Соя щетиниста (с. культурна) - Glycine hispida (G. max)

Батьківщина - Південно-Східна Азія. Основні райони культивування - США, Китай, Бразилія.

Однорічник висотою 30-100 см. Стебло пряме, грубе, опушене, у нижній частині галузисте, верхній - витке. Листки трійчасті, з прилистками прилисточками. Квітки по 3-10 у китицеподібнії пазушних суцвіттях, білі або фіолетові, рідше червон Боби довгасті, прямі або серповидно вигнуті, волосік ті, 1-4-насінні. Насінини кулясті або овальні, жовті, зелені, коричневі, чорні.

Використовують насіння, олію.

Хімічний склад: насіння містить 33-47 % повноцінного білка, 15-26 % жиру, 25-27 % крохмалю, вітамін А, В, С, Е, незамінні амінокислоти і жирні кислоті пектини, ферменти, інгібітори протеаз, фосфоліпілі сапоніни, гуанідин, ізофлавоноїди, фітостероли, мі кроелементи тощо.

Дія: гепатопротекторна, венотонізуюча, загоювальш репаративна, регенеруюча, антисклеротична, коригщ юча, метаболічна.

Застосування: Рекомендовано вживати хворим з порушеннями ліпідного обміну, стану судин, для вегетаріанського харчування, оскільки насіння сої містить значно менше вуглеводів, ніж інші бобовї культури, а соєвий білок не містить холестерину, легко засвоюється, близький до білків молока, тварин, риби. Фосфоліпіди сої {лецитин, кефалін) входять до складу гепатопротекторних препаратів есенціале, ессел, венотонізуючих препаратів есгефол, ессавен-гель, препарату ліпофен, що застосовується для лікування захворювань шлунково-кишкового тракту. Соєва олія сприяє зниженню рівня холестерину, загоєнню ран і виразок, білковому синтезу колагену і еластину, перешкоджає старінню шкіри. Знежирений шрот в икористовують для отримання препарату глісабол.

Харчова промисловість виготовляє з насіння, борошна, олії понад 100 продуктів (молоко, масло, кефір, окару, сир-тофу. хліб, „м'ясо”, соуси, напої тощо).

Соєву олію використовують у їжу і для виробництва маргарину, мила, гліцерину, лаків, фарб, лікарських препаратів. Coю застосовують у виробництві лінолеуму, пластмаси, клейонки тощо. На корм тваринам іде макуха насіння, зелена трава, сіно, силос, солома.

Родина СЕЛЕРОВІ (ЗОНТИЧНІ) -APIАСЕАЕ (UMBELLIFERAE)

Об'єднує близько 3000 видів. Одно- і багаторічні трави, зрідка - напівкущі і кущі. Діагностичні ознаки родини:

Рис. 4. Діагностичні ознаки родини СЕЛЕРОВІ

Для дворічників характерні коренеплоди (1). Стебла (2) ребристі, порожнисті. Листки без прилистків, з широкою плівчастою піхвою та перистою пластинкою, розчленованою у різній мірі. Нижні листки зібрані в прикореневу розетку (3), стеб­лові - почергові або супротивні, черешкові чи сидячі. Суцвіття - складний зонтик (4), зрідка - головка. Іноді є приквітки, які утворюють обгортку (5) складного зонтика, і приквітнички - обгорточки елементарних суцвіть - зонтичків (6). Квітки актиноморфні (7) двостатеві, іноді (по краю зонтичків) зигоморфні (8). дво- чи одностатеві. Чашечка редукована до помітних чи малопомітних зубчиків, невеличкої окраїни, корон ки, які залишаються при плодах разом з залозистим нектарниковим диском (9). Тичинки чергуються з пелюстками. Гінецей ценокарпний, із 2 плодолистків, зав'язь (10) нижня, двогнізда; на верхівці - залозистий диск чи 2 подушечки та пара стовпчиків (11). Формула квітки: * Ca^r₍₅₎; _0-5 Со₅ А₅ G ₍₂₎ Схизокарпний плід - вислоплідник, або двомери-карпій (12), найчастіше розділяється на пару однона­сінних, нерозкривних напівплодиків - мерикарпіїв, які у певних видів звисають на вилчасто розгалуженому, нитковидному карпофорі. На поверхні оплодня помітні 5 поздовжніх первинних ребер (13), де проходять провідні пучки. В борозенках між ребрами проходять схизогенні ефіроолійні канальці (14). Насінина з ендоспермом (15) і великим зародком, насінна шкірка зросла з оплоднем.

Певне систематичне і фармакодіагностичне значення мають ознаки плодів: форма, розміри, забарвлення цілісних плодів і мерикарпіїв, кількість і структура вторинних ребер на спинній (зовнішній) стороні, кількість, місцезнаходження і форма ефіроолійних каналів, наявність виростів на поверхні, особливості поділу на мерикарпії тощо. Всі частини рослин, а найбільше - плоди і підземні органи, містять поживні та біологічно активні речовини: ефірні олії, кумарини, алкалоїди, флавоноїди тощо.