Воєнні дії на Західному фронті

На початку 1917 р. збройні сили Німеччини потребува­ли поповнень, однак їх не було — людські ресурси вияви­лися повністю вичерпаними. Наступальний потенціал військ ослаб. Після поразки у морських битвах німецький флот відійшов під захист своїх берегових укріплень. Нада­лі Німеччина вдавалася до підводної війни. її жертвами стали тисячі моряків.

Союзники спробували перейти в наступ проти німець­ких військ і взяти штурмом лінію Зігфріда, або, як її тоді називали, "лінію Гінденбурга", але оборонна стратегія Гінденбурга виправдала себе. Німці знову завдали союз­никам величезних втрат (400 тис. вояків), тоді як німецькі втрати становили 250 тис.

16 квітня 1917 р. війська Антанти підготували наступ у районі м. Аррас. Німеччина передбачливо відвела свої вій­ська, а позиції замінувала. Англійці й французи потрапили на мінні поля й під артилерійський обстріл. Цей наступ обійшовся їм 280 тис. убитими.

Бої точилися також на території Італії, але для неї були безуспішними. Під Капоретто італійці втратили 130 тис. убитими й пораненими та близько 300 тис. полоненими. Лише терміново перекинуті з Ніцци 14 англійських і фран­цузьких дивізій запобігли виходу Італії з війни і стабілізу­вали фронт. Антанта мала здобутки лише на Близькому Сході, де англійські війська зайняли Багдад і вигнали німе­цькі армії з колоній Східної Африки.

На Східному фронті російські війська зазнали поразки насамперед через те, що солдати відмовлялися воювати.

Рис.1 Перша світова війна. Європа в 1916- 1918рр.