Моносахариди - легко розчиняються у воді, розчини їх нейтральні й оптично активні. При дослідженні питомого обертання водних розчинів моносахаридів було встановлено, що воно можуть швидко змінюватись і досягати постійного значення тільки через певний час. Це явище було названо муторатацією. Явище муторатації пов'язане із встановленням рівноваги між циклічною та ациклічною формами моносахаридів, кожна з яких має свою величину питомого обертання.
Оптична активність моносахаридів використовується для визначення їх кількості з допомогою поляриметрів, які дозволяють встановити кут повороту поляризованого променя, що пройшов через розчин моносахариду певної концентрації.
Оптична активність моносахаридів обумовлена особливостями будови молекул, тому проявляється тільки в розчинах.
При нагріванні та випаровуванні моносахаридів утворюються в'язкі сиропи, а кристалізація не відбувається. Ця властивість використовується при одержанні карамельної маси.
Моносахариди мають солодкий смак, тому впливають на органолептичні властивості тих продовольчих товарів, до складу яких вони входять.
|
|
Ступінь солодкості окремих моносахаридів залежить від структури молекули відповідного цукру.
Згідно з дослідженнями Бістера Вуда і Валіна, якщо прийняти солодкість сахарози за 100 одиниць, то солодкість фруктози буде 173, глюкози — 74, а галактози — 32.
Завдяки тому, що моносахариди у складі своїх молекул мають вільний напівацетальний (глікозидний) гідроксил, вони є активними відновниками. При окиснюванні моносахаридів утворюються кислоти, а при відновленні — спирти. З глюкози, фруктози і сорбози утворюється спирт сорбіт. Цей спирт, а також ксиліт, який одержують при відновленні пентози (ксилози), мають солодкий смак і використовуються в харчовій промисловості як замінники цукру у виробах для хворих на цукровий діабет.
Завдяки тому, що всі моносахариди здатні вступати в окисно-відновні реакції, вони одержали назву редукуючих цукрів. Однією з найважливіших властивостей цих цукрів є гігроскопічність. Тому редукуючі цукри використовуються в кондитерській промисловості як антикристалізатори.
Моносахариди зброджуються різними мікроорганізмами (оцтовокислими, молочнокислими, маслянокислими, пропіоновокислими бактеріями, дріжджами). Порівняно легко можуть зброджуватись глюкоза і фруктоза, важче — галактоза. Ця властивість моносахаридів застосовується в харчовій промисловості при виробництві багатьох харчових продуктів (хліб, вино, пиво, кисломолочні вироби та ін.). Це треба враховувати при зберіганні харчових продуктів. Перетворення вина в оцет, спиртовий запах при короткочасному зберіганні свіжих ягід — це наслідок процесів бродіння.
|
|
Моносахариди своїм напівацетальний гідроксилом можуть вступати в хімічну взаємодію із спиртами, кислотами, альдегідами, утворюючи сполуки на зразок складних ефірів. Ці сполуки одержали назву глікозидів. Вони відіграють певну роль у формуванні споживної цінності продовольчих товарів: деякі з них належать до речовин, що зумовлюють колір (енін — в чорному винограді, кверцитин — у покривних лусках цибулі); інші надають продуктам специфічного смаку (синегрин в гірчиці, перці; лимонін в цитрусових; амігдалін в ядрі вишні, сливи).
Олігосахариди - (від грецького oligos — декілька) належать вуглеводи, які у своєму складі мають від 2 до 10 залишків моносахаридів.
У харчових продуктах частіше зустрічаються дисахариди (сахароза, лактоза, мальтоза, трегалоза) і трисахариди (рафіноза).
Дисахариди (С12Н22О11) - складаються з двох залишків моносахаридів, які з'єднані між собою напівацетальним зв'язком або за рахунок напівацетальних гідроксилів (сахароза, трегалоза), або за рахунок напівацетального і спиртового гідроксиду (мальтоза, лактоза).
Сахароза (буряковий або тростиновий цукор) - являє собою глюкозофруктозид, тобто складається з молекули α-глюкози та β-фруктози, які з'єднані кисневим містком, що утворився за рахунок напівацетальних гідроксилів.
Сахароза міститься в цукрових буряках (до 27%), в цукровій тростині (14-26%), у сорго (9-19%), у динях (до 8,5%), у моркві (до 6,5%). Основною сировиною для виробництва сахарози в Україні є цукровий буряк. Добре очищений цукор більш як на 99% складається із сахарози.
Лактоза (молочний цукор) - входить до складу молока різних тварин (від 3 до 8%). Молекула лактози складається з молекули α-галактози і α-глюкози.
Водні розчини лактози з часом темніють, і це впливає на якість молочних консервів, оскільки при високих температурах лактоза карамелізується і продукт набуває коричневого кольору та специфічного смаку.
Мальтоза (солодовий цукор) - у вільному вигляді в харчових продуктах не зустрічається. Утворюється як проміжний продукт гідролізу крохмалю при проростанні зерна, картоплі. Ось чому весною картопля часто має солодкий смак. Складається мальтоза з двох залишків α-глюкози.
Трегалоза (грибний цукор, мікоза) - входить до складу хлібних дріжджів, грибів, деяких водоростей. Складається трегалоза з двох молекул α-глюкопіранози при утворенні кисневого містка за рахунок напівацетальних гідроксилів.
Трисахариди (С18Н32016) - складаються з трьох залишків моносахаридів.
Рафіноза - входить до складу цукрових буряків, сої, гороху, ядра бавовни.
При виробництві бурякового цукру рафіноза переходить в побічний продукт — мелясу. Під час зберігання буряків кількість рафінози збільшується, що призводить до зменшення виходу цукру. У молекулі рафінози об'єднані залишки трьох моносахаридів: галактози, глюкози і фруктози.