половинчастий характер економічних і політичних реформ:
- до влади прийшла купецько-патриціанська олігархія, яка конфронтувала з
підприємцями,
- були конфісковані та розпродані лише землі церкви і дворян-емігрантів,
ленні дарування іспанського короля Філіппа II збереглися;
- основою аграрного ладу залишалися дрібні селянські господарства;
- поступово були відновлені корпоративні привілеї цехів;
- Голландія перестала бути панівною промисловою державою, почала
відставати в економічному розвитку від Англії.
- Нідерландська буржуазна революція привела до встановлення капіталізму в
Голландії, але не вплинула на інші європейські країни.
Батьківщиною мануфактурного господарства були Нідерланди. З утворенням
Голландії економічний розвиток прискорився. Міжнародного значення набули
текстильна промисловість та кораблебудування. Швидко розвивалися мануфактури,
на яких виготовляли льняні, шовкові, бавовняні тканини, полотно, вельвет, плюш.
Мануфактури виникли в парусній, канатній, паперовій, цукрово-рафінадній,
|
|
миловарній, скляній, пивоварній галузях промисловості. Переважали централізовані
мануфактури, на яких працювало до 100 робітників. Зросло міське населення. У
першій половині XVII ст. воно становило від 35 до 50% усього населення країн.
Створювалися галузеві та міжгалузеві спілки підприємців.
Розвиток сільського господарства у Голландії:
- революція не ліквідовувала феодальну земельну власність,
- пріоритет в аграрному розвитку належав зміцненню дрібноселянської
власності за рахунок скуповування монастирських володінь, осушування земель
(польдеризація), на яких розвивалися фермерські господарства;
- господарства орієнтувалися на культури, що давали найбільший прибуток,
— льон, коноплі, тютюн, хміль, рослини, фарбники, товарне тваринництво,
селекційні роботи. Голландські сир і масло вивозили в усі країни Європи.
Торгівля Голландії:
- на початку XVI ст. столицею світової торгівлі став Антверпен. Його
економіка ґрунтувалася на посередницькій торгівлі світовими і європейськими
товарами: англійським сукном, німецькими винами, міддю та сріблом, привезеними
португальцями перцем та прянощами, іспанцями — вовною, винами, сухими
фруктами, срібними монетами та зливками. Із Скандинавії голландці привозили
дерево для кораблів, рибу, з Польщі та Литви — хліб, худобу, льон, віск, мед, сіль, з
Росії — шкури, льон, прядиво. В Антверпені мали представництва і агентства
купецькі фірми всієї Європи,
- торгівля Голландії мала універсальний характер і охоплювала весь світ. У
1602 p. була створена Ост-Індійська компанія (капітал 6,5 млн. флоринів, поділених
|
|
на акції по З тис. кожна. В 1699 p. капітал компанії дорівнював 4 т золота.
Дивіденди становили від 18 до 100%);
- голландці, витіснивши португальців, створили імперію, що простягнулася від
Мозамбіка до Японії;
- вони не тільки монополізували постачання прянощів і східних товарів, а й
займалися каботажними перевезеннями, забезпечуючи торгівлю та обмін між
торговими центрами Атлантичного узбережжя.
-з кінця XVI ст. наступником Антверпена став Амстердам. Його кораблі
перевозили 5/6 товарів, якими обмінювалися Піренейський півострів і Північна
Атлантика. Голландці зайняли панівне становище у торгівлі Португалії з Іспанією. З
розвитком торгового капіталу і флотів Великобританії, Німеччини і Франції
активність нідерландської посередницької торгівлі обмежувалася, і з 30-х років
XVIII ст. вона поступилася першістю Великобританії.
