Структура магістерської роботи

3.3.1. Титульний аркуш, оформлення якого не потребує особливих пояснень.

3.3.2. Анотації до магістерської роботи, яка подається після індивідуального завдання українською та англійською мовами.

Анотація (від лат. Anotatio - зауваження) - це коротка узагальнена характеристика роботи, основне призначення якої подати уявлення про роботу, щоб рекомендувати її певному колу фахівців. Тому в анотації не вимагається викладення змісту роботи. Вона повинна містити стислу характеристику магістерської роботи. Мова в анотації має бути лаконічною, речення повинні мати просту конструкцію. Обсяг анотації - 10-15 рядків тексту.

3.3.3. Змісту магістерської роботи. В ньому вказуються назви розділів та підрозділів згідно з планом та сторінки, на яких вони розміщені. Заголовки змісту повинні точно повторювати заголовки тексту. Їх скорочення або інше формулювання та послідовність порівняно із заголовками у тексті не допускається.

3.3.4. Вступу, де обґрунтовуються актуальність та практичне значення обраної теми, чітко формулюються мета і завдання роботи, визначаються об’єкт, предмет і методологія дослідження та інформаційна база.

Таким чином, вступ є відповідальною частиною магістерської роботи, оскільки він не лише орієнтує читача на наступне розкриття теми, але й містить усі необхідні характеристики. Розглянемо основні частини вступу до роботи більш докладно.

Актуальність – є обов’язковою вимогою до дослідницької роботи. Те, як автор роботи вміє обрати тему та наскільки правильно він цю тему розуміє та оцінює з точки зору сучасності і соціального значення, характеризує його професійну підготовленість. Розкриття актуальності повинно бути стислим і конкретним. Достатньо в межах 2-3 сторінки машинописного тексту показати головне, з чого й буде видно актуальність обраної теми.

Щоб читачу роботи сповістити про стан розробки теми, складається короткий огляд літератури, який у підсумку повинен привести до висновку, що саме дана тема потребує подальшої розробки (дослідження).

Огляд літератури за обраною темою повинен показати знайомство дослідника з спеціальною літературою, його вміння систематизувати джерела, критично їх розглядати, відокремлювати головне, оцінювати виконане раніше іншими дослідниками. Матеріали такого огляду слід систематизувати в логічному зв’язку та послідовності.

Оскільки магістерська робота присвячується порівняно „вузькій” темі, то огляд робіт попередників слід робити лише з питань обраної теми, а не проблеми в цілому. В такому огляді не потрібно викладати все відоме досліднику з прочитаного матеріалу. Але усі цінні публікації, що мають пряме відношення до теми роботи, повинні бути названі та критично оцінені.

Іноді автор роботи, не знайшовши у доступній йому літературі необхідних відомостей, бере на себе сміливість стверджувати, що саме йому належить перше слово в обраній тематиці, але пізніше це не підтверджується. Такі відповідальні висновки можна робити лише після всебічного огляду літературних джерел та консультацій з керівником магістерської роботи.

Після визначення проблеми дослідження потрібно перейти до формулювання мети дослідження, а також вказати на конкретні завдання, які потрібно вирішити відповідно до мети дослідження. Це, зазвичай, робиться у формі перерахувань (вивчити..., проаналізувати..., встановити... і т.п.).

Формування цих завдань необхідно робити ретельно, оскільки їх рішення повинне складати зміст розділів роботи.

Обов’язковим елементом вступу є формулювання об’єкту та предмету дослідження. Об’єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об’єкті виділяється та його частина, що служить предметом дослідження, який визначає тему магістерської роботи.

Обов’язковим елементом вступу до роботи є наведення методів дослідження, що служать інструментом в отриманні фактичного матеріалу і є необхідною умовою досягнення мети.

У вступі наводяться також інші елементи наукового процесу, наприклад, зазначається на якому конкретному матеріалі виконано роботу. Тут також подається характеристика основних джерел отримання інформації (офіційних, наукових, літературних).

Наприкінці вступної частини бажано розкрити структуру роботи, тобто подати перелік її структурних елементів та обґрунтувати послідовність їх розташування.

