Загальна частина

ТЕМА 1. ПРЕДМЕТ І СИСТЕМА ДЕРЖАВНОГО ПРАВА

ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН

Співвідношення понять „державне право” і „конституційне право”.

Державне право зарубіжних країн як юридична наука та навчальна дисципліна.

Поняття державного права зарубіжних країн як галузі права в зарубіжних країнах. Відмежування її від інших галузей права.

Місце державного права зарубіжних країн в системі права кожної держави.

Особливості предмету правового регулювання державного права в зарубіжних країнах. Тенденція розширення предмету правового регулювання державного права в зарубіжних країнах.

Особливості методу правового регулювання державного права в зарубіжних країнах. Метод власті відносин (метод субординації). Використання методів координації і реординації в державному праві зарубіжних країн.

Система державного права в зарубіжних країнах. Принципи державного права в зарубіжних країнах. Структура норми державного права в зарубіжних країнах. Класифікація норм державного права в зарубіжних країнах. Інститути державного права в зарубіжних країнах.

ТЕМА 2. ДЖЕРЕЛА ДЕРЖАВНОГО ПРАВА

В ЗАРУБІЖНИХ КРАЇНАХ

Поняття і склад джерел державного права в зарубіжних країнах. Соціальний процес формування державного права в зарубіжних країнах. Соціальні (матеріальні) джерела права в зарубіжних країнах.

Юридичні джерела державного права в зарубіжних країнах та їх види.

Нормативно-правові акти як джерела державного права в зарубіжних країнах.

Закон як джерело державного права в зарубіжних країнах. Види законів. Особливості конституційних законів в зарубіжних країнах. Порядок прийняття і сфера дії органічних законів в зарубіжних країнах, їх місце в системі джерел державного права. Звичайні (поточні) закони. Надзвичайні закони.

Акти, що видаються в порядку заміщення парламентів. Нормативні акти органів виконавчої влади. Нормативні акти органів конституційного контролю. Регламенти палат. Рішення органів місцевого самоврядування.

Судовий прецедент як джерело державного права в країнах англосаксонської правової системи. Використання судового прецеденту в інших країнах. Порядок визнання, застосування та відміни судових прецедентів як джерел права. Достоїнства і недоліки судового прецеденту як джерела державного права. Рішення Європейського Суду з прав людини як джерело державного права.

Конституційно правові звичаї (погодження) та їхня роль в регулюванні державно-правових відносин в зарубіжних країнах.

Міжнародні і внутрішньодержавні договори як джерела державного права в зарубіжних країнах.

Норми, що засновані на релігійних догматах. Джерела мусульманського права: Коран, Сунна, иджма, кіяс, фікх, фетва. Кодекс канонічного права. Іудейське право. Індуське право.

Норми партійних документів як джерело державного права у деяких країнах, що розвиваються.

Доктрина як додаткове джерело державного права.

ТЕМА 3. КОНСТИТУЦІЇ ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН

Виникнення та історична трансформація поняття „конституція”. Політичні і соціально-економічні витіки сучасного конституціоналізму.

Поняття конституції. Співвідношення понять „конституція” та „основний закон”.

Сутність конституції. Легітимність, стабільність, реальність та верховенство конституції. Юридична, політична і ідеологічна функції конституції.

Об’єкти конституційного регулювання. Поширення переліку об’єктів конституційного регулювання в конституціях нового покоління. Межі конституційного регулювання. Дія конституції в часі і по колу осіб. Безпосередня дія конституції.

Форма конституції. Кодифіковані т некодифіковані конституції. Писані та неписані конституції.

Структура конституції та її складові частини: преамбула, основна частина, заключні положення, перехідні положення, додатки.

Способи прийняття конституції: представницьким органом, референдумом, монархом. Прийняття конституції представницьким органом: установчими зборами, парламентом, надпарламентською установою. Різновиди установчих зборів.

Порядок зміни конституцій: гнучкий, жорсткий. Повний та частковий перегляд конституції. Скасування конституції.

Класифікація конституцій: тимчасові і постійні, демократичні і недемократичні, монархічні і республіканські, федеративні і унітарні, федеральні і суб’єктів федерації, матеріальні і формальні, реальні і фіктивні, юридичні і фактичні.

Поняття конституційного контролю (нагляду). Об’єкти конституційного контролю. Види конституційного контролю. Органи конституційного контролю.

ТЕМА 4. ФОРМА ДЕРЖАВИ В ЗАРУБІЖНИХ КРАЇНАХ

Поняття і елементи форми держави. Різноманітність форм сучасної держави та його причини.

Поняття та сутність форми правління. Основні види форми правління: монархічна і республіканська. Поняття і сутність монархії. Основні ознаки монархії. Абсолютна монархія, її сутність і ознаки. Дуалістична монархія, її сутність і ознаки. Парламентарна монархія, її сутність і ознаки. Парламентарна монархія в сучасному світі. Теократична монархія.

