2015-09-07
220
Пенсійне страхування – це гарантована державою система заходів щодо забезпечення громадян у старості, на випадок хвороби, втрати працездатності.
Пенсійне страхування – одна із основних форм соціального захисту, в основу якої покладено страховий метод, тобто внесення в особливі фонди обов'язкових платежів суб'єктами підприємницької діяльності незалежно від форм власності та видів господарської діяльності та особами найманої праці, які працюють на умовах трудового договору, й використання державою цих коштів для матеріального забезпечення громадян.
Система соціального страхування, включаючи пенсійне, склалася в СРСР ще в період НЕПу, проте згодом була деформована, втратила основні ознаки страхових відносин і фактично перетворилася на елемент податкової системи, а в 30-ті роки повністю увійшла до державного бюджету, що і стало підставою для визначення такої форми страхування, як соціальне забезпечення, яке в соціально-економічній системі централізованого планування було монопольною організаційно-правовою формою соціального захисту і здійснювалося за рахунок державного бюджету.
Закономірним було і об'єднання коштів пенсійного страхування з державним бюджетом — створення таким чином єдиної страхової бази для всіх видів ризику.
Однак за сучасних умов в Україні система пенсійного страхування потребує глибокої трансформації в напрямку максимальної відповідності вимогам ринкової економіки.
Вітчизняне пенсійне законодавство передбачає дві форми пенсійного страхування: обов'язкову, яка відіграє головну роль, і добровільну.
В Україні обов'язкове пенсійне страхування полягає у тому, що сам факт укладання трудового договору чи реєстрації особи як суб'єкта підприємницької діяльності породжує зобов'язання сплачувати визначені законодавцем страхові внески незалежно від волі працівника чи роботодавця.
Організаційно-правові форми недержавного пенсійного страхування(добровільні) можуть використовуватися для підвищення рівня грошового забезпечення понад той, який гарантує державна система обов'язкового пенсійного страхування.
Пенсійний фонд здійснює управління фінансами державного пенсійного страхування і, по суті, виступає гарантом стабільності державної системи пенсійного страхування.
Пенсійний фонд діє в Україні як самостійна фінансово-банківська система з 1992 р. Його статус, завдання і функції первинно були визначені Положенням про Пенсійний фонд, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28 січня 1992 р., а в новій редакції - від 1 березня 2001 р. № 121.
Пенсійний фонд України узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції, розробляє пропозиції щодо вдосконалення законодавства і у встановленому порядку вносить їх на розгляд Президентові України та Кабінету Міністрів України. В межах своїх повноважень Пенсійний фонд України організовує виконання актів законодавства та здійснює систематичний контроль за їх реалізацією.
Основними завданнями Пенсійного фонду України є:
– участь в формуванні та реалізації державної політики у сфері
пенсійного забезпечення та соціального страхування;
– забезпечення збирання та акумулювання коштів, призначених для
пенсійного забезпечення, повного і своєчасного фінансування витрат на виплату пенсій та інших соціальних виплат, що здійснюються з коштів Пенсійного фонду України;
– ефективне використання коштів Пенсійного фонду України, здійснення
в межах своєї компетенції контрольних функцій, удосконалення методів
фінансового планування, звітності та системи контролю за витрачанням коштів Пенсійного фонду України.
Пенсійний фонд України має право:
1) отримувати в установленому порядку від органів державної влади,
органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій усіх формвласності, громадян та їх об’єднань інформацію, документи і матеріали,
необхідні для виконання покладених на нього завдань;
2) вимагати від посадових осіб підприємств, установ, організацій та
фізичних осіб, які є платниками внесків на обов’язкове державне пенсійне
страхування або використовують кошти Пенсійного фонду України, усунення
порушень законодавства щодо сплати цих внесків і використання коштів
Пенсійного фонду України;
3) стягувати у безспірному порядку не внесені своєчасно суми внесків на
обов’язкове державне пенсійне страхування разом з нарахованою пенею, а
також застосовувати фінансові санкції відповідно до законодавства;
4) перевіряти правильність призначення та виплати пенсій і допомоги,витрачання коштів Пенсійного фонду України.
Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» фактично було завершено процес формування законодавчої основи для запровадження системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, що базуватиметься на чіткому розподілі матеріального забезпечення в старості залежно від трудового внеску громадян до системи пенсійного страхування. Цей Закон України має стати правовою основою розв'язання наявних проблем системи пенсійного страхування держави.
Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» охоплює і детально регламентує усі її складові, а саме:
1. коло застрахованих осіб та платників страхових внесків, їх права, обов'язки та відповідальність;
2. порядок сплати та обліку страхових внесків;
3. види пенсій, умови їх призначення та порядок виплати;
4. механізм формування та використання фінансових ресурсів пенсійної системи, їхнє збереження та цільове використання;
5. систему управління пенсійним страхуванням.
У новому законі офіційно передбачено три рівні пенсійного страхування:
1 Солідарна система загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
2 Накопичувальна система загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
3 Система недержавного пенсійного забезпечення.
Трирівнева структура нової української пенсійної системи передбачає значні зміни у чинній солідарній системі пенсійного страхування та створення принципово нових для України елементів системи пенсійних накопичень.
З системи солідарного рівня призначатимуться пенсії за віком, за інвалідністю, у разі втрати годувальника, а також надаватимуться соціальні послуги (допомога на поховання).
