е., 1994; Змановская М.Д., 2008; Клейберг Ю.А., 2004; Мертон Р., 1966; Парсонс Т., 2000; Реан A.A., 1995; Смелзер І., 1994 і др.]. Рішення заявлених питань, обумовлюється процесами модернізації в освітніх системах, наслідком чого є підвищення вимог до якості навчання, виховання та розвитку особистості в цих системах. При цьому, першорядними завданнями стають: попередження та профілактика схильності особистості до соціально-неодобряемого форм поведінки; формування у підростаючого покоління позитивних особистісних якостей і конструктивних способів поведінки і діяльності, що відповідають вимогам сучасності.

Для більш глибокого розуміння проблеми схильності підлітків до девіантної поведінки, в науці був виділений основний механізм, який обумовлює психічний настрій особистості на ту чи іншу поведінку, тобто мова йде про встановлення. І згідно теорії Д.Н. Узнадзе [2001], установка -це цілісно-особистісне стан готовності, налаштованості на поведінку в конкретній ситуації, що забезпечує задоволення потреби.

Існує чимало експериментальних і теоретичних досліджень, в яких представлені дані про наявність настановних або діспоз-ційних механізмах регуляції соціальної поведінки особистості [Змановская Е.В., 2008; Клейберг Ю.А., 2004; Френкін Р., 2003; Отрут Б.О., 2012 і др.]. Але в загальному сенсі, диспозицію можна представити як попередньо сформовану готовність (установку) до певної поведінки в певному класі ситуацій.

Таким чином, необхідність розробки заявленої теми обумовлена наявністю наступних суперечностей між:

- Запитами суспільства у формуванні у підростаючого покоління соціально-схвалюваних форм поведінки, діяльності, особистісних властивостей, конструктивних диспозицій і відсутністю в умовах загальноосвітньої школи науково-методичної розробленості превентивних заходів, спрямованих на попередження можливих відхилень і корекцію первинних девіацій у підлітків, а також;

- Зростаючою кількістю підлітків, що мають різні відхилення в поведінці, і декларативністю ідей надання реальної допомоги підліткам з боку дорослих, спрямованої на запобігання можливих відхилень у поведінці та діяльності;

- Існуючим досвідом діяльності практичних психологів щодо організації психологічного забезпечення життєдіяльності дітей, схильних до порушення суспільних норм, і роз'єднаністю підходів у вирішенні заявленої завдання з боку школи та сім'ї як основних соціальних інститутів.

Теоретична нерозробленість та практична невирішеність виділених протиріч, робить актуальним дослідження наступної проблеми: які умови і зміст психологічного супроводу забезпечать попередження та мінімізацію відхилень у поведінці підлітків, обумовлених сформованої на попередніх етапах розвитку дис-позиційної системи особистості.

Об'єктом дослідження є особливості виникнення та методи діагностики суїцидальної поведінки.

Предмет дослідження: психологічні особливості схильності до суїцидальної поведінкі підлітків.

Мета дослідження: теоретично обґрунтувати та емпірично дослідити психологічні особливості схильності підлітків до суїцидальної поведінки.

Гіпотезою дослідження є припущення про те, що загострене відчуття самотності, яке є однією з причин схильності до суїциду в підлітковому віці, може виникнути внаслідок фрустрації.

Завдання дослідження:

1. Здійснити теоретичний аналіз літератури з досліджуваної проблеми.

2. Вивчити особливості суїцидальної поведінки.

3. Виявити вплив рівня тривожності і наявності депресії у осіб підліткового віку на схильність до самогубства.

4. Ознайомитися з методами профілактики та лікування осіб, схильних до суїциду.

Методологічну та теоретичну основу дослідження склали науково-психологічні уявлення про схильність особистості до суїцидальної поведінки, представлені такими вченими, як Абрумова.А.Г, Адлер.А, Гессе.Г, Джеймс.У, Дюркгейм.Е, Еріксон.Е, Коні.А, Леонгард.К, Менінгер.К, Франкл.В, Фрейд.З, Хорні.К, Юнг.К.Г.

Для розв’язання поставлених завдань у дослідженні було використано такі методи: теоретичні – аналіз, синтез, систематизація, узагальнення, порівняння; емпіричні –кореляція,методики: Методика діагностики самооцінки психічних станів (за Айзенком), Методика незакінчених речень Сакса-Леві, Методика діагностики рівня субєктивного відчуття самотності Д.Рассела и М.Фергюсона.

Організація і база дослідження. Дослідження проводилося з учнями ліцею Київського міжнародного університету загальна кількість 46 учнів підліткового віку проводилося у два етапи.

Наукова новизна роботи полягає в тому,що детально проаналізовано особливості схильності підлітків до суїцидальної поведінки,виявлено причини та мотиви аутоагресивної поведінки серед юнаків та дівчат підліткового віку.

Апробація результатів дослідження здійснювалась під час навчання за спеціальністю «Психологія» у Київському Міжнародному університеті,Інституті психології та соціально політичних наук,на науково-практичних конференціях студентів-магістрів,серед яких VII Міжнародна науково-практична конференція Міжнародна науково-практична конференція «Вища освітатУкраїни у контексті інтеграції до європейського освітнього простору» (28-30 листопада 20013 р., м. Київ,Україна). За темою магістерської роботи опублікована стаття «Схильність до суїцидальної поведінки підлітків та суїцидальна мотивація» у збірнику наукових праць «Європейський шлях розвитку України: план і реалії».

Теоретичне та практичне значення одержаних результатів полягає у встановленні причин та мотивів підліткових самогубств, а також у визначенні напрямків роботи практичного психолога з підлітками, які схильні до самогубства та аналізі ефективності цієї діяльності.

Структура та обсяг дослідження. Робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури,додатків. Основний зміст роботи викладено на … сторінках друкованого тексту.

РОЗДІЛ І ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ СУЇЦИДАЛЬНОЇ ПОВЕДІНКІ