Психологічний склад українського нараду

Життєдіяльність людини залежить від соціально-психологічного фактора стійкої спільності людей, що історично склалася на базі спільного економічного, соціального, релігійного, культурного, побутового життя, території, мови, тобто нації. При вивченні БЖД не можна не враховувати соціально-психологічного фактора, а саме такого його елемента, як психологія нації.

Яким Ярема в 1935 р. на українському педагогічному конгресі у Доповіді «Українська психіка» визначив типи психології окремих націй незалежно від того, що переважає в її проявах: екстраверсія чи інтроверсія – світ об’єктів чи світ суб’єктів. Було висловлено думку, що психологія українців ближча до індуїзму (інтроверсія), ніж до американізму (екстраверсія).

Українське православ’я – нейтральне до політики, – несе в собі екстравертивний характер (поєднання з життям, пристосування до його потреб). Ми перейняті більш етичним духом християнства, ніж можливістю утвердження через нього державної влади.

За І. Вишневським релігія – це духовний зміст життя особистості.

Українській нації притаманні такі особливості:

а. перевага емоцій над волею й інтелектом;

б. легка запальність і швидке заспокоєння;

в. сентиментальність, чутливість, ліризм, що виражені в естетизмі народного життя й обрядовості;

г. егоцентризм, прагнення особистої свободи без належних устремлінь до державності (маємо елементи державних імпульсів шляхтичів П. Сагайдачного, Б. Хмельницького, І. Мазепи, І. Виговського, П. Орлика);

д. анархічний індивідуалізм – найбільший ворог єднання;

е. миролюбність, відсутність схильності до насильницької експансивності, примиренство до чужої експансивності;

ж. свободолюбність особи, яка є умовою демократизму, вільних об’єднань, федералізму.

Г. Ващенко ще в 1945 р. у праці «Виховний ідеал» дав огляд розвитку української розумової культури, за рівнем якої українці вважаються передовим народом у Європі.

Оцінка особливостей українського народу Г. Ващенко:

а. схильність до синтетичного мислення, яке є найважливішою умовою творчості;

б. народ багатий на красу й силу почуттів (пісні, музика);

в. охайність, чемність, гостинність, високий моральний стан;

г. статева моральність.