Республіканська форма правління, її сутність і ознаки. Основні види республіканської форми правління. Особливості президентської форми правління: статус, порядок формування і повноваження голови держави, система вищих органів влади та їх взаємовідносини.

Особливості парламентарної республіки: принцип верховенства парламенту, система вищих органів влади, формування уряду.

Змішана форма правління: особливості взаємовідносин президента і парламенту, формування уряду, повноваження вищих органів влади.

Суперпрезидентська і монократична республіки. Радянська республіка. Теократична республіка.

Поняття форми державного устрою. Основні види форми державного устрою.

Поняття і ознаки унітарної держави. Адміністративно-територіальний поділ унітарної держави. Централізована і децентралізована унітарна держава. Відношення поміж центральною і мicцевою владою. Поняття автономії. Види автономії.

Федеративна форма державного устрою: поняття і ознаки. Різні моделі федералізму. Суб’єкти федерації та їх повноваження. Моделі розмежування компетенції поміж федеральними органами влади і органами влади суб’єктів федерації.

Поняття і зміст державного режиму. Співвідношення державного і політичного режимів.

Демократичний режим: поняття, ознаки, сутність. Різні форми і методи обмеження демократії.

Авторитарний і тоталітарний режими: поняття, ознаки і сутність, їх різновиди.

Міністеріальний, парламентський, дуалістичний та партократичний державні режими.

ТЕМА 5. КОНСТИТУЦІЙНИЙ СТАТУС ЛЮДИНИ І

ГРОМАДЯНИНА В ЗАРУБІЖНИХ КРАЇНАХ

Історичний розвиток прав і свобод особистості. Покоління прав людини. Права людини і права громадянина. Суб’єктивне право і свобода особистості: загальне і особливе.

Правова регламентація громадянства в зарубіжних країнах. Способи придбання громадянства: філіація (правила „права крові” і „права ґрунту”), натуралізація, оптація, реінтеграція. Підстави припинення громадянства.

Особливості конституційного закріплення прав, свобод і обов’язків в конституціях зарубіжних країн. Конституційні принципи правового становища особистості в зарубіжних країнах. Рівноправ’я і забoрона дискримінації.

Класифікація прав, свобод і обов’язків. Громадянські (особисті) права і свободи: право на життя, повагу гідності, недоторканності особистості, право на свободу слова, совісті, пересування, недоторканності приватного життя.

Політичні права і свободи: право обирати і бути обраним, право на участь в управлінні державою, право займати державні посади, свобода об’єднань і маніфестацій.

Соціально-економічні і культурні права: право на працю і вибір професії, право на освіту, право на охорону здоров’я, право на соціальне забезпечення.

Конституційні обов’язки особистості.

Гарантії здійснення та захисту прав і свобод.

Правовий режим іноземців: режим найбільшої сприятливості, національний і спеціальний режими.

ТЕМА 6. ПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ І ПАРТІЙНІ СИСТЕМИ В

ЗАРУБІЖНИХ КРАЇНАХ

Поняття і сутність політичної партії. Типологія партій.

Функції політичних партій. Організаційна структура політичних партій. Організаційно оформлені і організаційно неоформлені політичні партії.

Правове регулювання організації і діяльності політичних партій в зарубіжних країнах. Умови і порядок утворення і припинення політичних партій. Вимоги до ідеології і програмниx положень партій. Вимоги до їх організаційної будови і порядку діяльності. Фінансово-економічна база партій.

Багатопартійність: її причини і значення. Поняття і сутність партійної системи. Види партійних систем: багатопртійні без домінуючих партій, багатопартійні з однією домінуючою партією, системі з фіксованою кількістю партій, двопартійні системи, однопартійні системи.

ТЕМА 7. КОНСТИТУЦІЙНІ ІНСТИТУТИ БЕЗПОСЕРЕДНЬОЇ

ДЕМОКРАТІЇ В ЗАРУБІЖНИХ КРАЇНАХ

Основні форми безпосередньої демократії в зарубіжних країнах.

Поняття і соціальна функція виборів. Види виборів: чергові, позачергові, проміжні, повторні; парламентські, президентські, органів місцевого самоврядування; загальнодержавні і місцеві.

Поняття виборчого права. Активне і пасивне виборче право. Принципи виборчого права: загальне, рівне, пряме виборче право, таємність голосування. Свобода виборів.

Поняття виборчої системи. Мажоритарна система та її різновиди: відносної більшості, абсолютної більшості, кваліфікованої більшості. Пропорційна виборча система. Виборча квота та метод дільників. Загороджувальний пункт. Пов’язані і вільні списки кандидатів. Панашування. Сумішні виборчі системи.

