2015-09-06
949
За ознакою соціально-культурної значущості виділяють групу документів, що одержали назву артефакт (лат. arte – штучно, factus – зроблений) – документ, що містить особливу соціально-культурну цінність, не властиву для документа в цілому. Артефактні документи– це документні пам'ятники, зокрема й писемності, складова частина культурного надбання країни, народу, людства, що звичайно охороняються спеціальними законами.Пам'ятники виступають об'єктом науки пам’ятникознавства, яка поділяє їх на:
рухомі
нерухомі
До рухомих відносять документні пам'ятники: рукописи й стародруковані книги (манускрипти, палімпсести, інкунабули), раритети, рідкісні письмові й графічні видання, кінофотофонодокументи і т.ін.
Основою віднесення документа до артефакту (пам'ятника) може служити особлива цінність й унікальність змісту, передмови, супровідних статей, коментарів і т. ін.
Змістовна (інформаційна) цінність документа, його особливе історичне, художнє й культурологічне значення є основною ознакою, що дозволяє віднести документ до розряду артефактних. Як уже наголошувалося, це не просто джерело інформації, він має особливу соціально-культурну цінність.
Окрім змісту, критерієм артефактності може слугувати й матеріальна основа документа, його форма: папір, плівка, шрифт, фарба, спосіб запису та відтворення інформації, обкладинка, палітурка, автор тощо. До артефактних також відносять документи за особливими умовами їх побутування у зовнішньому середовищі, шляхом вивчення їх «долі» або легенди (термін архівознавства), первинної приналежності, зв'язку з історичними подіями, пам'ятними місцями і т. ін.
Артефактні документи — це документні пам'ятники, у тому числі писемності, які складають частину культурного надбання країни, народу, людства, які звісно знаходяться під охороною спеціальними законами.
Роботу з цими культурними скарбами згідно з законодавством України здійснюють бібліотеки, архіви, музеї, однак, залишається чимало невирішених питань і проблем, що пояснюється саме молодістю нашої держави та труднощами, які виникають у процесі її становлення,
економічними умовами, в яких на сучасному етапі реалізуються такі завдання як формування, збереження та розкриття вітчизняних колекцій пам’яток писемності та друку. Поки що немає найважливіших державних регламентів, держстандартів на облік та опис архівних документів,
стародруків (поодиноких надходжень у державні фонди та надходжень комплексів цих документів – приватних архівів та колекцій), на організацію страхового фонду пам’яток; єдиних правил зберігання та використання документів з державних архівних фондів та колекцій рідкісних видань і рукописів.
Содержательная (информационная) ценность документа, его особое историческое, художественное и культурологическое значение являются основным признаком, позволяющим отнести документ к разряду артефактных. Как уже отмечалось, это не просто источник информации, он имеет особую социально-культурную ценность. Кроме содержания, критерием артефактности может служить и материальная основа документа, его форма: бумага, пленка, шрифт, краска, способ записи и воспроизведения информации, обложка, переплет, автор и др.
К артефактным также относят документы по особым условиям их бытования во внешней среде, путем изучения их «судьбы» или легенды (термин архивоведения), первоначальной принадлежности, связи с историческими событиями, памятными местами и т. п.\
Артефактные документы составляют основу духовных и. материальных ценностей человечества и по уровню качественных критериев относятся к документным памятникам мирового, национального и местного значения.
Важнейшая задача библиотек и других учреждений куль-, туры страны состоит в создании специализированных фондов рукописных и старопечатных книг, редких и особо ценных документов нового времени, в обеспечении их сохранности и рациональной доступности для научных, просветительских и воспитательных целей. Это одно из направлений общегосударственной деятельности по реализации закона об охране и использовании памятников письменности, истории и культуры.