3.3.5. Теоретико-методологічна частина містить огляд сучасного стану теорії, методології та практичної реалізації проблем, що є предметом дослідження. Вона розробляється з використанням спеціальної літератури, нормативно-законодавчої документації, фінансово-статистичної інформації, досвіду інших країн, макро- і мікроекономічних об’єктів, систематизації методичних прийомів. Розглядаються такі аспекти проблеми: поняття предмету дослідження – категорії та характеристики процесу; його взаємозв’язок з іншими фінансовими категоріями, характеристиками та процесами; показники; фактори; алгоритми; формули розрахунків; еволюція досліджуваної проблеми та підходів до її розв’язання, передумови розв’язання проблеми дослідження; ступінь новизни проблеми та інше. Дослідження доцільно проводити на засадах порівняння, тобто враховувати динаміку розвитку об’єкта дослідження в світовій та вітчизняній економіці. Результатами теоретично-методологічної частини повинна бути певна теоретико-методологічна модель (графічна, словесна, математична) пошуку шляхів вирішення завдання, яке поставлено у магістерській роботі. Ця модель може бути достатньо узагальненою, але вона повинна мати наскрізний характер, тобто алгоритм цієї моделі використовується для аналізу відповідної інформації в аналітичній частині, обґрунтування проектної частини, пропозицій і висновків.

В теоретико-методологічній частині повинна бути не тільки текстова інформація (погляди інших авторів), а й висловлена власна думка студента щодо конкретного положення. Власне ставлення до поглядів інших авторів подається за допомогою певних конструкцій, наприклад: „не можна не погодитись з думкою...”, „слушно вважати...”, „як справедливо вважав...”, „правомірно стверджувати...”.

3.3.6. В аналітичному розділі дається економіко-організаційна характеристика підприємства та відповідно до поставлених завдань аналізується досліджувана проблема з використанням фактичного цифрового матеріалу за останні три роки. Для оцінки рівня показників аналізованого об’єкта доцільно навести порівняльні дані інших підприємств галузі (регіону). Результати аналізу повинні бути узагальнені у вигляді аналітичних таблиць, графіків, діаграм.

При економіко-організаційній характеристиці підприємства необхідно проаналізувати такі показники, як виручка від реалізації продукції, витрати та собівартість, чистий прибуток (збиток), середньоспискова чисельність працюючих, продуктивність праці, фондовіддача, середня заробітна плата, рентабельність тощо.

В розділі необхідно показати вміння проводити наступні види аналізу:

- структурно-динамічний аналіз досліджуваного об’єкта;

- параметричний (коефіцієнтний) аналіз;

- факторний аналіз;

- прогнозний аналіз.

Структурно–динамічний аналіз полягає у системно­му комплексному дослідженні результатів господарської діяль­ності підприємства у вибраному аналітичному періоді. Він проводиться з метою виявлення питомої ваги окремих статей звітності в загальному підсумковому показнику та порівнян­ня кожної позиції звітності з попереднім періодом, що дозво­ляє виявити тенденції зміни економічних показників і на підставі цього обчислити темпи зростання й приросту.

Розрахунок фінансових (аналітичних) коефіцієнтів — це розрахунок співвідношень між окремими позиціями звіту або позиціями різних форм звітності, визначення їхнього взаємозв'язку.

Факторний аналіз заснований на визначенні роздільного впливу кожного фактора на показник, що аналізується. Існує три найбільш поширених методи факторного аналізу: метод ланцюгових підстановок, метод абсолютних різниць, метод відносних різниць. В магістерській роботі слід застосувати два методи (на вибір).

Важливе місце в процесі управління діяльністю підприємства займає прогнозний аналіз. Його особливістю є розгляд інших процесів з точки зору перспективи подальшого розвитку. Основна мета прогнозного аналізу полягає у виявленні в процесі господарської діяльності можливих змін, здатних покращити чи погіршити фінансовий стан підприємства. Прогнозний аналіз необхідно проводити в табличній формі.

