Економічні наслідки науково-технічної революції

НТП після ІІ світової війни пішов такими високими темпами, що

перетворився в справжню, третю науково-технічну революцію (І – в 18 ст., ІІ – кін.

19-поч. 20 ст.). В ході цієї революції наука стала безпосередньою виробничою

силою суспільства. Серед головних компонентів НТР – найширше застосування

електроніки і комп’ютерів, реактивної техніки, ядерної енергії і квантових

генераторів, полімерних матеріалів, генної інженерії в біології. НТР відкрила нову

еру в розвитку машинного виробництва – автоматизацію виробничих процесів.

В результаті застосування досягнень науки сільське господарство перетворилося на

індустріальну галузь. Це дозволило зняти продовольчу проблему у більшості країн.

Результати НТР стали технологічною та інформаційною основою

перетворення індустріальної економіки в постіндустріальну. Головним теоретиком

концепції постіндустріального суспільства є амер. соціолог Д. Белл, який вже на

поч. 70-х років вказував на зародження нового устрою. Якщо в доіндустріальну

епоху головним ресурсом була м’язева сила, в індустріальну – машинна техніка, то

на постіндустріальній стадії таким ресурсом стає знання, інтелект. Метою стає не

кількість вироблених благ, а їх якість, а в ширшому розумінні – якість життя.

Відповідно провідна сила не селяни і робітники, а представники інтелектуальних

професій. Проте говорити про постіндустріальне суспільство в рамках всієї планети

поки що рано (Африка ще тільки вступає в добу індустріалізації).

Особливості розвитку світового господарства