Буря запитань

Ця метода полягає на своєрідному „збуренні мозку”. У процесі праці групи вишукують питання, які можна поставити до вибраного тексту. Важливо є поставити якнайбільше запитань.

До праці потрібні такі матеріали: картки з вибраним текстом (це може бути біблійний текст, з Катехизму, з Життя святих), чисті картки, на яких будуть записуватися питання, ручки або фломастери, ватман, клей.

У цій методі є два завдання, які виконуються почергово.

Перебіг методи:

1. Організація праці. Катехит ділить всіх дітей на групи по 3-5 чоловік (карток з вибраним текстом повинно бути стільки, скільки є груп). Перше завдання полягає у тому, щоб поставити до тексту якнайбільше питань. Йдеться про так званий „обстріл” тексту питаннями. Питання можуть стосуватися як цілості описаних подій, так тільки якогось фрагменту. Катехит підкреслює, що тих питань має бути якнайбільше; в цій фазі праці враховується кількість, а не якість. Групи без дискусій і оцінювання мають записувати всі питання, які з’являються. Насамперед катехит просить учасників вслухатися в текст під кутом поставленого завдання і тоді зачитує текст голосно. Також окреслює орієнтовний час тривання праці (8-10 хв.). Далі роздає представникам груп ксеро тексту і чисті картки для запису питань (якщо немає можливості зробити ксерокопію тексту, то можна подати на папері координати вибраного тексту). Роздаються ручки, фломастери для запису питань.

2. Праця в малих групах. У цій фазі групи формулюють якнайбільше питань, які виникають у зв’язку з прочитанням тексту, і всіх їх записують на картках. По закінченні визначеного часу керівник перериває працю груп. Всі питання не можна записати швидко, тому треба почекати аж поки група не сформулює перше питання, яке прийшло на думку і почне шукати наступних. Найцікавіше запитання може прийти аж по деякому часі застанови, чи на закінчення праці, тому треба дати можливість записати це останнє питання.

3. Організація праці. Катехит ставить перд групами друге завдання, яке полягає на виборі одного питання. Це можна зробити в наступний спосіб: Якби ви мали можливість отримати відповідь тільки на одне питання, то яке б ви поставили? У цій фазі праці враховується якість, а не кількість. Вибране питання (тільки одне) треба зазначити, тобто підкреслити або обвести.

4. Праця в малих групах. Групи вибирають питання. Це вимагає перегляду всіх зазначених у групі питань і визначення найціннішого. Цей вибір може бути важким, бо група може мати декілька цікавих питань.

5. Праця на загальний форум. Представники груп зачитують питання. На закінчення зачитують те одне, яке вибрала група. Подякою за працю є оплески. По закінченні форуму представники груп приклеюють картки з питаннями до ватману і прикріплюють до стіни. Завданням катехита є впорядкування зібраного матеріалу. Це може бути, наприклад, його питання до тексту. Питання, яке виникло в групі як витвір їхньої праці, можна зробити предметом дискусії.

Цю методу можна використовувати до різних текстів з Біблії, з катехизму чи життя святих. Величина тексту повинна залежати від віку групи.

Метода „Буря питань” в практиці

Дану методу можна використовувати, наприклад, при підготовці до Великого Посту, при поясненні тем про боротьбу зі спокусами, при проведенні занять про суть посту. Базою можна взяти Євангеліє від Марка (Мк.1, 12-15). Найперше пояснюємо дітям, в чому полягає їхня праця, а потім виразно зачитуємо уривок з Євангелії. Дитячі питання можуть бути дуже цікавими. Тут подаємо декілька прикладів:

• Чому Ісус був спокушуваний дияволом?

• Чому Ісус протиставився дияволові?

• Чому так довго перебував на пустині?

• Чому Бог не допоміг Ісусові у боротьбі з дияволом?

• Про що свідчить те, що сатана вжив стільки способів до спокутування Ісуса?

• Чому, коли Ісус був голодний, не сказав каменю, щоб стався хлібом?

У процесі праці можуть з’являтися також питання з певною дозою гумору:

• Чи ти бавився в піску?

• Скільки зернин піску є у пустелі?

• Чому Ісус перед тим, як піти в пустиню, не взяв зі собою запасів харчів?

• Чи у пустелі холодні ночі?

• Чи мав одіяло і намет?

• На чім спав?

• Які були там звірята?

• Чи бавився з ними?

Всі групи в ході вибору питання, на яке найбільше хотіли би отримати відповідь, вибирають досить поважні питання. На закінчення методи керівник може провести бесіду про поставлені дітьми питання. Важливо є підкреслити зв’язок описаної в Євангелії події з нашими постановами і боротьбою зі спокусами, особливо в часі Великого Посту.

Завдяки цій методі діти докладно можуть зрозуміти зазначений фрагмент з Євангелії про спокуси Ісуса на пустині.

Дану методу можна використовувати також при вивченні притч. Зупинимося на притчі про загублену вівцю.

Загальний перебіг методи такий як зазначено вище, а тепер подаємо приклади деяких питань.

• Чому Пастир не покарав загублену вівцю?

• Хто не потребує (не хоче), щоб за ним шукали?

• Звідки Пастир знав, що знайде вівцю?

• Чим одна краща від дев’яноста дев’яти?

• Чому вівця відлучилася?

• Чому Пастир залишає овець і ризикує задля однієї?

• Чому вівця хотіла відлучитися?

• Чим Пастир годує своїх овець?

Праця за цією методою збагатила як малі групи, так теж цілу спільноту. Учасники методи можуть поділитися своїми переживаннями і досвідченнями зустрічей з Богом з іншими особами, які беруть участь у спільній праці.