Пошук та опрацювання інформації

Наукова діяльність пов’язана з пошуком інформації. Вміння швидко її знаходити є важливою умовою продуктивності та якості роботи дослідника. Під „джерелом наукової інформації” розуміється документ, що містить дані. Документальні джерела несуть в собі основний обсяг відомостей, які використовуються у практичній діяльності. Усі документальні джерела наукової інформації поділяються на первинні та вторинні. В первинних документах містяться наукові та спеціальні відомості, у вторинних - результати аналітичної та логічної обробки первинних документів. Критеріями оцінки документальних джерел інформації є повнота і достовірність даних, терміни їх публікації, наявність теоретичних обґрунтувань та критичних матеріалів, можливість їх отримання.

Знайомство із літературою розпочинається з визначення напряму наукового дослідження, що знаходить своє відображення в темі та робо­чому плані магістерської роботи. Перед початком роботи студент повинен ознайомитися із розкриттям його теми в загальних джерелах (підручниках, посібниках), а потім опрацювати спеціалізовану літературу (монографії, статті) вітчизняних та зарубіжних авторів. Пошуку літератури допоможуть бібліотечні картотеки. Слід пам’ятати, що безсистемний пошук забирає багато часу та не дає гарантії повноти отриманих результатів.

Для полегшення своєї роботи студент може створити власну картотеку опрацьованої літератури, в якій кожне джерело слід записувати на окрему картку, зазначаючи в ній всі дані про працю - прізвище та ініціали автора; назву підручника, монографії чи статті; рік видання, назву видавництва чи журналу та кількість сторінок.

Із опрацьованої літератури за темою магістерської роботи використовується не вся інформація, а лише та, що має безпосереднє відношення до теми та є найбільш корисною. Потрібно збирати лише наукові факти, що характеризуються такими властивостями, як новизна, точність та достовірність. Слід вибирати авторитетні джерела та точно вказувати, звідки взято матеріали.

Особливою формою подання матеріалу є цитати, які використовуються з метою запобігання перекручень думки автора першоджерела та для ідентифікації поглядів при співставленні різноманітних точок зору. У всіх випадках кількість використовуваних цитат має бути оптимальною. Отже, опрацювання літератури є процесом творчого пошуку і обробки. Її правильний підбір є передумовою якісного написання магістерської роботи.

Збір наукової інформації необхідно поєднувати з аналізом опрацьованого матеріалу. Працюючи з літературою, потрібно робити не лише виписки у вигляді цитат (з детальним посиланням на джерело), але й записувати власні думки, які виникають при опрацюванні матеріалу. Це полегшить написання тексту роботи.

Окрім теоретичної інформації студент повинен опрацювати фактичний матеріал, що характеризує об’єкт дослідження (конкретне підприємство). Для цього студент повинен вміти аналізувати звітні та статистичні дані. Слід пам’ятати, що завданням аналізу є: оцінка результатів господарської діяльності підприємства за останні три роки; виявлення чинників, в тому числі використання фінансових ресурсів, які позитивно чи негативно вплинули на показники його роботи. Це дозволить прийняти рішення про необхідність вдосконалення фінансової діяльності підприємства, установи чи організації.

Джерелами інформації для проведення аналізу є:

- баланс підприємства, ф. 1;

- звіт про фінансові результати, ф. 2;

- звіт про фінансово-майновий стан, ф. 3;

- звіт з праці, ф. І-ПВ, ф.3-ПВ;

- звіт про витрати на виробництво продукції та послуг, ф.5-С;

- розрахунок нормативу власних оборотних коштів;

- розшифровка дебіторської та кредиторської заборгованості;

- звіт про наявність та рух основних фондів, їх амортизацію (знос), ф. 11-ОФ;

- зведена таблиця основних показників, ф. 22;

- звіт про рух коштів в іноземній валюті;

- висновки аудиторських перевірок;

- матеріали спеціалізованих досліджень.

Результати проведеного аналізу відображаються в аналітичній частині магістерської роботи. При цьому студент може використовувати результати, отримані ним при виконанні курсових робіт, проходженні виробничої та переддипломної практики.

Інформаційний матеріал доцільно представляти цифровими і графічними даними, посилаючись при цьому на джерела.

2.4. Складання плану

План магістерської роботи відбиває її структури, яка визначає порядок компонування окремих частин роботи. Орієнтовану структуру магістерської роботи наведено в додатку.

При розробці плану слід виділити два головних етапи: складання попереднього і остаточного варіантів плану. Попередній план складається зазвичай після затвердження теми роботи та загального ознайомлення магістра з основними літературними джерелами. Остаточний варіант у вигляді розгорнутого плану із зазначенням основних розділів і підрозділів роботи узгоджується з керівником. Після затвердження план стає обов’язковим документом. Зміна плану допускається лише за згодою керівника. Якщо виникає розбіжність у студента і його керівника, то остаточне рішення приймає завідувач кафедри.

План магістерської роботи повинен містити вступ, теоретичну, аналітичну, проектну і спеціальну частини (розділи), висновки та пропозиції, список використаних джерел та додатки. Доцільно ділити частини (розділи) на підрозділи. Кожна частина (розділ) є складовим елементом теми, а підрозділи - елементом розділу. Тому назви теми роботи, її розділів та підрозділів не повинні співпадати.

Формулювання назв тем та розділів повинно відповідати певним вимогам. До них належать конкретність, відсутність двозначності, небагатослівність. Виконані розділи магістерської роботи студент подає на розгляд керівнику і відповідно до його зауважень уточнює, доповнює і, в разі потреби, доопрацьовує.