При дослідженнях доцільно також використовувати методи теорії ймовірності, математичної статистики, моделювання, соціальних досліджень (опитування, анкетування) та інші. Результатами досліджень можуть бути емпіричні, графічні та інші залежності, моделі, схеми та структури, економічні, соціальні рішення, розроблені методики.

Методологія аналізу базується на теоретичних знаннях отриманих студентами при вивченні дисциплін: „Фінансова діяльність суб’єктів господа­рювання”, „Національна економіка”, „Регіональна економіка”, „Місцеві фінанси”, „Проектний аналіз”, „Моделювання і прогнозування у фінан­совій сфері”, „Економічна інформатика”, „Фінансова статистика”, „Фінан­со­вий аналіз”, „Фінансовий менеджмент”, „Бухгалтерський облік” та використанні довідкової літератури. Форма подання аналітичного мате­ріалу довільна (словесна, графічна, таблична, у вигляді блок-схем), але з обов’язковою відповідністю моделі, що розроблена в теоретичній частині.

Аналітична частина носить дослідницький характер, тому, поряд з проектною частиною, вона є основою магістерської роботи. Вона базується на проведенні комплексних досліджень предмета та об’єкта, їх стану у різні періоди часу. Важливою умовою є дослідження факторів, що визначають стан предмета та об’єкта дослідження, за матеріалами, які відображають цей стан у динаміці за кілька попередніх років і його вплив на ефективність виробничої, інноваційної та фінансової діяльності підприємства.

Магістрант повинен продемонструвати вміння проводити наукові дослідження, застосовувати сучасні економіко-математичні методи та інші методи наукового пізнання, давати наукову характеристику явищам і процесам, а також використовувати нові знання для конкретних прикладних рішень.

3.3.7. Проектна частина включає матеріали з розробки, обґрунтування, моделювання та оцінки ефективності проектних пропозицій (опис змісту, обґрунтування наслідків), спрямованих на вирішення проблеми, обумовленої темою магістерської роботи, на конкретному об’єкті (підприємстві, галузі, регіоні). Проектні пропозиції визначаються на альтернативних засадах. Конкретний зміст проектної частини наводиться в анотації до магістерської роботи.

Оформляючи проектну частини слід дотримуватися таких вимог:

- матеріал в проектній частині розміщується в такій послідовності: формулювання мети і потреби проектування, з посиланням на теоретичну та аналітичну частини; проектні пропозиції (опис змісту заходу та обґрунтування наслідків його впровадження); характеристика передумов впровадження запропонованих заходів; розрахунок потрібних матеріальних і фінансових ресурсів та економічної ефективності для кожного заходу; зведений розрахунок економічної ефективності.

- проектні розрахунки проводяться на альтернативних засадах, тобто, окремі рішення та елементи проектних пропозицій, фрагменти бізнес-плану повинні розроблятися у декількох (більш як один) варіантах. Форма альтернативності залежить від різновиду магістерської роботи – наприклад, можуть розроблятися різні варіанти досягнення однієї мети з обґрунтуванням умов доцільності кожного з варіантів; проводитися розрахунки окремих частин заходів для різних економічних умов зовнішнього середовища (зміна банківських процентів, темпів інфляції тощо); розроблятися декілька варіантів заходів (їх частини) з обґрунтуванням наслідків впровадження кожного з варіантів заходу.

Відмінності в проектних розрахунках обумовлені специфікою тем магістерських робіт. Тому вони проявляються як в складі так і в змісті проектних пропозицій, а також в способі оцінки результатів їх впровадження. Пропоновані заходи розробляються з додержанням вимог комплексності і обґрунтованості. Вони можуть складатися з різних елементів - технічних, організаційних, економічних та інших. Вибір елементів і змісту заходу залежить від специфіки діяльності об’єкта дослідження. Заходи повинні спиратися на результати теоретичної та аналітичної частини магістерської роботи та індивідуальні завдання, затверджені кафедрою.

3.3.8. Автоматизація фінансово-економічних розрахунків. У четвертому розділі, студент повинен на основі положень аналітичного та проектного розділів автоматизувати фінансово-економічні розрахунки чи аналіз основних питань, які розглядаються, досліджуються та впроваджуються у магістерській роботі за даною темою.

