Іван Гаврилович Єременко

Іван Гаврилович Єременко народився 18 квітня 1916 року у селищі Миропілля Сумської області в сім*ї селянина. Коли йому ще не виповнилося 16 років помер батько, а згодом втратив зір старший брат. На утриманні матері залишилося 5 дітей. В 1932 році він закінчує семирічку і розпочинає навчання на шестимісячних учительських курсах (м.Білопілля на Сумщині).

Згодом І.Г.Єременко працює вчителем початкових класів, а через декілька років на посаді інспектора РВНО.

У 1934 році він вступає до Полтавського педагогічного інституту, який успішно закінчує у 1938 році і за розподілом призначається на посаду викладача Немирівського педагогічного училища.

У 1941 році, коли розпочалася Велика Вітчизняна війна, І.Г.Єременко добровільно вступає в лави захисників Вітчизни. Він брав участь в обороні Ленінграда, за що був нагороджений медаллю «За оборону Ленинграда». В подальшому І.Г.Єременко був активним учасником фронтових подій, виконуючи обов’язки начальника радіостанції, І.Г. Єременко був і військовим кореспондентом дивізійної газети «Родина зовет», на сторінках якої часто публікувалися його репортажі про фронтові події. За участь у Великій Вітчизняній війні з фашисткою Німеччиною (1941-1945 роки) І.Г.Єременко був нагороджений багатьма урядовими нагородами, зокрема, орденами «Червоної Зірки», «Вітчизняної війн» 2-го ступеня, медалями «За відвагу», «За бойові заслуги», «За перемогу над Німеччиною» та інш.

Після демобілізації І.Г.Єременко продовжує роботу літературним редактором в газеті «Радянська освіта», а згодом повертається до педагогічної діяльності в педагогічному училищі (спочатку в Новомиргородському, а пізніше в Коростишевському). Педагогічну діяльність Іван Гаврилович поєднує з підвищенням свого наукового рівня. Після успішного складання кандидатського мінімуму, з 1949 року він розпочинає навчання в аспірантурі НДІ дефектології Міністерства освіти України. У 1952 році він успішно захищає дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук на тему: «Роль особистого прикладу вчителя у вихованні».

Згодом (1952-1959 роки) його наукова робота поєднується з викладацькою діяльністю. В цей час він працює завідувачем кафедри педагогіки і психології Київського інституту фізичної культури. Тому, не випадково, об’єктом його наукових досліджень постають питання фізичного виховання учнівської молоді. В цей час виходять з друку такі його праці як: «Розвиток фізичного виховання в Україні», «Підготовка викладачів фізичного виховання».

У 1959 році І.Г.Єременка запрошують на посаду завідувача відділу дефектології в Науково-дослідний інститут педагогіки Міністерства освіти України. З цього часу вся його багатогранна і плідна діяльність пов’язана з розробкою проблем виховання і навчання дітей з особливостями психофізичного розвитку.

У 1965 році починає виходити Республіканський науково-методичний збірник «Питання дефектології» за редакцією М.Д.Ярмаченка, а з 1976 року – І.Г.Єременка.

І.Г.Єременко у 1967 році успішно захистив докторську дисертацію на тему: «Організація учбової діяльності учнів допоміжної школи на основі підвищення їх пізнавальної активності».

У 1969 році у видавництві «Просвещение» виходить науково-методичний журнал академії педагогічних наук СРСР «Дефектологія», до редакційної колегії якого входив І.Г.Єременко разом з Г.М.Дульневим, Х.С.Замським, Т.О.Власовою.

Іван Гаврилович Єременко упродовж свого життя мріяв про створення Інституту дефектології України як самостійної науково-дослідної установи. Ця мрія здійснилась у 1993 році, коли за наказом Міністерства освіти у системі АПН України було створено Інститут дефектології, який очолив В.І.Бондар. Цікаво, що І.Г.Єременко деякий час працював головним науковим співробітником цього інституту, ініціював та підтримував надалі створення самостійних лабораторій дефектологічного профілю у складі науково-дослідного інститут педагогіки УРСР.

За великі заслуги та плідну діяльність у галузі спеціальної освіти дітей з розумовою відсталістю, за високі професійні і ділові якості І.Г.Єременко був нагороджений державними відзнаками «Відмінник освіти СРСР», «Відмінник освіти України», почесними грамотами Міністерства освіти і Президії АПН України. Постановою Кабінету Міністрів України І.Г.Єременку було присуджено довічну державну стипендію.

23 липня 2002 року на 87 році життя помер Іван Гаврилович Єременко - видатний український дефектолог.