Макроекономічна рівновага. Класичний і кейнсіанський підходи до сукупного попиту та сукупної пропозиції

Макроекономічна рівновага - це такий стан національної економіки, за якого сукупний попит дорівнює сукупній пропозиції. Графічно він відображається точкою перегину кривих АD а АS якій відповідають рівноважний рівень цін та рівноважний обсяг виробництва.

Аналіз сучасної ринкової економіки передбачає застосування класичної і кейнсіанської моделей визначення макроекономічної рівноваги. Для короткострокового періоду використовують кейнсіанську модель, а для довгострокового - класичну.

Згідно із класичним підходом рівновага розглядається через застосування моделі сукупного попиту - сукупної пропозиції (АD- АS) в якій крива АS ає вигляд вертикальної прямої. Цей підхід базується на законі Сет, згідно з яким пропозиція творить свій власний попит, а тому надвиробництво не можливе за самою своєю природою. Класики вважають, що ціни і заробітна плата - гнучкі і тому економіка дуже швидко досягає тривалої рівноваги за повної зайнятості після збурення.

Кейнсіанський підхід ґрунтується на тому, що ціни і заробітна плата є негнучкими в короткостроковому періоді. З їх точки зору за таких умов обсяг національного виробництва позитивно реагує на більший обсяг сукупного попиту, особливо за низьких рівнів національного продукту. В національній економіці безробіття може значно перевищувати його природну норму, бо відсутний механізм самокоригування. Макроекономічна політика може компенсувати негнучкість цін і зарплати.