2015-09-06
1628
1. Дата, школа, клас, вчитель, предмет, тема.
2. Як вчитель переключив увагу учнів після перерви на зміст уроку? Які методи та прийоми ним були використані?
3. Як вчитель спрямував увагу учнів при переході до вивчення нового матеріалу?
4. Який вид уваги учнів (мимовільна, довільна, післядовільна) переважали на уроці?
5. Як на уроці проявляються особливості уваги учнів (стійкість, зосередженість, інтенсивність, розподіл, переключення)?
6. Особливості уваги окремих учнів.
7. Засоби, якими вчитель підтримував увагу учнів:
а) Шляхи організації мимовільної уваги (сила подразників, їх контрастність, новизна, динамічність);
б) Шляхи організації довільної уваги (чітка мета заняття, план, зацікавленість роботою, активізація самостійної розумової діяльності учнів, використання наказу, покарання учнів). Які з цих заходів були найбільш ефективні і чому?
8. Як здійснював вчитель індивідуальний підхід до учнів, враховуючи особливості їхньої уваги?
9. Особливості уваги вчителя: ступінь сконцентрованості, розподіл, переключення, стійкість. Чи можна сказати, то уважність є рисою особистості даного вчителя?
Схема спостереження організації сприймання навчальної інформації учнями та його характер
1. Дата, школа, клас, вчитель, предмет, тема.
2. Що являлося об'єктом сприймання учнів (мовлення вчителя, текст підручника, різноманітні наочні засоби) на різних етапах уроку?
3. З якою метою використовуються наочні засоби на уроці?
4. Як на уроці проявляються особливості сприймання учнів (цілісність, предметність, осмисленість, константність)?
5. Які фактори зумовлюють якість сприймання (повноту, глибину, точність образу сприйнятого)?
6. Як перевіряє вчитель якість сприймання школярами навчальної інформації?
7. Чи спирається вчитель на попередній досвід учнів? Як це впливає на сприймання навчальної інформації?
8. Особливості сприймання окремих учнів.
9. Засоби, якими вчитель керує сприйманням учнів (установка на сприймання, формування інтересу, значимість сприйманого для суб'єкта).
Схема спостереження шляхів активізації
