1) рабство мало патріархальний характер,
2) сільська община зберігала панівне становище в економіці країни.
3.) воно не володіло суспільним виробництвом.
4) головна сфера економічного життя – сільське господарство – залишилось
поза рабовласницьким виробництвом. Лише частково праця рабів
використовувалася для обробітку ґрунту, особливо в системі царського і храмового
господарства.
5) раби належали в основному державі. Головними джерелами рабства були
війни, піратство, боргове рабство.
6) Використання рабської праці було однобоким і непродуктивним. Рабів
використовували для обслуговування рабовласників, вони брали участь у
будівництві пірамід, каналів тощо.
7) Східне рабство не було класичним, у ньому перепліталися громадські та
рабовласницькі елементи.
Основні риси господарства Стародавнього Сходу
1. Поєднання елементів первісного та раньодержавного господарства,
2. Стійкість общини, яка була необхідною для іригаційних робіт;
3. Централізованість держав, необмежена влада правителів;
4. Центром економічного життя було царське і храмове господарство;
5. Слабкий розвиток приватної власності на землю;
6. Поява великих міст, соціальна диференціація і реміснича спеціалізація
населення;
7. Використання рабської праці;
8. Виробництво було направлене не на створення товарів, а на утримання
керівної верхівки;
9. Збільшення ролі обміну і торгівлі.