Синтаксис функцій

Формули, що вписуються до комірок електронних таблиць, можуть містити в собі функції. Програма Ехсеl пропонує широкий набір вбудованих функцій (понад 300), що істотно полегшують процес обробки даних, звільняють від довгих записів формул і зменшують імовірність помилок.

В Excel використовують наступні стандартні функції:

· Фінансові.

· Дати і часу.

· Математичні.

· Статистичні.

· Посилання і масиви.

· Робота з базою даних.

· Текстові.

· Логічні.

Розглянемо звернення до функції в Ехсеl. Запис функції починається зі вка­зівки імені функції, потім випливає список аргументів, взятий у дужки; На­приклад, функція знаходження максимального значення серед аргументів: число1, число2,.. має вигляд:

МАКС(число1,число2,..)

Аргументи - це величини, що використовуються для обчислення значення функції. Результат обчислення функції називається по­верненим значенням.

Дужки, в які взято список аргументів, завжди мають бути парними; пробіли перед дужками або після них не допускаються. Список аргументів може складатися з чисел, посилань, тексту, масивів, логічних величин (ИСТИНА або ЛОЖЬ), значень помилок (наприклад, #ДЕЛ/0). Окремі аргументи в списку слід розділяти комами. Деякі функції можуть мати до 30 аргументів.

Аргументи можуть належати до різних типів. Список аргументів, що скла­дається з чисел і посилань, може бути таким: СУМ(1,10,В2:В8)

Ця формула повертає значення, що дорівнює сумі чисел 1, 10 і чисел у комірках від В2 до В8.

В ЕТ Ехсеl допускається вкладення функцій одна в одну, тобто використан­ня значення, що повертається однією функцією, як аргумент для іншої функції. Функція, що є аргументом іншої функції, називається вкладеною. Наприклад, у запису

СУМ(А1:С5,МАКС(D1:ЕЗ))

функція МАКС, що повертає максимальне значення в діапазоні В1: ЕЗ, є вкладеною.