У цьому розділі слід:

- стисло описати стан використання обчислювальної техніки підприємства, на базі якого розробляється магістерська робота (кількість одиниць, моделі обчислювальної техніки, де встановлені, чи ввімкнені в комп'ютерні мережі, які проблеми вирішують).

- детальніше описати програмні комплекси, чи окремі програми, що стосуються безпосередньо теми чи якоїсь проблеми, піднятої у магістерській роботі (які дані вносяться і одержуються, як часто, і хто їх використовує, які документи роздруковуються); які переваги чи недоліки має ця програма;

- залежно від теми магістерської роботи студент разом із керівником та консультантом ЕОМ вибирає програмне забезпечення для автоматизації моделі проблемної сфери.

3.3.9. Фінансове забезпечення заходів з охорони праці. У четвертому розділі, студент повинен розглянути систему фінансування охорони праці на підприємстві. У цьому розділі слід:

- обґрунтувати актуальність створення безпечних умов праці на підприємстві, що базується на принципах державної політики в галузі охорони праці;

- стисло описати систему управління охороною праці;

- здійснити детальний аналіз фінансування заходів охорони праці на підприємстві.

3.3.10. Висновки та пропозиції формуються у магістерській роботі з використанням результатів, отриманих при виконанні теоретичної, аналітичної і проектної частин. Вони містять у собі короткий виклад проведених досліджень та перелік запропонованих заходів, їх результатів, характеристику ступеня досягнення мети, поставленої у магістерській роботі.

3.3.11. Список літературних джерел, що були використані при написанні магістерської роботи, розміщується в алфавітному порядку.

У літературних джерелах вказують прізвище, ініціали автора, повну назву книги, місце видання, видавництво, рік видання та кількість сторінок. Для статей, що опубліковані в періодичній пресі, зазначають прізвище, ініціали автора, назву статті, назву журналу чи газети, рік видання, номер журналу чи дату виходу газети, а також сторінки, на яких вони надруковані. Кожне літературне джерело, що включається у список, повинно мати відображення у рукопису дослідження. Якщо автор магістерської роботи робить посилку на які-небудь факти або цитує роботи інших авторів, то він повинен обов’язково вказати, звідки було взято наведені матеріали. Не слід включати в бібліографічний список роботи, що фактично не використовувалися.

3.3.12. Додатки, до яких слід включати допоміжні матеріали (звіти, декларації, таблиці допоміжних цифрових даних, ілюстрації, схеми допоміжного характеру тощо). Кожний додаток починають з нової сторінки, звершу по центру пишуть слово „Додаток”. Додаток повинен мати тематичний заголовок. Якщо у магістерській роботі міститься кілька додатків, їх послідовно нумерують літерами української абетки та після крапки арабськими цифрами (наприклад: „Додаток А.1”). Сторінки в додатках нумерують у межах одного додатка. Посилання на додатки в текстовій частині є обов’язковим.

За необхідністю до додатків доцільно включати допоміжний матеріал, необхідний для розкриття теми магістерської роботи:

- проміжні математичні доведення, формули і розрахунки;

- таблиці допоміжних цифрових даних;

- інструкції і методики, які розроблені в процесі виконання магістерської роботи;

- ілюстрації допоміжного характеру;

- графіки, діаграми;

- документи бухгалтерської звітності.

3.3.13. Графічна частина містить 8-10 листів креслень (слайдів). Зміст креслень (слайдів) регламентується персональним завданням. Листи (слайди) графічної частини повинні бути взаємоузгодженими.

Звичайно, усі складові магістерської роботи мають органічно пов’язуватися між собою: теоретичні та методичні положення повинні бути відправними моментами для аналізу економічних, соціальних та фінансових показників досліджуваного об’єкта, результати проведеного аналізу слугують основою для викладення проектних пропозицій та розробки заходів. Кожний розділ (частина) магістерської роботи має самостійне значення, але всі вони повинні бути підпорядковані основній меті, завданням та направленості теми.