Словесні методи навчання:
· Розповідь - це метод навчання, який передбачає оповідну, описову форми розкриття навчального матеріалу.
· Пояснення - вербальний метод навчання, який передбачає розкриття сутності певного явища, процесу, закону.
· Бесіда передбачає використання попереднього досвіду з певної галузі знань і на основі цього залучення їх за допомогою діалогу до усвідомлення нових явищ, понять або відтворення уже наявних знань. З погляду форми проведення виокремлюють два види бесіди: евристичну і репродуктивну. За місцем у навчальному процесі виділяють бесіди: вступну, поточну, підсумкову.
· Лекція - це метод навчання, який передбачає розкриття у словесній формі сутності явищ, наукових понять, процесів, які знаходяться між собою в логічному зв'язку, об'єднані загальною темою.
· Інструктаж передбачає розкриття норм поведінки, особливостей використання методів і навчальних засобів, дотримання техніки безпеки перед використанням їх у процесі виконання навчальних операцій.
|
|
Наочні методи:
· Демонстрація - це метод навчання, який передбачає показ предметів і процесів у їхньому натуральному вигляді, в динаміці.
· Ілюстрація - метод навчання, який передбачає показ предметів і процесів у їх символічному зображенні (фотографії, малюнки, схеми, графіки та ін.).
· Спостереження як метод навчання передбачає сприймання певних предметів, явищ, процесів у природному чи виробничому середовищі без втручання у ці явища й процеси.
Практичні методи навчання. Cпрямовані на досягнення завершального етапу процесу пізнання (практичні та семінарські заняття).
Основними методами навчання є:
- лекційні заняття;
- семінарські заняття;
- практичні заняття;
- самостійна робота студента;
- індивідуальні навчальні заняття;
- індивідуальні та групові консультації;
- відеопоказ навчальних фільмів;
- дискусійна співбесіда;
- підготовка реферативних повідомлень та їх обговорення;
- вирішення тестових завдань;
- написання термінологічних опитувань;
- перевірка конспектів;
- індивідуальне і групове вирішення ситуаційних завдань.
Основним видом навчальних занять є лекції, призначені для засвоєння теоретичного матеріалу.
Лекція – це аудиторне заняття з курсом або його частиною (потоком), що її проводять провідні викладачі – лектори (професори і доценти) навчального закладу, а також провідні вчені або спеціалісти, запрошені для читання лекцій, що містять основні положення навчальної або спеціальної дисципліни, їх теоретичні проблеми, в тому числі новітні наукові досягнення. Тематику курсу лекцій наведено в програмі навчальної дисципліни. Виділяють види лекцій:
|
|
поточні семестрові лекції – лекції, передбачені навчальним планом для викладу основного (базисного) програмного матеріалу відповідно до тематики робочої програми навчальної дисципліни;
оглядові лекції – лекції, що містять стислу інформацію про загальну структуру курсу, його завдання, основні категорії. Особливо важливе значення ці лекції мають при підготовці до семестрових іспитів;
проблемні лекції – лекції, присвячені найбільш складним проблемним темам курсу, що їх недостатньо повно викладено у навчальній літературі або які містять дискусійні матеріали.
Лекційні заняття не орієнтовані на дублювання підручників і навчальних посібників. Основними завданнями, що визначають напрямок лекційних занять, є: характеристика структури теми; розкриття змісту категоріального апарату теми; висвітлення зв'язку теорії з конституційно-правової практикою.
Лекція є теоретичною основою семінарських і практичних занять, подальшого самостійного вивчення студентами курсу.
Семінарські заняття спрямовані на підвищення теоретичного рівня знань у галузі конституційного права, більш поглиблене вивчення складних або дискусійних питань відповідної теми, на поточний контроль засвоєння знань, умінь, навичок студентів.
Метою семінарських занять з конституційного права є:
· обговорення і більш глибоке засвоєння студентами питань теорії конституційного права; вивчення Конституції України, законів та інших нормативних актів, що є джерелами галузі права;
· аналіз специфіки конституційно-правового регулювання в сучасних умовах політичного і правового реформування в країні;
· узагальнення особливостей розвитку окремих конституційно-правових інститутів, а також конституційних приписів, традицій, звичаїв, що не одержали інституціональних характеристик.
Семінарському заняттю має передувати підготовка студента за завчасно визначеним планом. Для цього необхідно:
• вивчити і доповнити конспект лекції з даної теми;
• вивчити рекомендовані нормативно-правові акти, навчальну та наукову літературу;
• скласти конспект або тези відповіді за найбільш складними питаннями заняття;
• вміло використовувати вивчений матеріал при відповідях.
Студент на семінарському занятті має продемонструвати знання теоретичного матеріалу, здатність використовувати його при вирішенні практичних завдань, уміння ясно та аргументовано висловлювати свої думки в усній та письмовій формі, оперуючи правовою термінологією.
Під час проведення семінарських занять викладач використовує такі форми: вільне обговорення питань плану заняття в академічній групі; індивідуальна співбесіда з кожним студентом; виконання письмових, в тому числі контрольних, робіт; заслуховування доповідей, повідомлень, рефератів з найбільш складних питань і їх подальше колективне обговорення в групі тощо.
Семінари є також одним із видів поточного контролю за успішністю освоєння студентами навчального матеріалу. На кожному занятті викладач оцінює ступінь підготовки студента з теми. Підсумкові оцінки вносять до журналу обліку успішності.
Практичні заняття також належать до аудиторних, які проводять з академічною групою або її частиною, та на яких студенти набувають навички, прийоми, методи і способи застосування теоретичних знань.
Метою практичних занять є:
• навчання застосуванню теоретичних положень у практичній діяльності;
• набуття умінь, навичок правозастосовчої діяльності;
• ознайомлення з практичною діяльністю за допомогою зустрічей з практикуючими юристами;
• вироблення навичок самостійної роботи студента;
• розвиток юридичного мислення. Досягнення цієї мети можливо за умов:
|
|
• сумлінної підготовки студентів до занять;
• активної участі у дискусії, що їх організовує викладач з обговорюваних питань, у виконанні завдань тощо.
Важливими формами навчальних занять є індивідуальні навчальні заняття, консультації. До видів індивідуальних завдань з державного права зарубіжних країн належать реферати, курсові роботи.
Під час підготовки до вище перерахованих видів занять студенти вивчають матеріали з усього комплексу теоретичних питань плану і завдань з теми. На заняттях викладач розподіляє час на питання, практикуми та інші види робіт, визначає, які питання підлягають обговоренню і в якій формі, які завдання слід виконувати на заняттях і в процесі самостійної навчальної роботи студентів.