Правове регулювання виборів. Стадії виборчого процесу. Призначення виборів. Підготовчі дії до виборів. Висування і реєстрація кандидатів. Передвиборча агітація. Голосування та встановлення підсумків виборів.

Поняття і соціальна функція референдуму. Види референдумів. Предмет референдуму. Формула референдуму. Порядок організації і проведення референдуму. Визначення результатів референдуму. Правові наслідки референдуму.

ТЕМА 8. ЗАКОНОДАВЧА ВЛАДА В ЗАРУБІЖНИХ КРАЇНАХ

Поняття і соціальні функції парламенту. Концепція народного (національного) представництва. Багатоманітність форм парламентів в сучасному світі.

Структура парламенту і організація його палат. Бікамералізм. Особливості правового положення верхніх палат в двопалатних парламентах. Формування палат. Розпуск парламентів (палат). Керівництво парламентів (палат). Комітети (комісії) парламентів і палат.

Статус парламентаря. Імперативний і вільний мандат парламентаря. Лобізм. Права і обов’язки парламентаря. Парламентській імунітет та індемнітет. Партійні фракції та інші депутатські групи.

Компетенція парламентів і способи її закріплення. Парламенти з абсолютно невизначеною компетенцією. Парламенти з абсолютно визначеною компетенцією. Парламенти з відносно визначеною компетенцією.

Законодавча сфера повноважень парламенту. Фінансова сфера повноважень парламенту. Повноваження парламенту в сфері міжнародних відносин. Повноваження парламенту в сфері формування державних органів та установ. Парламентській контроль за діяльністю державних органів і установ. Повноваження парламенту в сфері оборони і безпеки. Судові повноваження парламенту. Делегування повноважень.

Організаційно-правові форми діяльності парламенту. Порядок проведення сесій. Процедура пленарних засідань. Процедура засідань комітетів (комісій).

Органи, установи і посадові особи при парламентах. Рахункові палати. Уповноважені по правам людини (омбудсман).

ТЕМА 9. ГОЛОВА ДЕРЖАВИ ТА УРЯД В ЗАРУБІЖНИХ КРАЇНАХ

Голова держави. Поняття, основні ознаки і види. Правове становище голови держави. Залежність правового становища голови держави від форми правління. Місце голови держави в системі вищих органів державної влади.

Монарх. Правове становище монарха. Роль монарха в парламентській, дуалістичній та абсолютній монархіях. Порядок престолоспадкування. Монархічні прерогативи.

Президент. Правове і фактичне положення президента. Основні способи обрання президента: прямі вибори; непрямі вибори; парламентом; спеціальній колегією. Вимоги до кандидатів в президенти. Строк повноважень президента.

Повноваження голови держави в області державного управління. Роль голови держави в формуванні уряду, призначенні голови уряду. Голова держави – верховний головнокомандуючий збройними силами. Компетенція голови держави в області законодавства: скликання і розпуск парламенту; оголошення виборів; право законодавчої ініціативи; право вето і його види; право видання актів; право підпису законів. Зовнішньополітичні повноваження голови держави. Представництво держави на міжнародній арені. Номинаційні повноваження президента. Надзвичайні повноваження голови держави. Інші повноваження голови держави: право помилування, право нагородження орденами, медалями та інше.

Припинення президентських повноважень. Відповідальність голови держави за здійснення своїх повноважень. Імпічмент.

Місце голови уряду в системі вищих органів державної влади. Види урядів: однопартійний, коаліційний, уряд меншості, службовий. Порядок формування уряду в залежності від форми правління.

Голова уряду: порядок призначення, його правове положення і роль. Склад і структура уряду.

Компетенція уряду: формування державного апарату і управління його діяльністю; виконання законів; участь в законодавчої діяльності уряду; нормотворча діяльність; укладання і виконання бюджету; здійснення зовнішньої політики та інше.

ТЕМА 10. МІСЦЕВЕ УПРАВЛІННЯ І САМОВРЯДУВАННЯ В

ЗАРУБІЖНИХ КРАЇНАХ

Поняття і сутність місцевого управління і самоврядування. Історія виникнення і розвитку місцевого управління і самоврядування. Основні риси адміністративно-територіального поділу в зарубіжних країнах.

Органи місцевого управління і самоврядування в зарубіжних країнах. Види органів місцевого управління і самоврядування. Різні системи органів місцевого самоврядування.

Порядок організації, структура і функції органів місцевого управління і самоврядування. Правове регулювання діяльності органів місцевого управління і самоврядування.

Адміністративний контроль (нагляд) за діяльністю органів місцевого управління і самоврядування. Інші види контролю (нагляду): фінансовий, судовий та інші. Взаємовідносини органів місцевого управління і самоврядування з органами центральної влади.