У 1609 p. був створений Амстердамський депозитний і валютний банк, вклади
якого зросли з 1 млн. в 1610 p. до 8 млн. флоринів у 1640 p. В 1611 p. була створена
біржа, яка стала грошовим центром, звідки голландські капітали у вигляді позик і
кредитів направлялися в усі країни світу. Втративши промислово-торгову першість,
Сполучені Провінції зберегли своє значення найбільшого і найдешевшого
кредитора. Вартість кредиту становила 5%.
Буржуазна революція в Англії (1640–1680), яка розпочалася в умовах
індустріального розвитку країни.
Передумови англійської революції:
- зростання обсягів багатогалузевого мануфактурного виробництва, торгівлі,
- з'явилося економічно сильне середнє і дрібне дворянство — джентрі, яке
господарювало на підприємницькій основі;
- аграрний переворот XVI ст. знищив старе феодальне землеволодіння,
прискорив процес обезземелення селян, сприяв організації сільського господарства
на фермерській основі;
- 1707 p., після укладення унії з Шотландією, Англія дістала офіційну назву
Великобританія;
- XVI ст. розпочалася колонізація європейцями Північної Америки. В цьому
досягла успіху насамперед Англія, яка створила на Атлантичному узбережжі 13
колоній.
Наслідки буржуазної революція в Англії:
- заходи, проведені в процесі й після буржуазної революції в Англії, зміцнили
буржуазні відносини у сфері промисловості, торгівлі, кредиту,
- були відмінені всі рицарські подарування, що перетворило лордів на єдиних
власників землі;
- зберігався копігольд, усі феодальні платежі були на користь землевласника;
- землі церкви, корони, противників революції продавалися на комерційній
основі;
- поширився перехід копігольда на лізгольд — короткострокове користування
землею;
- в 1651 p. було опубліковано Навігаційний акт, який заборонив каботажне
плавання іноземних кораблів між англійськими портами, дав змогу іноземцям
постачати в Англію лише товари своєї країни і підтверджував монополію
англійських комерсантів на торгівлю з колоніями Англії. Цей акт забезпечив
панування Англії на світовому ринку;
- революція закінчилася компромісом між новим дворянством і буржуазією,
проте вона створила умови, що забезпечили перемогу індустріального суспільства в
Англії;
- примусова експропріація дрібних власників і конверсія (перетворення)
земель на пасовища були зумовлені товарно-грошовими відносинами, необхідністю
збільшення сировини для текстильних мануфактур. Там, де застосовувалося
обгороджування землі, відразу утворювалася велика земельна власність
буржуазного типу;
- в XVII ст. землю орендували селяни (коттери, батраки) або власники її самі
розводили великі стада овець;
- масштаби обгороджувань зросли із секуляризацією монастирських земель,
що розпродувалися на комерційних засадах. Після буржуазної революції на
|
|
обгороджуваних землях утворювалися фермерські господарства, а лендлорди
отримували капіталістичну ренту.
Торгівля Англії:
- з розвитком океанської економіки Англія опинилася в її центрі.
- починаючи з контрабандної торгівлі з іспанськими і португальськими
колоніями, вона знищила іспанський флот ("Непереможну Армаду" в 1588 p.),
обігнала за масштабами колоніальної та торгової експансії Нідерланди, відвоювала у
Франції її найважливіші володіння, захопила Індію і перетворилася на світову
колоніальну імперію;
- створилися монопольні торгові компанії — Левантійська, Віргінська,
Гвінейська, Вест-Індійська, Ост-Індійська, Російська;
- Англія зайняла монопольне становище у работоргівлі, так званій трикутній
торгівлі. Схема плавання для всіх работоргових кораблів була одна. З Англії кораблі
виходили з тканинами, мідним та олов'яним посудом, залізом, скляним товаром,
горілкою, порохом і зброєю. Ці товари обмінювалися в Африці на рабів (60—80%
експорту), шкури, слонову кістку, арахіс. Їх доставляли в Америку. Тут закупляли
цукор, бавовну, індиго і везли в Європу. І в кожній вершині трикутника
реалізовувався прибуток.