Пауль фон Гінденбург
Не зважаючи на те, що головні битви 1918 року розгорталися на Західному фронті, завершальним етапом війни стали події на Сході. Нарешті була звільнена Сербія, Туреччина зазнає поразки в Арсенії та Сирії, Італія наступають на Австро-Угорщину з півдня, що стало однією з передумов розпаду імперії й утворення національних держав.
Наприкінці вересня 1918 р. П.Гіденбург та Е.Людендорф заявили німецькій владі про неспроможність армії надалі проводити військові операції. Розпочинаються переговори щодо умов перемир’я. Тим часом з війни виходять Туреччина (жовтень) і Австро-Угорщина (листопад).
На тлі поразки своїх союзників і відступу німецької армії на Заході, повстання німецьких моряків 3 листопада 1918 р., що поклало початок революції в Німеччині. зречення кайзера Вільгельма ІІ 11 листопада 1918 року в Комп’єнському лісі поблизу залізничної станції Ротонд було підписано перемир’я. Офіційно на континенті наступив мир.
(Ludendorff) Эрих (1865-1937) немецкий генерал (1916), один из идеологов германского милитаризма. В 1-ю мировую войну, являясь помощником генерала П. Гинденбурга, фактически руководил военными действиями на Восточном фронте в 1914-16, а в 1916-18 всеми вооруженными силами Германии. Участник Капповского путча 1920 и руководитель (вместе с Гитлером) фашистского путча 1923 в Мюнхене. В 1924-28 депутат германского рейхстага от Национал-социалистической партии. Автор концепции "тотальной войны ".
|
|